Справа № 156/833/22 Провадження №33/802/213/23 Головуючий у 1 інстанції:Бахаєв І. М.
Доповідач: Подолюк В. А.
31 липня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шостака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шостака Віктора Васильовича на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 01 березня 2023 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 грудня 2022 року об 18 год. 01 хв. на автодорозі Т-0305 сполученням смт.Іваничі - с.Палівка, керував автомобілем марки «Шкода Октавіа», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, порушення мови та координації), і відмовився від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою судді захисник ОСОБА_1 - адвокат Шостак В.В. подав апеляційну скаргу в якій порушує питання про її скасування через необґрунтованість і незаконність та закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає про те, що коли працівники поліції повезли ОСОБА_1 до медичного закладу, але від'їхавши від місця події зупинилися і після того як останній вийшов з автомобіля, склали на нього протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, матеріали справи не містять направлення на проведення медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, яке також не було вручено ОСОБА_1 . Ще коли ОСОБА_1 перебував в службовому автомобіля, то працівники поліції йому пояснювали, що для нього буде краще коли він відмовиться від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння і в такому разі суд йому поверне посвідчення водія без накладення штрафу.
Ті письмові пояснення свідків, які знаходиться в матеріалах справи вказують фактично на обвинувальний ухил. При цьому, у них не зазначено, що ОСОБА_1 знаходився в стані наркотичного сп'яніння або ж мав ознаки такого сп'яніння. Ці свідки зазначили, що вони були присутніми коли ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду.
Також у рішенні суду винуватість ОСОБА_1 обґрунтована актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, однак не наведено, яким саме чином постанова чи її зміст підтверджують обставини і факт його керування автомобілем в стані наркотичного сп'яніння та відмови від проходження та стан наркотичного сп'яніння.
Вважає також, що суддя обґрунтовуючи своє рішення постановою поліцейського про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і рапортом інспектора ОСОБА_3 від 14.12.2022, не надав юридичного значення тій обставині, що така постанова оскаржена в порядку адміністративного судочинства і розглядається судом. Вважає, що рішення у цій справі є преюдиційним для прийняття рішення у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Акт огляду на стан сп'яніння також не може бути доказом у справі, так як він не містить тих ознак, які передбачені чинним законодавством, яке передбачає процедуру проведення огляду і зокрема, що наркотичного сп'яніння.
Захисник переконаний, що огляд ОСОБА_1 на виявлення стану наркотичного сп'яніння проведений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому повинен бути визнаний недійсним, однак суд першої інстанції на це увагу не звернув.
Також вважає, що та обставина, яку зазначив місцевий суд, а саме, що протокол про адміністративне правопорушення містить підпис ОСОБА_1 свідчить про ознайомлення останнього з його правами, оскільки такий підпис вказує про його ознайомлення з часом та місцем розгляду справи. Твердження ОСОБА_1 про бажання мати спілкування з адвокатом не спростоване жодним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шостака В.В., які апеляцію підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити з підстав викладених в ній, доходжу наступного висновку.
За положеннями ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.п.2, 4 ч.1ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
При цьому, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 визнано правильною практику суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Однак, вищезазначені вимоги закону та роз'яснення ПВСУ при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримані не були. Зокрема, суддя не з'ясував належнимчином обставини вчинення чи не вчинення інкримінованого правопорушення, належним чином не дослідив і не перевірив наявні докази, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про існування події та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Перевіряючи судове рішення місцевого суду у справі на відповідність його вищезазначеним вимогам закону апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не дотримався їх з огляду на таке.
В ході розгляду справи сторона захисту вказувала про те, що на ОСОБА_1 працівниками поліції було здійснено психологічний тиск і введено в оману при роз'ясненні порядку проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також з приводу можливого прийняття судового рішення у разі відмови ним від проходження такого огляду.
Так, ОСОБА_2 пояснив, що після його зупинки на пропозицію працівника поліції він погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичній установі, однак працівник поліції коли вони вже перебували в службовому автомобілі, яким мали їхати до медичного закладу почав роз'яснювати і переконувати його в тому, що якщо відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, то суд при розгляді справи поверне вилучене у нього посвідчення водія і при цьому без накладення штрафу, у що він повірив без будь-якого сумніву, оскільки не обізнаний у законодавстві.
