Справа № 2а-4472/10/1570
22 липня 2010 року
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко Л.М.
суддів: Катаєва Е.В.
Федусик А.Г.
при секретарі Саратовській Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради, до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2010 року по справі № 27-26.13/17608, -
До суду звернувся Виконавчий комітет Одеської міської ради (надалі -Виконком Одеської міськради), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради (надалі -Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами управління архітектури та містобудування), з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (надалі -Антимонопольний комітет), в якому зазначив, що прийняте Антимонопольним комітетом України Рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»від 30.03.2010 р. № 119-ру справі № 27-26.13/17608 (надалі -Рішення) суперечить фактичним обставинам справи та винесено з порушенням норм діючого законодавства України з тих підстав, що оскаржуване Рішення винесено Відповідачем з порушенням ст.ст.1, 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ, а також без врахування Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р. Позивач зауважив, що внаслідок невчинення Відповідачем жодної з передбачених вищезазначеною Методикою дій по визначенню монопольного (домінуючого) становища на ринку, відсутні будь-які правові підстави для встановлення Антимонопольним комітетом факту порушення Виконкомом Одеської міськради законодавства про захист економічної конкуренції та, як наслідок, монополізації ринку. Крім того, Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007 р. № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію»ніяким чином не стосується та не змінює порядку видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами, передбаченого Законом України «Про рекламу»від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, а саме Рішення Позивача не встановлює обмеження чи заборону стосовно розміщення зовнішньої реклами будь-якими особами. Також Позивач вказує на те, що скасування раніше виданих дозволів, продовження терміну дії дозволів відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, ст. 16 Закону України «Про рекламу»є виключною компетенцією виконавчих комітетів місцевих рад, відповідно, Антимонопольний комітет України не має повноважень стосовно вирішення цих питань. Крім іншого, згідно вищезгаданих Типових правил розміщення зовнішньої реклами розгляд скарг на скасування раніше виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами та відмову у продовженні терміну дії відповідних дозволів належить до компетенції суду, а не Антимонопольного комітету. Посилаючись на невідповідність Рішення Відповідача законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», «Про рекламу», Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами»Позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2010 р. № 119-р у справі № 27-26.13/17608.
Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Одеської міської ради з тієї підстави, що Позивач, прийнявши Рішення від 29.11.2007 р. № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію», порушив порядок надання, продовження та скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами, передбачений п.п. 10, 23, 29, 31 Постанови Кабінету України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»від 29.12.2003 р. № 2067, що унеможливлює продовження терміну дії дозволів для осіб, які на момент прийняття виконкомом Одеської міськради рішення від 29.11.2007 р. № 1292, вже розміщували рекламні конструкції в Першій зоні та спричинить неможливість надання нових дозволів на розміщення зовнішньої реклами в цій зоні іншим особам після прийняття рішення. На думку Відповідача, прийняття Позивачем подібних рішень про проведення конкурсів дизайн-проектів у Другій та Третій зонах, згідно з якими переможець отримає право на реалізацію дизайн-проекту, призведе до того, що ринок зовнішньої реклами у місті Одесі буде розподілено між кількома рекламними компаніями. Крім того, Відповідач зазначив, що дії Позивача щодо прийняття Рішення від 29.11.2007 р. № 1292 були кваліфіковані Антимонопольним комітетом України за п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ, а саме як антиконкурентні дії органу місцевого самоврядування, внаслідок чого Відповідач вказує на недоцільність застосування Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку при даному складі порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки згідно з п. 1.2. Методики вона встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках. Посилаючись на свою компетенцію щодо прийняття відповідних рішень у справах про захист економічної конкуренції, передбачену законами України «Про захист економічної конкуренції»від 11.01.2001 р. № 2210-III, «Про Антимонопольний комітет України»від 26.11.1993 р. № 3659-XII Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив, що 17.12.2008 р. згідно з Розпорядженням державного уповноваженого про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 11/255-р у справі № 27-26.13/176-08 розпочато розгляд справи в Антимонопольному комітеті України через наявність у діях Виконавчого комітету Одеської міської ради ознак порушення, передбаченого п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом прийняття рішення від 29.11.2007 р. за № 1292 (а. с. 6-10 Т. 3).
Підставою для розгляду справи в Антимонопольному комітеті стала колективна скарга суб'єктів господарювання, що надають послуги з розміщення зовнішньої реклами (ТОВ «Євроборд», ТОВ «Арінтін-Р», РА «Зірка Лтд», РА «Стар», ТОВ «СКФ», ТОВ «Юкка»), в якій виражено занепокоєність ситуацією, яка склалась на ринку рекламних послуг у місті Одесі, у зв'язку з прийняттям Виконавчим комітетом Одеської міської ради Рішення від 29.11.2007 р. № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію», внаслідок чого, на думку заявників, утворилася загроза для існування малого та середнього бізнесу на рекламному ринку міста Одеси (а.с. 1-5 Т. 2).
01.03.2010 р. Державним уповноваженим було внесено подання до Антимонопольного комітету України про попередні висновки у справі № 2726.13/176-08, яким запропоновано визнати, що дії виконкому Одеської міськради є порушенням, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом прийняття рішення від 29.11.2007 р. за № 1292; припинити порушення шляхом скасування вищевказаного рішення; у порядку, встановленому Положенням про порядок погодження з органами Антимонопольного комітету України рішень органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, органів місцевого самоврядування щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання погоджувати з Антимонопольним комітетом України проекти актів (рішень), що приймаються у зв'язку з реалізацією Концепції міського дизайну «Міське середовище», затвердженої рішенням виконкому Одеської міськради від 14.12.2006 р. за № 733; в новій редакції про проведення конкурсів щодо зовнішньої реклами ввести норму обов'язкового права компаніям, які мали дозволи на розміщення об'єктів зовнішньої реклами на момент оголошення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію, установити за обраним проектом рекламні конструкції нового типу замість тих, що є (або були) в їх власності (а.с. 44-53 Т. 7).
За результатами розгляду справи 30.03.2010 р. Антимонопольним комітетом України прийнято Рішення у справі № 27-26.13/17608 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»№ 119-р, відповідно до якого: 1) визнано, що виконавчий комітет Одеської міської ради, прийнявши рішення від 29.11.2007 р. за № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію», що призвело до обмеження конкуренції на ринку надання послуг розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, вчинив порушення, передбачене п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій орану місцевого самоврядування; 2) зобов'язано Виконавчий комітет Одеської міської ради скасувати рішення від 29.11.2007 р. за № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію»; 3) з метою усунення наслідків порушення, зобов'язано Виконком Одеської міськради поновити суб'єктам господарювання права на розміщення зовнішньої реклами (дозволи на розміщення зовнішньої реклами), які вони мали момент прийняття виконкомом Одеської міськради рішення від 29.11.2007 р. за № 1292; 4) пункти 2 і 3 цього рішення підлягають виконанню у місячний строк з дня одержання рішення; 5) з метою захисту суспільних інтересів, визнано рішення Антимонопольного комітету України у справі № 27-26.13/17608 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з порушенням судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) суду (а.с. 124-133 Т. 7).
Предметом розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в Антимонопольному комітеті стало Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007 р. № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію»(а.с. 52-76 Т. 1) в частині його відповідності антиконкурентному законодавству України. Зазначене Рішення прийнято відповідно до п.п. 7 п. «а»ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 22 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»з метою забезпечення улаштування об'єктів міського середовища, що схвалено Радою з питань міського дизайну, в рамках реалізації Концепції міського дизайну «Міське середовище», затвердженої рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.12.2006 р. № 733 (а.с. 45-51 Т. 1). У відповідності з п. 1 Рішення оголошено та призначено проведення конкурсу на розробку конкурсного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію з 03.01.2008 р. по 08.05.2008 р. з територією розташування в межах «Порто-Франко», яка включає центральну частину міста Одеси: вул. Бєлінського, вул. Успенську, вул. Маразліївську, пров. Нахімова, Карантинний узвіз, Митну площу, вул. Приморську, Херсонський сквер, вул. Старопортофранківську, вул. Пантелеймонівську, Французький бульвар.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. У відповідності з ч. 1 ст. 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні -це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади -жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста -самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (п.п.7 п. «а»ч. 1 ст. 30 Закону № 280/97-ВР). Прийнявши Рішення від 29.11.2007 р. № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію», Позивач керувався вищевказаними приписами законодавства.
