Провадження № 11-сс/803/1842/23 Справа № 201/8100/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 липня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернігова, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз - 05.04.2022 року Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 та ч.4 ст.70 КК України (далі - КК) до 5 років 9 місяців позбавлення волі, звільненого 21.10.2022 року після відбуття покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК,-
З матеріалів провадження убачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Епізод 1.
24.02.2022 указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-IX від 15.03.2022 (реєстровий №259/22) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2212-IX від 21.04.2022 (реєстровий №259/22) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 24.05.2022 строком на 90 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2022 р. №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Законом затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за умисні корисливі злочини на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові корисливі злочині за наступних обставинах.
Так, в період дії воєнного стану, 08 липня 2023 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 години 00 хвилин у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Реалізовуючи свій умисел, 08 липня 2023 року приблизно о 12 годин 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 зайшов до приміщення ветеринарної клініки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », переконавшись у відсутності персоналу та відвідувачів біля рецепції, пройшов до столу адміністратора де виявив грошові кошти у розмірі 10000 гривень, належні ФОП ОСОБА_11 , які визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Далі, ОСОБА_7 перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступ зі столу адміністратора взяв майно, а саме: грошові кошти у розмірі 10000 гривень та тримаючи вказані грошові кошти у руках покинув місце вчинення кримінального правопорушення після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ФОП ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 , підозрюється таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК.
Епізод 2.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 08 липня 2023 у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13 години 44 хвилин у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
З метою реалізації свого умислу, 08 липня 2023 приблизно о 13 годині 44 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Дніпро проспект Героїв, буд. 9, ОСОБА_7 зайшов до приміщення логопедичного центу «Світлячок» та побачив відчинені двері масажного кабінету де знаходились особисті речі потерпілої ОСОБА_13 , а саме жіночий гаманець бежевого кольору у коричневий квадрат, який лежав на робочому столі, який визначив об'єктом свого злочинного посягання.
Далі, ОСОБА_7 перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу зі столу взяв майно, а саме: жіночий гаманець бежевого кольору у коричневий квадрат вартістю 300 гривень, в якому знаходились грошові кошти у розмірі 1800 гривень та тримаючи вказаний гаманець у руках покинув місце вчинення кримінального правопорушення після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_7 діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості утримуючи при собі викрадене майно, загальною вартістю 2100 гривні 00 копійок, покинув місце вчинення кримінального правопорушення після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_13 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 , підозрюється таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_6 та обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2023 року, включно.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_7 встановлено заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 134 200,00 грн. Також слідчим суддею визначено, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_7 застави, у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, на нього будуть покладені наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи, залежно від стадії кримінального провадження;
- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими і експертами у цьому кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_7 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК.
За даним фактом 10.07.2023 року внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК.
12.07.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року у зв'язку незаконністю, необґрунтованістю, невмотивованістю та порушенням основних засад кримінально-процесуального законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, просили скасувати ухвалу слідчого судді та обрати відносно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано слідчим суддею місцевого суду.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно вимог ч.1ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, за приписами ст.178 КПК, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного/обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного/обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного/обвинуваченого; його майновий стан та наявність у нього судимостей тощо.
Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Як зазначено у п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 є раніше судимою особою, та санкція ч.4 ст.185 КК, за якою йому повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як зазначено у п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як:
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію ЄСПЛ, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, №182).
Згідно усталеної практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими вона обґрунтовується, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wloch v. Poland», п.109).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК та наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, доведені прокурором та встановлені слідчим суддею під час судового розгляду клопотання, не оспорюються підозрюваним в апеляційній скарзі, а тому згідно ч.1 ст.404 КПК, судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, відповідно до ч.1 ст.178 КПК, врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим в інкримінованому злочині, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров'я, репутацію підозрюваного, майновий стан, який не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, постійного джерела прибутку не має, стан його здоров'я не потребує додаткового нагляду, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів та дійшов правильних висновків, що інші більш м'які запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, на чому наполягає підозрюваний, не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Також слідчий суддя, дотримуючись приписів ч.4 ст.182 КПК, правильно визначив розмір застави, який відповідає обставинам кримінального правопорушення, майновому та сімейному стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених судом ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та є достатньою мірою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а отже підстави для зменшення розміру застави, на чому наполягає сторона захисту, відсутні.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, з наведенням відповідних мотивів, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, враховуючи обставини, передбачені ст.178 КПК, а також з дотриманням вимог ст.ст.194,196 КПК, дійшов висновку про доцільність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів,та визначенням відповідного розміру застави. Тому доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_7 є безпідставними та задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою і вмотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року, якою стосовно ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2023 року, включно та альтернативою внесення застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4