79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 вересня 2010 р. Справа № 2а-7586/10/1370
09 год. 36 хв. зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Гулика А.Г.,
секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,
за участю:
представник позивача: не з'явився;
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови, -
Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернулося до суду з адміністративним позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову від 05.08.2010 року ВП № 20656041 про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги мотивовані неправомірністю постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про державну виконавчу службу».
Протокольною ухвалою судового засідання 02.09.2010 року, суд, за клопотанням представника позивача, виключив з числа осіб, які беруть участь у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_1.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача, а тому, суд ухвалив продовжувати розгляд справи без його участі. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що виконавчий лист від 14.06.2010 року №2-а4693 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2010 року ВП № 20656041 не відповідає резолютивній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 року у справі № 93104/09/9104, оскільки у вказаному рішенні суду зазначено інші періоди щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії, ніж у виконавчому листі та в постанові про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Личаківського районного суду м. Львова від 09.11.2009 року у справі № 2а-4693/09 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни»за період з січня 2006 року по липень 2009 року позов задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, встановлену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розрахунку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідну виплату за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та донарахувати відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням фактично здійснених виплат за відповідні періоди. В решті позовних вимог -відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 року у справі № 93104/09/9104, постанову Личаківського районного суду м. Львова від 09.11.2009 року у справі № 2а-4693/09 -скасовано, прийнято нову, якою позов задоволено частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та вплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2009 року із врахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.
14.06.2010 року Личаківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 2-а4693 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та вплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року із врахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей»та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.
Судом встановлено, що державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа, про що винесено постанову від 05.08.2010 року ВП № 20656041 про відкриття виконавчого провадження. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду -до 12.08.2010 року.
Спір між сторонами виник стосовно відповідності виконавчого документа, а саме виконавчого листа, вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XІV.
Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Щодо твердження представника позивача про невідповідність виконавчого листа № 2-а4693, виданого 14.06.2010 року Личаківським районним судом м. Львова, вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з невірним зазначенням резолютивної частини рішення, за яким виданого виконавчий документ, суд зазначає наступне.
Вимоги до виконавчого листа, передбачені ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з положенням п. 4 ч. 1 цієї статті, одними з обов'язкових реквізитів, які зазначаються у виконавчому документі є резолютивна частина рішення, за яким видано виконавчий документ.
При дослідженні виконавчого листа № 2-а4693, виданого 14.06.2010 року Личаківським районним судом м. Львова, судом встановлено, що у ньому дійсно неправильно зазначено резолютивну частину рішення суду, а саме період нарахування та виплати грошової суми (підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком) на користь ОСОБА_1. Так, згідно з резолютивною частиною постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 року у справі № 93104/09/9104, одним з періодів, за який управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова зобов'язано нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії є -22 травня 2008 року по 31 липня 2009 року, натомість в зазначеній у виконавчому листі резолютивній частині рішення вказаний період зазначено неправильно, а саме -22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Виходячи з аналізу цієї статті, одним з видів виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою є виконавчі листи, що видаються судами.
Як вбачається зі змісту ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 24 вказаного вище Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Судом встановлено, що виконавчий лист № 2-а4693, виданий 14.06.2010 року Личаківським районним судом м. Львова, відповідає вимогам, передбаченим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення його до виконання не минув та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Тому, суд вважає, що невідповідність резолютивної частини рішення, зазначеної у виконавчому листі, резолютивній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду не може бути самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. А, відтак, відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2010 року № ВП 20656041.
Крім того, суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження»не передбачає можливості визначення державним виконавцем відповідності резолютивної частини рішення, зазначеної у виконавчому листі, та резолютивної частини рішення самого рішення суду.
Щодо способів захисту порушених прав, на думку представника позивача, як боржника у виконавчому провадженні, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 259 КАС України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Частина 2 цієї статті передбачає положення, відповідно до якого, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Таким чином, позивач міг захистити порушене право шляхом звернення до суду, який видав виконавчий лист із відповідною заявою.
Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов висновку про правомірність дій Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та постанови від 05.08.2010 року ВП № 20656041 про відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги безпідставним та необґрунтованим, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 вересня 2010 року.
Суддя Гулик А.Г.