В рішенні від 30.03.2010 р. № 119-р Відповідач зазначає, що «аналіз рішення № 1292 показав, що незважаючи на те, що рішення прийнято в рамках реалізації концепції, його положення не відповідають концепції, а виконання рішення може мати негативні наслідки для конкуренції»(а.с. 126 Т. 7). Проаналізувавши матеріали справи про захист економічної конкуренції, суд встановив, що належні докази, які б це доводили, відсутні. Так, дії виконкому Одеської міськради, що полягали у прийнятті Рішення від 29.11.2007 р. № 1292, кваліфіковані Комітетом як порушення, передбачене пунктом 3 ст. 50 та частиною 1 ст. 15 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»від 11.01. 2001 р. № 2210-III у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. В частині другій ст. 15 наведений перелік таких антиконкурентних дій, що можуть вчинятися вищевказаними суб'єктами і, які відповідно, визнаються як антиконкурентні -заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів; пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, реґіональні чи інші форми об'єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб'єктів господарювання в інших формах; пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців; будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців, тощо. Антимонопольний комітет встановивши у Рішенні порушення ч. 1 ст. 15 та п. 3 ст. 50 (а.с. 133 Т. 7) не вказав конкретний склад порушення, що мав місце в даному випадку, обмежившись лише загальним формулюванням «антиконкурентні дії органу місцевого самоврядування», що призвели до обмеження конкуренції на ринку рекламних послуг міста Одеси, що не є достатньою підставою для встановлення ознак порушення, передбаченого статтею 15 Закону № 2210-III.
Крім того, Відповідач у рішенні вказує на те, що «матеріалами справи доведено, що реалізація рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007 р. № 1292 призвела до обмеження конкуренції на ринку рекламних послуг у місті Одесі»(а.с. 132 Т.7). Разом з тим, дослідивши надані Антимонопольним комітетом матеріали справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд не погоджується із Відповідачем щодо їх повноти для розгляду справи з огляду на наступне.
У відповідності з ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом не застосовано Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затверджену Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р. В судовому засіданні Відповідач підтвердив вказану обставину, а незастосування Методики обґрунтовував кваліфікацією порушення виконкому Одеської міськради за ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Натомість, Відповідач зауважив, що заходи, визначені Методикою, застосовуються лише при кваліфікації порушення за ст. 12 Закону № 2210-III. Однак, проаналізувавши оскаржуване Рішення та матеріали справи, суд не погоджується з таким висновком Відповідача. По-перше, із змісту Методики не випливає її виключне застосування тільки у випадку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до п 1.1. Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку розроблена відповідно до Законів України «Про захист економічної конкуренції»і «Про Антимонопольний комітет України». Метою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку є отримання необхідної інформації для прийняття рішень з питань розвитку і захисту економічної конкуренції, зокрема демонополізації економіки, антимонопольного регулювання, контролю за узгодженими діями, концентрацією; контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; захисту інтересів суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень (п. 1.3. Методики). По-друге, у Рішенні від 30.03.2010 р. № 119-р у справі № 27-26.13/17608 (а.с. 128 Т. 7) Відповідач зазначає, що «Комітет дійшов висновку, що реалізація рішення № 1292 створює штучні умови для монополізації ринку зовнішньої реклами міста Одеси», проте не надає оцінку даній обставині у рішенні відповідно до вимог вищезгаданої Методики. Тобто, за винятком матеріалів, наданих заявниками до Антимонопольного комітету, відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про самостійне дослідження Комітетом ситуації на ринку надання рекламних послуг в місті Одесі внаслідок прийняття Позивачем рішення «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію». Проаналізувавши матеріали справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, судом встановив, що під час розгляду справи Відповідачем не були використані спеціальні джерела інформації для встановлення факту монополізації на ринку надання рекламних послуг у місті Одесі внаслідок прийняття Позивачем рішення № 1292, якими у відповідності з п. 11 Методики є статистична інформація (дані); адміністративні дані; вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку; дані панельних обстежень споживачів; дані, що свідчать про виробничі плани підприємців учасників ринку, зокрема дані, опубліковані в засобах масової інформації; дані відомчих та незалежних дослідницьких та інформаційних центрів про стан, структуру та обсяг товарних ринків, участь у товарообігу окремих виробників та покупців; опитування експертів (спеціалістів у відповідній галузі) щодо оцінки рівня збалансованості ринку (попиту і пропозиції) та пріоритетів покупців щодо споживчих якостей товару за обраними критеріями взаємозамінності товарів при формуванні товарних груп; відомості про діяльність суб'єктів господарювання, які отримані органами Антимонопольного комітету, іншими державними органами за поточний та попередні роки.
Розгляд справи в Антимонопольному комітеті розпочато на підставі колективної скарги суб'єктів господарювання, які виразили занепокоєність ситуацією, що склалася на ринку надання рекламних послуг в місті Одесі, які в скарзі зазначили, що «на нашу думку, виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради створює штучну монополію на ринку надання рекламних послуг в місті Одесі та фактично призведе до знищення малого та середнього бізнесу» (а.с. 3 Т. 2). У процесі розгляду справи Позивачем було заявлено клопотання в порядку ст. 43 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»про призначення експертизи з наступних питань: про характеристики (коефіцієнт) ефективності розміщення зовнішньої реклами у центральній частині міста Одеси; про вартість розміщення реклами у центральній частині відносно інших частин міста; про інші характеристики розміщення зовнішньої реклами у центральній частині міста Одеси (Перша зона) (а.с. 91 Т. 7). Статтею 43 Закону № 2210-III встановлений порядок призначення експертизи, а саме, призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, що слід поставити перед експертами, відповідний орган Антимонопольного комітету України зобов'язаний врахувати пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відхилення питань, запропонованих особами, які беруть участь у справі, орган Антимонопольного комітету України повинен мотивувати.
