Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/508/23 Головуючий у суді І-ї інстанції
Категорія - ст.183 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_1
01.08.2023 року. Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року,
У провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12021120150000008 від 09.01.2021 стосовно ОСОБА_4 ,. обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2023 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 11.09.2023 та визначено розмір застави.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу районного суду від 14.07.2023 та відмовити в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на недоведеність наявних ризиків, які слід враховувати під час продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також не врахування особи обвинуваченого.
В поданих до суду заявах захисник та прокурор просили розглянути справу за їх відсутності, обвинувачений ОСОБА_4 клопотань про його участь під час розгляду апеляційної скарги не заявляв, а тому відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, зваживши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволення не підлягає, з наступних підстав.
Згідно положень ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Згідно ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
До закінчення продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції встановила, що зазначені вимоги кримінального закону районним судом належно дотримані.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження № 12021120150000008 від 09.01.2021 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, який є тяжким злочином, постановив ухвалу про продовження останньому строку тримання під вартою на 2 місяці з визначенням розміру застави.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 на більш м'який.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі доводи з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу суду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки обставин, які б свідчили на користь зменшення раніше встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, колегією суддів не встановлено.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали за обставин, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, апеляційний суд не вбачає.
Крім того обвинувачений ніяким чином не позбавлений можливості внести визначену судом суму застави та в подальшому не перебувати під вартою.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому ухвалу суду першої інстанції, залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 376, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 14 липня 2023 року стосовно ОСОБА_4 - без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2