Справа № 2а-5564/10/1570
30 серпня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення №0000252350/0 від 29.04.2010 року, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем (ДПІ) 16.04.2010 року була проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт»(далі ТОВ) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за період: 1 квартал 2007 року -січень 2009 року. За результатами цієї перевірки складено акт від 16.04.2010 року №30/23-310/33933008, в якому зафіксовано порушення підприємством п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було завищено суму від'ємного значення ПДВ, яке підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок, в розмірі 5588018,0 грн.. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252350/0 від 29.04.2010 року, яким ТОВ було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5588018,0 грн.. Позивач вважає неправомірними висновки ДПІ щодо наявності порушень, викладених в акті перевірки, оскільки вони не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах права та фактично нічим не підтверджені. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому, з урахуванням уточнень, позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення №0000252350/0 від 29.04.2010 року. Крім цього, позивач просив зобов'язати ДПІ протягом п'яти робочих днів після вступу в силу рішення суду по цій справі підготувати та надати органам Державного казначейства України висновок про достовірність суми бюджетного відшкодування ПДВ щодо ТОВ. Зазначені вимоги позивач обґрунтував тим, що протягом 2007-2010 років ТОВ неодноразово зверталося до ДПІ з заявами про відшкодування від'ємного значення ПДВ, але усі ці заяви були залишені без будь-якого реагування.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (т.1 а.с. 4-8, т.2 а.с.164-169).
Представник відповідача позов не визнав в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2 а.с. 3-7).
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ТОВ «Французький бульвар-Еліт»зареєстроване 23.11.2005 року виконкомом Одеської міськради та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси. Одним з основних видів діяльності ТОВ є будівництво та будівельні роботи (т.1 а.с. 75-92).
У зв'язку зі здійсненням проектування та будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського монастиря), та виникненням від'ємного значення з ПДВ по операціях, пов'язаних з цим будівництвом, протягом 2007 -2009 років ТОВ подавало до ДПІ відповідні податкові декларації з розрахунками сум бюджетного відшкодування та відповідні заяви про відшкодування від'ємного значення ПДВ на його розрахунковий рахунок (т.2 а.с. 170, 174-315).
В період з 06.05.2009 року по 15.05.2009 року ДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за період: за 1 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у грудні 2006 року; за 2 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 1 кварталі 2007 року; за 3 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 2 кварталі 2007 року; за 4 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 3 кварталі 2007 року; за квітень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 4 кварталі 2007 року; за травень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у квітні 2008 року; за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у травні 2008 року; за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у червні 2008 року; за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у липні 2008 року; за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у серпні 2008 року; за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у вересні 2008 року; за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у листопаді 2008 року; за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у грудні 2008 року (т.1 а.с. 93-96, т.2 а.с. 173).
За результатами цієї перевірки 20.05.2009 року ДПІ було складено довідку №60/23-210/33933008, відповідно до якої перевіркою не було встановлено заниження чи завищення показників від'ємного значення ПДВ, яке підлягає відшкодуванню, зазначених у поданих податкових деклараціях за вказаний період (т.1 а.с.9-48).
Не зважаючи на висновки цієї перевірки та заяви позивача про повернення від'ємного значення ПДВ за зазначений період, відповідач не здійснив визначені законом дії щодо відшкодування ПДВ на користь ТОВ, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.
16.04.2010 року спеціалістами ДПІ була повторно проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за період: за 1 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у грудні 2006 року; за 2 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 1 кварталі 2007 року; за 3 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 2 кварталі 2007 року; за 4 квартал 2007 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 3 кварталі 2007 року; за квітень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у 4 кварталі 2007 року; за травень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у квітні 2008 року; за червень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у травні 2008 року; за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у червні 2008 року; за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у липні 2008 року; за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у серпні 2008 року; за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у вересні 2008 року; за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у листопаді 2008 року; за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у грудні 2008 року.
За результатами цієї перевірки відповідачем був складений акт від 16.04.2010 року №30/23-310/33933008, в якому зазначено про допущені ТОВ порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було завищено суму від'ємного значення ПДВ, яке підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок, в розмірі 5588018,0 грн. (т.1 а.с. 50-55).
При цьому, в ході перевірок у травні 2009 року та у квітні 2010 року відповідачем перевірявся один і той же період господарської діяльності ТОВ та одні і ті ж господарські операції, в той час як висновки цих перевірок були протилежні.
На підставі акту перевірки від 16.04.2010 року №30/23-310/33933008 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252350/0 від 29.04.2010 року, яким ТОВ було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5588018,0 грн. (т.1 а.с. 49).
Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача, викладені у спірному акті перевірки від 16.04.2010 року №30/23-310/33933008, про наявність зазначених порушень та прийняте на підставі цих висновків рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ з наступних підстав.
