Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4902/23
Номер провадження 1-кс/711/1375/23
26 липня 2023 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській областіОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №12022250000000277, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого охоронником, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, -
Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №12022250000000277, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , реєстрація права власності на яку, згідно даних, не проводилось та зазначена квартира перебувала на балансі Черкаської міської ради.
Так, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримав інформацію про факт смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме житловою квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що право власності на вищевказану квартиру за жодною особою не зареєстровано, ОСОБА_5 вступив в злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами, які за замовленням ОСОБА_5 виготовили завідомо недостовірні документи, а саме: свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_1 від 12.04.2017, видавником якого департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, які згідно даних департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради не видавались.
Отримавши від невстановлених слідством осіб вище зазначений документ, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що зазначений документ офіційно не видавався, а право власно власності на кв. АДРЕСА_3 йому не належить, 04.01.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 прибув до офісу державного реєстратора виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_4 , із заявою про державну реєстрацію права власності, подавши при цьому завідомо недостовірний документ, а саме: свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_1 від 12.04.2017, видавником якого є департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради.
На підставі поданого недостовірного документа, державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Іваньківської сільської ради Маньківського району Черкаської області ОСОБА_8 , відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об?єкт нерухомого майна, а саме: кв. АДРЕСА_3 , та таким чином здійснив за ОСОБА_5 державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрував право власності за ОСОБА_5 на вищевказану квартиру та останній отримав змогу розпоряджатися нерухомим майном на власний розсуд.
Надані ОСОБА_5 державному реєстратору підроблені документи, а також заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.01.2022, стали підставою для проведення ОСОБА_8 10.01.2022 державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 , шляхом обману, придбав право власності на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка фактично належала Черкаській міській раді, вартість якої, згідно з висновком експерта № CE-19/124-23/3188-ОБ від 21.06.2023, станом на 10.01.2022 може складати 576 400, 00 грн. (П'ятсот сімдесят шість тисяч чотириста гривень нуль копійок), що у більше ніж у 250 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, серед яких:
- висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/124-23/4671-ПЧ від 28.04.2023;
- висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-оціночної експертизи № СЕ-19/124-23/3188-ОБ від 21.06.2023;
- протоколом допиту ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- відповіддю департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, на даний час ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років позбавлення волі та кримінального проступку передбаченого ч.4 ст.358 КК України, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до 2 років.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також, згідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1) ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтований тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, у зв'язку з цим останній усвідомлюючи суворість покарання, у разі необрання запобіжного заходу, матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
2) ризик можливого незаконного впливу на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, який обґрунтований тим, що ОСОБА_5 має реальну можливість вчиняти тиск чи іншим чином впливати на них для уникнення кримінальної відповідальності;
3) ризик можливого знищення, приховання, чи спотворення документів, який обґрунтований тим, що документи, які в дійсності не видавались державними органами та на підставі яких було зареєстровано право власності на житлову квартиру АДРЕСА_3 , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не відшукано та ОСОБА_5 не видано органу досудового розслідування, що свідчить про можливі наміри знищити, чи приховати вказані документи з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вищезазначеним ризикам, зокрема спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечили б запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваним, таких як: 1) особисте зобов'язання - оскільки він є найбільш м'яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких реальних обмежень; 2) особиста порука - оскільки також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків та стосовно ОСОБА_5 не надходило від осіб, які заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Слідчий вказує, що беручи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 22.00 до 06.00 з покладанням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи, не відлучатися за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, дозволить запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період часу з 22:00 год. по 06:00 год. та з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190 КК України, в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало потерпілому матеріальної шкоди у великих розмірах, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років та ч.4 ст.358 КК України у використанні завідома підробленого документа, за яке передбачене покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, однак слідчий суддя, на даному етапі провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, що є достатньою підставою для застосування щодо нього запобіжних та обмежувальних заходів.
Згідно з нормами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що прокурором та слідчим не доведено, що існуючі ризики кримінального провадження можливо убезпечити саме перебуванням підозрюваного ОСОБА_5 під домашнім арештом у період з 22.00 до 06.00 години, та яких неможливо запобігти іншим менш тяжким запобіжним заходом.
Прокурором та слідчим не обгрунтовано, яким чином домашній арешт у нічний час доби убезпечить ризик можливого незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, ризик можливого знищення, приховання, чи спотворення документів, які мають значення у кримінальному провадженні, чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст.12 КК України є тяжким злочином та проступком, а також даних про особу підозрюваного (має постійне місце проживання та сталі соціальні зв'язки, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався), слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, який, на думку слідчого суді, зможе запобігти існуючим ризикам по даному кримінальному провадженню, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській областіОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утриматися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет тощо) із свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Підозрюваному ОСОБА_5 роз'яснити, що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 31.07.2023 року о 10:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1