Справа № 2а-6292/10/1570
08 вересня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей»(далі - СВК «Кубей») адміністративно-господарські санкції в сумі 19627,38 гривень та пеню в сумі 329,74 гривень, а всього 19957,12 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідач повинен установлювати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Згідно «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2009 рік, наданому відповідачем по справі до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2009 рік на підприємстві склала 285 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 11 місце, проте не створив 8. Таким чином, невиконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів становить 3 робочих місця. За вказаних обставин позивач вважає, що СВК «Кубей»порушено вимоги ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», тому останнє повинно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 19627,38 гривень та пеню, виходячи з 120 % річних облікової ставки НБУ, нарахованої на повну суму недоїмки. Оскільки сума адміністративно-господарських санкцій та пеня відповідачем у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду.
До суду з'явився представник позивача, яка підтримала позовні вимоги із викладених вище підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Згідно ч. 1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Відповідно до частин 2 та 3 зазначеної статті Закону роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті, та самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 затверджена форма звітності № 10-ПІ «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік від 26.02.2010 року № 5771, наданому відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 285 осіб. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 11 робочих місць, однак створив 8. Таким чином, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості трьох робочих місць. При цьому, суду не надано доказів того, що відповідач надавав інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів до державної служби зайнятості. У зв'язку із цим суд приходить до висновку, що відповідачем не вчинялись дії, передбачені Законом, для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб - у розмірі половини середньої річної заробітної плати. Адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був розрахувати і сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативів.
При викладених обставинах, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача на рахунок Державного казначейства суму адміністративно-господарських санкцій, розмір якої становить 19627,38 гривень (середньорічна заробітна плата = 1864600:258=6542,46 гривень Х 3).
Крім того, відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, Порядку нарахування пені та її сплати затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року, порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції тягне собою нарахування пені у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Враховуючи вищевикладене, станом на 10.06.2010 року на суму заборгованості відповідача була нарахована пеня в розмірі 329,74 гривень, яка на час розгляду справи не погашена. У зв'язку із цим, остання підлягає стягненню із СВК «Кубей»на користь позивача на рахунок Державного казначейства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.128, 158-163 КАС України, суд
Позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей» (код 03768960, 58720, Одеська область, Болградський район, с. Червоноармійське, вул. Радянської армії, 18) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19627,38 гривень та пеню у розмірі 329,74 гривень, а всього 19957,12 гривень (код 23213460, одержувач ГУДКУ в Одеській області, р/р 31214230700008, банк - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 50070000).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя І.В. Завальнюк
08 вересня 2010 року