На переконання сторони захисту про такі дії працівника поліції вказує той факт, що відеозапис, який здійснювався на боді-камеру неодноразово переривався, тобто камера навмисно вимикалась у ті моменти коли працівник поліції переконував ОСОБА_2 відмовитись від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Окрім того вказують і про те, ті свідки, які зазначені в протоколі є зацікавленими особами зі сторони працівників поліції, оскільки вони є товаришами рідного брата поліцейського ОСОБА_3 - ОСОБА_5, з яким у ОСОБА_2 склались неприязні відносини.
Про такі ж обставини, як зазначив суд вказав і свідок ОСОБА_4 , який допитувався судом першої інстанції.
Зазначають, що про наведене вище сторона захисту наголошувала в суді першої інстанції, однак суд належним чином цього не перевірив.
З цього приводу апеляційний суд зазначає наступне.
Положеннями ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Частиною 1 ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).
Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан наркотичного проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, п.п.6, 12 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначають, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення визначає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року, який 01.12.2015 року зареєстрований в Мінюсті під №1496/27941 (далі - Інструкція №1376).
У п.п.12, 13, 14 Розділу 2 цієї Інструкції №1376 зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Крім того, порядок дій працівників поліції при складанні адміністративних матеріалів визначений також в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрована в Мінюсті 10.11.2015 року під №1408/27853 (далі - Інструкція №1395).
Розділ 10 Інструкції №1395 передбачає особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Так, у п.п. 4, 6, 7 цього Розділу визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів регулює Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, зареєстрована в Мінюсті під №28/32/32999 від 11.01.2019.
Так, п.2, 5 розділу І цієї Інструкції передбачає, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, зокрема з метою фіксування правопорушення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Однак, в матеріалах справи міститься відеозапис, який не є безперервним, як того вимагає вказана Інструкція №1026, тобто таким, який би давав можливість перевірити усі обставини на які вказує сторона захисту у тому числі щодо роз'яснення порядку проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та щодо можливого прийняття судового рішення у разі відмови ним від проходження такого огляду. Відеозапис переривався 5 разів.
При цьому, працівник поліції ОСОБА_3 , який допитувався судом в якості свідка, пояснював про те, що перерви у відеозйомці пов'язані із технічними причинами. Однак, як вбачається із самих відеозаписів, цей працівник поліції на початку наступних відеозаписів вказував саме про продовження (відновлення) відео фіксації, і при цьому жодного разу не наголошував про будь-які технічні причини з яких переривалась відеофіксація. Суд при цьому не перевірив належним чином у тому числі шляхом витребування інформації з органу поліції про повідомлення чи не повідомлення поліцейського ОСОБА_3 щодо можливих причин несправності портативного відеореєстратора відповідальну особу, якій він передається після прибуття до місця постійної дислокації, або ж про фіксування несправностей такого приладу.
Також як вказує сторона захисту свідки, які були залучені при проведенні огляду на місці події і, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та письмові пояснення яких з приводу самого проведення огляду містяться у справі, є заінтересованими особами.
Однак суд першої інстанції не перевірив правомірності залучення таких осіб щодо неупередженості яких вказує сторона захисту.
Не перевірив також суд тверджень сторони захисту щодо переконування працівником поліції ОСОБА_1 відмовитись від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння шляхом допиту цих свідків або повернення матеріалів справи на доопрацювання для відібрання додаткових письмових пояснень про усі обставини, які відбувались на місці події, оскільки в письмових поясненнях міститься лише інформація про те, що вони були присутні як він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння без зазначення усіх відомих їм подій, які відбувались за участі поліцейських та ОСОБА_1 . При цьому, як вбачається із судового рішення свідок ОСОБА_4 , який допитувався судом першої інстанції, підтвердив пояснення ОСОБА_2 .
Тобто, суддя не зважаючи на викладені норми законодавства та обставини, не прийняв будь-яких заходів щодо усунення таких недоліків та розглянув справу по суті, що на думку апеляційного суду є неповним, не об'єктивним та не всебічним проведенням розгляду справи.
Оскільки названі вище недоліки не можуть бути усунуті при розгляді справи в суді, то справу слід повернути до правоохоронного органу працівником якого вони були складені, для доопрацювання та належного оформлення.
Під час доопрацювання необхідно перевірити вказані обставини, оскільки результати їх перевірки можуть вплинути на висновок щодо встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шостака Віктора Васильовича задовольнити частково.
Постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 01 березня 2023 року в даній справі, - скасувати.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП повернути до Відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області для доопрацювання та належного оформлення через Іваничівський районний суд Волинської області.
Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк