Провадження № 11-сс/803/1733/23 Справа № 932/5921/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 липня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12023041030002479 за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2023 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, -
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2023 року було задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_10 про арешт майна.
Накладено арешт, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на автомобіль “Mitsubishi Colt”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 .
Слідчий суддя зазначив, що вказаний транспортний засіб є доказом, який має значення для подальшого встановлення усіх обставин справи з метою встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності, а тому щодо нього слід вжити заходи з метою збереження у виді арешту.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що слідчий суддя не дослідив всіх обставин справи.
Вказує, що у вказаному кримінальному провадженні не є учасником кримінального провадження, повідомлення про підозру їй не повідомлялось.
На думку апелянта, слідчий суддя не мав право накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_7 , на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, думку прокурора, який заперечував проти задоволенні апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону судом дотримано не в повній мірі з огляду на таке.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду поданого слідчим клопотання, слідчий суддя дійшов до законного та обґрунтованого висновку про необхідність накласти арешт на транспортний засіб “Mitsubishi Colt”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , як такий, що відповідає критеріям зазначених у ст. 98 КПК України та підпадає під критерії зазначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди вчинення злочину. Проте, на переконання судової колегії, враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов передчасного висновку про обмеження права власника майна ОСОБА_8 на користування арештованим майном.
Як вбачається із клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 червня 2023 року приблизно о 17-50 годині в Шевченківському районі м. Дніпра по вулиці Запорізьке шосе з боку вул. Космічної в напрямку вулиці Панікахи рухався автомобіль “Mitsubishi Colt”, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 , яка під час руху не переконавшись в безпеці перестроювалась в крайню ліву смугу, внаслідок перестроювання відбулося зіткнення з мотоциклом “SUZUKI” .н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався позаду в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення водію мотоцикла ОСОБА_11 спричинені тілесні ушкодження.
За вказаним фактом внесенні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041030002479 від 25 червня 2023 року, з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування кримінального провадження, в ході проведення огляду місця події - оглянуто автомобіль “Mitsubishi Colt”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 .
Однак, матеріали клопотання не містять доказів, а сторона обвинувачення в ході його розгляду не навела достатніх обґрунтувань та не надала належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що вказаний транспортний засіб, перебуваючи у користуванні ОСОБА_8 , може зазнати ризиків приховування, знищення, перетворення або втрати його як речового доказу і унеможливить проведення запланованих слідчих дій, зокрема, і експертиз, про що слушно зауважено апелянтом в поданій апеляційній скарзі.
Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що підозру у даному кримінальному провадженні жодній особі не оголошено, у тому числі і ОСОБА_8 .
Частина 11 ст. 170 КПК України передбачає, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна та розумність й співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання апеляційного суду, підстави для обмеження права володільця майна користуватися арештованим автомобілем “Mitsubishi Colt”, реєстраційний номер НОМЕР_1 - відсутні.
Частиною третьої вказаної статті визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту, який не призведе до таких наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Таким чином, враховуючи пояснення власника майна ОСОБА_8 , відсутність існування ризиків приховування, знищення, перетворення або втрати арештованого майна як речового доказу, апеляційний суд вбачає наявність законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення слідчого судді про арешт майна в частині заборони ним користуватися власнику ОСОБА_8 .
У зв'язку з наведеним вище, апеляційну скаргу власника майна слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу слідчого судді у зазначеній частині скасувати.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2023 року про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_10 про арешт майна, - задовольнити частково.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12023041030002479 від 25.06.2023 року на автомобіль “Mitsubishi Colt”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4