Справа №2-О-224/2010
30 серпня 2010 року Залізничний районний суд м.Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: судді Романенко В.В., при секретарі Астанькович О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить суд встановить факт належності свідоцтва про смерть, яке видане на ім'я ОСОБА_2 від 08.04.2010 року, актовий запис за № 1359 серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду, виданого 18.10.2000 року (який знаходиться в пенсійній справі) на ім'я ОСОБА_2, - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - як одній і тій же особі, з мотивів, вказаних у заяві.
Встановлення цього факту заявникові потрібно для оформлення допомоги на поховання.
У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав просив її задовльнити.
Представник зацікавленої особи у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, причин неявки суду не надав. Суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Суд, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, про те, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У силу ч. 2 ст. 256 ЦПК України, - судом можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачений інший порядок їх встановлення.
Судом встановлено, що 01.06.1962 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у вказаному свідоцтві про смерть прізвище померлої записано як ОСОБА_2.
Після смерті своєї дружини, заявник звернувся із заявою до Управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя, що б йому відповідно до ст. 53 Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провели виплати на поховання.
Однак заявникові у виплаті на поховання було відмовлено, оскільки згідно листа начальника Управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя № 113/С-7 від 14.06.2010 року, в пенсійній справі є паспорт виданий 31.01.1980 року і ідентифікаційний код виданий 18.10.2000 року на прізвище - ОСОБА_2. У наданих заявником документах для оформлення допомоги на поховання є розбіжності з матеріалами пенсійної справи, а саме в написанні прізвища, де прізвище померлої записано як ОСОБА_2.
Відповідно до пояснення щодо написання прізвища ОСОБА_2, яке надано деканом факультету української філології та українознавства Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського, прізвище ОСОБА_2 (рос.) українською мовою передаватиметься як ОСОБА_2.
Таким чином, в картці фізичної особи-платника податків (ідентифікаційний код), виданий 18.10.2000 року, прізвище ОСОБА_2 записане згідно нормам українського правопису.
У свідоцтві про смерть ОСОБА_2 і в дублікаті картки фізичної особи-платника податків (від 31.07.2009р.) прізвище дружини заявника записане з помилкою - ОСОБА_2.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 208, 209, 256, 259 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа - свідоцтва про смерть, яке видане на ім'я ОСОБА_2 від 08.04.2010 року, актовий запис за № 1359 серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного коду, виданого 18.10.2000 року (який знаходиться в пенсійній справі) на ім'я ОСОБА_2, - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - як одній і тій же особі.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: