Справа № 156/767/23
Провадження № 3/156/408/23
Рядок статзвіту 327
01 серпня 2023 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Корчів Сокальського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованої за адресою та мешканки: АДРЕСА_1 , заміжні, на утриманні троє малолітніх дітей, перебуває у декретній відпустці, раніше до адміністративної відповідальнсті не притягалася,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явилася,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 799812 від 10.07.2023 року, 10.07.2023 року о 15:30 год ОСОБА_1 за місцем проживання ухилилася від виконання батьківських обов'язків: за адресою проживання її трьох малолітніх дітей брудно, відсутня їжа, засоби гігієни, дитячий одяг, постільна білизна, антисанітарні умови для проживання дітей.
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 СК України та ЗУ "Про охорону дитинства" та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (що зафіксовано у телефонограмі від 20.07.2023 року, а.с.17) не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань від неї не надходило.
З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що грошей на їжу чоловік їй не дає, а з приводу безладу у помешканні нічого пояснити не може.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знала про складання відносно неї адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться о 13:00 год 01.08.2023 року в Іваничівському районному суді Волинської області, проте не вжила жодних заходів для явки до суду, не подала клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такої.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Диспозицією ч. 1 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Батьківські права та обов'язки - права і обов'язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.
Батьки мають обов'язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров'я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.
Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Суддя, дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 799812 від 10.07.2023 року; копією рапорту № 4698 від 10.07.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09.07.2023 року, Свідоцтвом серії НОМЕР_2 про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , Свідоцтвом серії НОМЕР_3 про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , Свідоцтвом серії НОМЕР_4 про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , актом обстеження умов проживання від 10.07.2023 року, роздруківками фото умов проживання сім'ї ОСОБА_1 та іншими документами, доданими до протоколу.
За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
При накладенні стягнення обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушниці та обставин, які обтяжують відповідальність правопорушниці суддею не встановлено.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці (вперше притягується до адміністративної відповідальності) та її майновий стан (не працевлаштована, заміжня, на утриманні троє малолітніх дітей, перебуває у декретній відпустці), ступінь її вини, суддя вважає за необхідне призначити їй адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп.
VІ. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то суддя вважає за необхідне стягнути з останньої судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.
Керуючись 1 ст. 184, ст.ст. 221, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М. О. Федечко