Справа № 638/8644/23
Провадження № 1-кс/638/1676/23
31 липня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023221070001692 від 04.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
До слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова звернувся слідчий за погодженням з прокурором з клопотанням, в якому просить накласти арешт на вилучене майно в ході проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_1 25.07.2023 року, а саме на газову піч марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева» сірого кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати вказане майно потерпілому ОСОБА_5 на відповідальне зберігання.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження. В ході досудового розслідування встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 в період часу з 05.03.2022 року по 01.07.2023 року невідомі особи викрали газову плиту марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева», яка належить заявнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. В ході проведення огляду місця події 25.07.2023 року, а саме ділянки місцевості біля будинку №17 по вул.Тімірязєва у м.Ізюм Харківської області слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено газову плиту марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева» сірого кольору у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на що останній надав добровільну згоду на видачу вищезазначеного майна. У приміщенні Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 25.07.2023 року слідчим проведено пред'явлення предмету для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_5 , а саме газової плити «Milano» моделі «ML90G5/сталева», в результаті чого потерпілий впізнав свою газову плиту. Слідчим 25.07.2023 року винесено постанову про визнання вказаної плити в якості речового доказу.
Слідчий зазначає, що вказані предмети (речі) мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та можуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності , а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування. Також метою накладення арешту на майно слідчий посилається на збереження речових доказів. Незастосування такого заходу забезпечення призведе до втрати вказаних речей та настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні, а також належного збереження речових доказів.
В судове засідання слідчий не з'явився, просив клопотання розглянути у його відсутність та задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про розгляд повідомлялись.
У відповідності до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Встановлено, що СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221070001692 від 04.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023221070001692 вбачається, що відповідно до матеріалу ЄО №6045 від 03.07.2023 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 05.03.2022 року по 01.07.2023 року невідомі особи викрали газову пічку марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева», яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Надані докази свідчать про обґрунтованість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.
При цьому у відповідності до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За частиною 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Встановлено, що в ході проведення огляду місця події - ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_1 25.07.2023 року в період часу з 10 год. 00 хв. по 10 год. 20 хв. слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено газову плиту марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева» сірого кольору.
Постановою слідчого від 25.07.2023 року зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке він просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, приймаючи до уваги, що не застосування арешту саме в такий спосіб, про який просить слідчий, може призвести до знищення, втрати або пошкодження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, виходячи із розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, суд визнає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню щодо накладення арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження майном.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 25.07.2023 року в період часу з 10 год. 00 хв. по 10 год. 20 хв. в ході проведення огляду місця події - ділянки місцевості біля будинку АДРЕСА_1 майно, а саме на газову піч марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева» сірого кольору шляхом заборони відчуження та розпорядження ним.
Газову піч марки «Milano» моделі «ML90G5/сталева» сірого кольору - передати на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з попередженням його про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України та покладенням на ОСОБА_5 обов'язків: не здійснювати відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з цим майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1