Так, з акту вбачається, що у перевіряємий період ТОВ мало господарські відносини, крім інших, з ООС «Укрінвестекспертиза», Колективним підприємством «Творча архітектурна майстерня «Кудін»», МП «Теком», ТОВ «Лінія М», ТОВ «СН и К», ТОВ «Південь Захід Рембуд», ПП «Індустріал-Про», ТОВ Концерн «Ксімекс».
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, яким є позивач (а.с. 99).
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.п.7.5.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При здійсненні обох перевірок у травні 2009 року та у квітні 2010 року ТОВ надавалися перевіряючим як первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами, так і видані останніми відповідні податкові накладні. При цьому ні в ході зазначених перевірок, ні в процесі судового розгляду справи, відповідач не оспорював дійсність зазначених первинних документів та законність виданих податкових накладних.
Висновок відповідача про відсутність права ТОВ на включення до податкового кредиту ПДВ по господарським операціям з ООС «Укрінвестекспертиза»відповідно до спірного акту перевірки ґрунтується на тому, що згідно з довідкою ДПІ у Приморському районі від 28.07.2009 року зазначена організація ліквідована (т.1 а.с. 52).
В той же час, в судовому засіданні було встановлено, що господарські відносини між ТОВ та ООС «Укрінвестекспертиза»відбувалися у 2007 році на підставі договору №466 від 11.09.2007 року про проведення комплексної державної експертизи проекту будівництва, а згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №400/А-2008 ООС «Укрінвестекспертиза»було реорганізовано у філію Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза»в Одеській області, яке стало правонаступником ООС «Укрінвестекспертиза», та було виключено з державного реєстру лише 22.12.2008 року (т.2 а.с. 8-12). Таким чином, на момент здійснення господарських відносин з ТОВ, ООС «Укрінвестекспертиза»існувало та було платником ПДВ. При цьому про зазначені обставини позивач, не погоджуючись з висновками перевірки, неодноразово повідомляв відповідача у своїх скаргах та пропонував перевірити ці обставини, але такі звернення були залишені без уваги (т.1 а.с. 57, т.2 а.с. 29-32, 172). В ході розгляду справи представником відповідача також не було надано будь-яких пояснень стосовно того, чому не були перевірені обставини щодо реорганізації ООС «Укрінвестекспертиза», про які ТОВ повідомляло ДПІ.
Згідно спірного акту перевірки висновок перевіряючих про необхідність зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ по господарським відносинам ТОВ з Колективним підприємством «Творча архітектурна майстерня «Кудін»» обґрунтовано лише тим, що на момент цієї перевірки відповідач, який є структурним підрозділом ДПА України, не отримав відповідь на свій запит з іншого структурного підрозділу ДПА України.
Разом з тим, право ТОВ на включення ПДВ по правовідносинам з Колективним підприємством «Творча архітектурна майстерня «Кудін»» підтверджується наданими як відповідачу при здійсненні перевірки, так і суду первинними документами, а саме договором на проектно-вишукувальні роботи №6326/1 від 03.12.2006 року, відповідними податковими накладними, а також самим проектом будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського монастиря), за який останнє було нагороджено дипломом Національної спілки архітекторів України (т.2 а.с. 145-149, 317-319, т.3 а.с. 1-135), і в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-якого обґрунтування того, відповідно до якої норми закону неотримання одним структурним підрозділом ДПА України на свій запит відповіді від іншого структурного підрозділу ДПА України є підставою для зменшення платнику податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
Крім цього, з акту перевірки вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські правовідносини з МП «Теком», ТОВ «Лінія М», ТОВ «СН и Т», ТОВ «Південь Захід Рембуд»та ТОВ Концерн «Ксімекс», а бюджетне відшкодування з ПДВ йому було зменшено з тих підстав, що згідно відповідей інших структурних підрозділів ДПА України відносно ТОВ «Стройбізнесгруп»та ПП «Металінвест»складені запити на встановлення їх місцезнаходження; підприємства ПП «Індустріал Про»та ТОВ «БК Буд транс Плюс»ліквідовані; а відносно ТОВ «Соцкомунбуд»та ТОВ «Шнейдер Електрик Україна»не отримані відповіді з інших підрозділів ДПА України за запити відповідача (т.1 а.с. 52-54).
Разом з тим, відповідно до вимог п.п.7.2.3. п.7.2, 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" право платника податку на податковий кредит виникає лише на підставі податкової накладної, отриманої у встановленому законом порядку від контрагента, з яким у такого платника податку є господарські (договірні) правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, і це не заперечувалося відповідачем, що в перевіряємий період у ТОВ були господарські правовідносини на підставі укладених відповідних договорів з МП «Теком», ТОВ «Лінія М», ТОВ «СН и К», ТОВ «Південь Захід Рембуд»та ТОВ Концерн «Ксімекс», і по операціях саме з цими контрагентами, на підставі виданих останніми податкових накладних, позивачем формувався податковий кредит (т.2 а.с. 33-144). При цьому правомірність включення ПДВ по операціях з зазначеними суб'єктами господарювання до податкового кредиту підтверджується також матеріалами зустрічних перевірок останніх, здійснених за ініціативою відповідача (т.1 а.с. 97-113, т.2 а.с. 16-21).
