Провадження № 11-кп/803/2756/23 Справа № 204/1887/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 , Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року задоволено клопотання прокурора та обвинуваченій ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 вересня 2023 року.
У задоволенні клопотанні сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу - відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення, суд вважав встановленим наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК), зокрема, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, тому усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від суду.
В той же час, суд першої інстанції зазначив, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у судовому засіданні прокурором не доведено.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, а заявлені ризики є недоведеними.
Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалась, міцні соціальні зв'язків, має двох дітей, одна з яких є інвалідом та перебуває вагітною, має постійне місце проживання, має постійну місце роботи.
Зазначає, що обвинувачена тривалий час перебуває під вартою, а саме 1 рік 7 місяців, рішення суду першої інстанції, яким обвинуваченій запобіжний захід продовжувався неодноразово, ґрунтуються на одних й тих саме ризиків, які є недоведеними, оскільки будь-яких доказів щодо їх існування прокурором не надано.
Зазначає, що, свідки та потерпілі допитані та ризики на які посилається сторона обвинувачення не відповідає дійсності.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 підтримали подану захисником апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місце реєстрації обвинуваченого.
Інші учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про їх особисту участь до суду не надходили, у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК України апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисника про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська є обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041680000001 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії судового розгляду і ОСОБА_7 вже пред'явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».
Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищенаведені ризики, передбачені п. 1ч. 1 ст. 177 КПК України для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченої під вартою є доцільним з огляду на наступне.
За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, вирішуючи клопотання про продовження тримання обвинуваченої під вартою, судом враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що може свідчити про можливість ухилення останньої від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_7 офіційно не працювала, на утриманні не має нікого, відсутність міцних соціальних зв'язків, що може створити умови для ухилення обвинуваченої від суду.
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченої, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах, необхідних для вирішення питання в порядку ст. 331 КПК України та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За змістом ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, зокрема складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо, поведінка учасників кримінального провадження тощо.
Як зазначалось вище, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, об'єктом якого є життя та здоров'я особи, що об'єктивно потребує певного проміжку часу для здійснення повного та всебічного розгляду кримінального провадження, допиту усіх учасників кримінального провадження, дослідження значної кількості письмових доказів для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, а тому, колегія суддів вважає, що у даному випадку, загальний строк утримання ОСОБА_7 під вартою не є надмірним.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4