Комітетом відмовлено в задоволенні клопотання на тій підставі, що поставлені у ньому питання не мають значення для справи (а.с. 132 Т. 7). Разом з тим, Комітетом переглядалося Рішення виконкому Одеської міськради від 29.11.2007 р. № 1292 на предмет його відповідності законодавству про захист економічної конкуренції, згідно з п. 1 якого територіальною зоною проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію є центральна частина міста Одеси (Перша зона) (а.с. 52 Т. 1). В рішенні Комітету з цього приводу зазначено, що «за інформацією, наданою заявниками, Перша зона характеризується наявністю особливих умов для ведення рекламного бізнесу: коефіцієнт ефективності реклами у цій зоні становить 100 відсотків на відміну від інших районів міста, попит на розміщення зовнішньої реклами в Першій зоні у 10 разів вищий, ніж в інших районах міста. За наявності цих ознак можна констатувати, що Перша зона є унікальною і розглядається рекламістами, як окремий ексклюзивний ринок з виключним характеристиками» (а.с. 127 Т. 7). Зважаючи на те, що зазначені у Рішенні обставини не отримали спеціального дослідження, суд не приймає відповідні доводи як достовірні, а саме рішення свідчить про те, що при дослідженні питання, яке потребувало спеціальних знань, Комітет обмежився лише матеріалами, наданими заявниками.
Також суд не приймає до уваги твердження Відповідача про те, що в результаті прийняття Позивачем рішення «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію» порушено порядок надання, продовження та скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами, передбачений п.п. 10, 23, 29, 31 Постанови Кабінету України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»від 29.12.2003 р. за № 2067, скільки дослідивши матеріали справи в цій частині суд не встановив причинно-наслідкового зв'язку між існуючим порядком надання, продовження та скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами та Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради.
Окрім вищевикладеного, Рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»від 30.03.2010 р. у справі № 27-26.13/17608 прийняте Комітетом без врахування ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»від 06.09.2005 р. № 2807-ІV. відповідно до ч. 1 ст. 22 якого, комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду. Відповідач в оскаржуваному Рішенні досліджував прийняте Позивачем рішення щодо його відповідності законодавству України про рекламу, в той час як поза увагою Комітету залишилося та обставина, що Рішення виконкому Одеської міської ради № 1292 стосувалося у цілому елементів міського дизайну (елементів благоустрою) -«споруд та об'єктів торгово-побутового, рекламного, інформаційного та іншого призначення, які розміщені на вулицях, площах та магістралях міста, що формують його просторово-естетичне середовище» (а.с. 62-63 Т. 1), а саме рішення прийнято з метою «виявлення кращих дизайнерських пропозицій стосовно благоустрою міського середовища»(а.с. 57 Т. 1).
Крім того, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2009 р. відхилено касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Медіа Партнер О», а постанову Приморського районного суду міста Одеси від 10.07.2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008 р. залишено без змін. Згідно із вищезазначеною ухвалою «суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що рішення № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію»було прийнято в межах компетенції відповідача та чинного законодавства, яке регулює питання, пов'язане з благоустроєм населених пунктів» (а.с. 77-79 Т. 1). Таким чином, обставини щодо правомірності Рішення Позивача не потребують доказування у відповідності зі ст. 72 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.11.2007 р. № 1292 «Про проведення конкурсу на розробку комплексного дизайн-проекту щодо улаштування об'єктів міського середовища та надання права на його реалізацію»прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Рішенням Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» від 30.03.2010 р. № 119-р у справі № 27-26.13/17608 не доведено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно, воно є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, «Про благоустрій населених пунктів»від 06.09.2005 р. № 2807-IV, «Про захист економічної конкуренції»від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ, «Про Антимонопольний комітет України»від 26.11.1993 р. № 3659-XII, «Про рекламу»від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР, Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р., Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами»від 29.12. 2003 р. № 2067; ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Виконавчого комітету Одеської міської ради, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради, до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2010 року № 119-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 27-26.13/17608, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2010 року № 119-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 27-26.13/17608.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) Л.М. Бойко
Судді (підпис) Е.В. Катаєва
(підпис) А.Г. Федусик
27 липня 2010 року