Крім цього, з актів перевірок вбачається, що податковий кредит та від'ємне значення ПДВ в розмірі 5588018,0 грн., яке було заявлене позивачем до відшкодування, лише частково було сформовано за рахунок правовідносин ТОВ з ООС «Укрінвестекспертиза», Колективним підприємством «Творча архітектурна майстерня «Кудін»», МП «Теком», ТОВ «Лінія М», ТОВ «СН и К», ТОВ «Південь Захід Рембуд»та ТОВ Концерн «Ксімекс», і в ході розгляду справи відповідачем не було надано будь-якого обґрунтування зменшення позивачу заявленого бюджетного відшкодування ПДВ не тільки по операціях з цими контрагентами, а і по іншим господарським правовідносинам позивача.
При цьому суд враховує, що ПДВ по операціях позивача з ПП «Індустріал-Про»до бюджетного відшкодування ТОВ не заявлявся.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 5588018,0 грн., відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позов ТОВ «Французький бульвар-Еліт»в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.
При цьому посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову на встановлені перевіркою обставини щодо ТОВ «Стройбізнесгруп», ПП «Металінвест», ПП «Індустріал Про», ТОВ «БК Буд транс Плюс», ТОВ «Соцкомунбуд»та ТОВ «Шнейдер Електрик Україна»суд до уваги не приймає, оскільки в судовому засіданні було безперечно встановлено, що позивачем було правомірно включено ПДВ по операціях з МП «Теком», ТОВ «Лінія М», ТОВ «СН и Т», ТОВ «Південь Захід Рембуд»та ТОВ Концерн «Ксімекс», а не з зазначеними підприємствами, і навіть наявність цих обставин відповідно до діючого законодавства не спростовує права позивача на формування податкового кредиту за наслідками реалізації укладених господарських договорів.
При цьому суд враховує, що відповідачем не ставиться під сумнів правомірність укладених позивачем господарських договорів з ООС «Укрінвестекспертиза», Колективним підприємством «Творча архітектурна майстерня «Кудін»», МП «Теком», ТОВ «Лінія М», ТОВ «СН и Т», ТОВ «Південь Захід Рембуд»та ТОВ Концерн «Ксімекс», на підставі яких фактично частково було сформовано від'ємне значення ПДВ. Більш того, в ході двох перевірок самим відповідачем було встановлено, що усі ці договори мали товарних характер, тобто були виконані цими контрагентами позивача реально.
Також на думку суду є безпідставними доводи відповідача про сплату основними постачальниками позивача, а саме ПП «Одеон-буд», ТОВ «Стройбізнесгруп», ТОВ «Главстрой», МП «Теком», ТОВ «Альянс юг», ПП «Металінвест», ТОВ «Ксімекс», ПДВ до бюджету в мізерних розмірах, оскільки відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість" право платника ПДВ на бюджетне відшкодування цього податку не залежить від результатів господарської діяльності як його контрагентів, так і інших суб'єктів господарювання, які мають правовідносини з цими контрагентами, та від нарахування та сплати ними до бюджету ПДВ за результатами їх господарської діяльності.
Інших, заслуговуючих на увагу доказів правомірності прийнятого рішення про зменшення ТОВ бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 5588018,0 грн., в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті в бюджет або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.
Якщо за результатами звітного періоду сума ПДВ має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платникові податків з Державного бюджету України протягом місяця, що випливає після подання декларації.
Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України №209 від 02.07.1997 року, відшкодування ПДВ із бюджету здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Зазначені висновки податкові органи зобов'язані направити у відділення Держказначейства по місцезнаходженню платника податків за п'ять днів до закінчення терміну відшкодування ПДВ.
З урахуванням висновків суду про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 5588018,0 грн. та незаконність рішення відповідача про зменшення цього відшкодування, а також з урахуванням встановленого судом факту невиконання відповідачем порядку направлення відповідного висновку до органів Держказначейства, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в цій частині та вважає необхідним задовольнити їх частково, а саме шляхом зобов'язання відповідача надати органам Державного казначейства України висновок про достовірність суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо ТОВ «Французький бульвар-Еліт»в розмірі 5588018,0 грн..
В частині вимог щодо зобов'язання відповідача надати цей висновок протягом п'яти днів з дня набрання чинності цим рішенням суд вважає необхідним відмовити, оскільки порядок виконання рішення суду, яке набрало законної сили, регулюється нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, в тій частині, в якій ці вимоги задоволені судом, а відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами”, ст.ст.11-1, 14 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, «Порядком відшкодування податку на додану вартість», затвердженим спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України №209 від 02.07.1997 року, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт»задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси №0000252350/0 від 29.04.2010 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м.Одеси надати органам Державного казначейства України висновок про достовірність суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт».
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
08 вересня 2010 року