Рішення від 01.08.2023 по справі 635/588/23

01.08.2023

Справа № 635/588/23

Провадження по справі № 2/635/228/2023

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

секретар судового засідання - Кіт Т.Р.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат»,

представник позивача - Жупинський Микола Андрійович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат» пред'явило до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 5024,89 гривень, яка складається з основної суму заборгованості в розмірі 4006,14 гривень та пені в розмірі 1018,75 гривень, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2684,00 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2940,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання послуг №29А/07/21-ГР. Відповідно до п. 2.1 договору виконавець надає, а замовник приймає та своєчасно оплачує послуги з централізованої охорони об'єкта. Замовник передає, а виконавець приймає під охорону на ПЦС «Об'єкт» замовника на період надання послуг за цим Договором. Вартість наданих послуг за договором в місяць за один «Об'єкт» складає 250 гривень без ПДВ. Оплата за послуги виконавця здійснюється замовником щомісячно не пізніше 10 числа кожного поточного місяця за такий місяць надання послуг шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця і не залежить від фактичного часу охорони об'єкта протягом кожного місяця. Положеннями п.8.1. договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і укладається до 31 грудня 2021 року включно. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, то договір вважається продовженим сторонами на тих же умовах на кожні наступні роки. Відповідач в порушення умов Договору не оплачує послуги охорони відповідно до умов та в строки, визначені Договором, в зв'язку з чим за період з серпня 2021 року по 31 січня 2023 року утворилася заборгованість перед виконавцем за надані послуги в сумі 4006,14 гривень, на яку позивачем відповідно до положень п.4.1.1 договору нараховано пеню у розмірі 1018,75 гривень. Позивачем на адресу відповідача 12 січня 2023 року направлено претензію про неналежне виконання зобов'язань за договором, про направлення актів наданих послуг та про сплату грошових коштів. Зазначеною претензією відповідач був повідомлений про необхідність сплати наявної заборгованості впродовж 07 календарних днів з моменту отримання самої вимоги, однак претензія залишилась не виконаною, примірники актів наданих послуг на адресу позивача не повернулись.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 лютого 2023 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат», який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги - адвокат Жупинський М.А., у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 29 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг №29А/07/21-ГР.

Згідно п. 2.1. вищевказаного договору виконавець надає, а замовник приймає та своєчасно оплачує послуги з централізованої охорони об'єкта. Замовник передає, а виконавець приймає під охорону на ПЦС "Об'єкт" замовника на період надання послуг за цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору та Додатку до Договору №29А/07/21-ГР від 29 липня 2021 року виконавець приймає під охорону лише той "Об'єкт", який зазначений в «Переліку «Об'єктів», що знаходяться під спостереженням ПЦС», а саме на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що вартість наданих послуг в місяць за один «Об'єкт » складає 250,00 гривень, без ПДВ. При умові здійснення не більше трьох виїздів наряду охорони на один об'єкт на місяць. Кожний наступний, після третього, в місяць, виїзд оплачується замовником окремо з розрахунку - 50,00 гривень за один виїзд.

Згідно з п. 3.2 договору оплата за послуги виконавця здійснюється замовником щомісячно не пізніше 10 числа кожного поточного місяця за такий місяць надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця і не залежить від фактичного часу перебування «Об'єкту» під охороною протягом окремого місяця. Замовник має право здійснювати оплату за послуги Виконавця з інших банківських рахунків, окрім тих, що вказані у Договорі, з обов'язковим значенням дати і номеру Договору. При цьому обізнаний, що це є достатньою підставою для зарахування в якості оплати за послуги за договором.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (у розмірі не менш тої, що діяла в період, за який нараховується пеня) за кожний день прострочення платежів, за весь період такого прострочення. При цьому нарахування пені та вимоги щодо її сплати не обмежуються певним строком.

Відповідно до п.8.1. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і укладається строком до 31 грудня 2021 року включно. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, то договір вважається продовженим сторонами на тих же умовах на кожні наступні роки. Сторони мають право достроково розірвати договір за додатковою угодою між собою.

Зі змісту акту надання послуг № 10 від 10 січня 2023 року встановлено, що загальна вартість робіт позивача за послуги з централізованої охорони об'єкта за допомогою ПЦС за період з 01 липня 2021 року по 31 січня 2023 року складає 4006,14 гривень.

10 січня 2023 року на адресу ОСОБА_1 позивач направив претензію за вих. №10/01/23-2, з вимогою виконання належним чином зобов'язання за договором протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії та перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Комплексної Безпеки - Охоронна Фірма Фрегат" суми заборгованості у розмірі 4006,14 гривень,яка була залишена відповідачем без задоволення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачу за порушення основного зобов'язання за договором про надання послуг №29А/07/21-ГР від 29 липня 2021 року нараховано пеню за період з червня 2022 року по січень 2023 року у розмірі 1018,75 гривень.

Судом встановлено,що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання послуг.

Відповідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вимогами ст.ст. 4, 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання послуг №29А/07/21-ГР від 29 липня 2021 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначений предмет договору, порядок розрахунків, обов'язки та права виконавця, відповідальність сторін, строк дії договору.

Зі змісту зазначеного договору вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила своїм особистим підписом, що ознайомилася і згодна з Умовами та правилами договору.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо здійснення оплати за надані послуги, визначені договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором про надання послуг у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже, загальна сума заборгованості за договором про надання послуг №29А/07/21-ГР від 29 липня 2021 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 5024,89 гривень.

У своїй позовній заяві позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на його користь судовий збір та витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно платіжного доручення №31Р185Е8642773 від 25 січня 2023 року при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі гривень, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 гривень.

З приводу розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В своїй позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма Фрегат» понесені витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у загальному розмірі 2940,00 гривень. В обґрунтування зазначених витрат представником позивача надані суду наступні докази: Договір про надання правової допомоги б/н від 25 січня 2023 року, акт прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору б/н від 25 січня 2023 року про надання правничої правової допомоги від 30 січня 2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №30/01 від 30 січня 2023 року.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.

Відповідач в ході судового розгляду не висловив будь-яких заперечень щодо розподілу витрат та з приводу поданої представником позивача заяви, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв'язку із розглядом цивільної справи, від відповідача також не надходило.

Із матеріалів справи та наданих представником позивача документів на підтвердження несення позивачем витрат по сплаті правничої допомоги адвоката вбачається, що витрати на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони.

За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі на суму 2940,00 гривень, оскільки зазначена сума повністю підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Відповідач клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на виконання вимог ч. 6 ст. 137 ЦПК України не заявив.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 2940,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма фрегат» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма фрегат» заборгованість за договором про надання послуг №29А/07/21-ГР від 29 липня 2021 року в сумі 5024 (п'ять тисяч двадцять чотири) гривні 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма фрегат» витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2940 (дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки - охоронна фірма фрегат», код ЄДРПОУ 34388869, місцезнаходження: м. Харків, вул. Рибалка, буд. 33, кв. 52.

Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя І.В. Березовська

Попередній документ
112560576
Наступний документ
112560578
Інформація про рішення:
№ рішення: 112560577
№ справи: 635/588/23
Дата рішення: 01.08.2023
Дата публікації: 03.08.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.08.2023)
Дата надходження: 01.02.2023
Предмет позову: позовна заява про стягнення грошових коштів за невиконаним зобов'язанням
Розклад засідань:
20.03.2023 13:00 Харківський районний суд Харківської області
25.04.2023 13:00 Харківський районний суд Харківської області
30.05.2023 12:00 Харківський районний суд Харківської області
01.08.2023 13:30 Харківський районний суд Харківської області