ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2023Справа № 910/10970/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»
про забезпечення позову
у справі № 910/10970/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»
до Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ»
про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом № 380 від 24.05.2023
Суддя Удалова О.Г.
За участі представників учасників:
від позивача (заявника) Колесова О.Е.
від відповідача (боржника) Малярчук Ю.Б.
від VOREX LLC/Ворекс ЛЛС Панчишин А.В.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» з позовом до Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом № 380 від 24.05.2023 визначення переможця відкритих торгів.
Разом з вказаною позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:
- заборонити Акціонерному товариству «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення в процедурі закупівлі 23Т-155_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні Ш339,72мм (13-3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з'єднанням Buttress) ідентифікатор закупівлі № UA-2023-05-03-009327-а;
- укладати договір про закупівлю та вчиняти будь-які дії, спрямовані на укладання такого договору;
- заборонити здійснювати виконання договору, якщо такий вже був укладений в процедурі закупівлі 23Т-155_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні Ш339,72мм (13-3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з'єднанням Buttress) ідентифікатор закупівлі № UA-2023-05-03-009327-а до моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Ухвалою суду від 13.07.2023 розгляд заяви про забезпечення позову призначено в судовому засіданні на 17.07.2023.
Ухвалою суду від 17.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову до 20.07.2023.
19.07.2023 відповідачем подані заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 20.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову до 26.07.2023.
21.07.2023 від представника VOREX LLC/Ворекс ЛЛС надійшло клопотання, в якому останній просить суд: залучити вказану компанію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; зобов'язати позивача підготувати та забезпечити відправку його довірителю копії заяви про забезпечення позову, позовної заяви з додатками з перекладом на англійську мову; звернутись із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентних органів США щодо вручення документів VOREX LLC з дотриманням вимог Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах; покласти на позивача обов'язок щодо перекладу необхідних для вручення судових документів та здійснення у зв'язку з підготовкою та направленням відповідних документів платежів; постановити ухвалу про зупинення провадження у справі для вручення документів; розгляд заяви про забезпечення позову відкласти щонайменше на 30 днів для надання можливості VOREX LLC сформувати правову позицію та отримати комплексну правову допомогу з залученням фахівців, зокрема - в США.
Вказані клопотання мотивовані тим, що VOREX LLC є нерезидентом України, зареєстрованим у Сполучених Штатах Америки.
26.07.2023 позивачем подані письмові пояснення.
26.07.2023 VOREX LLC подано клопотання про забезпечення участі у розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову представників посольства США в Україні.
Крім того, 26.07.2023 від представників засобів масової інформації надійшли клопотання про надання дозволу бути присутніми в судовому засіданні 26.07.2023.
Судове засідання, призначене на 26.07.2023, не було завершено у зв'язку з оголошенням в місті Києві повітряної тривоги, оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову до 31.07.2023.
31.07.2023 VOREX LLC подані заперечення на заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 31.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом відмовлено з задоволенні клопотань VOREX LLC про залучення його до участі у розгляді заяви про забезпечення позову як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; зобов'язання позивача підготувати та забезпечити відправку його довірителю копії заяви про забезпечення позову, позовної заяви з додатками з перекладом на англійську мову; звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентних органів США щодо вручення документів VOREX LLC з дотриманням вимог Гаазької конвенції; покладення на позивача обов'язку щодо перекладу необхідних для вручення судових документів та здійснення у зв'язку з підготовкою та направленням відповідних документів платежів; зупинення провадження у справі для вручення документів; відкладення розгляду заяви щонайменше на 30 днів.
Відмовляючи в задоволенні вказаних клопотань, суд виходив з того, що в межах розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачена процедура залучення третіх осіб. При цьому, як вбачається з зібраних матеріалів, VOREX LLC обізнано з розглядом такої заяви; скористалось правом на подання заперечень; нормами процесуального законодавства не передбачено можливість зупинення розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Питання про залучення VOREX LLC як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача буде вирішуватись судом під час проведення підготовчого провадження у даній справі, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та VOREX LLC, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що позов у справі може забезпечуватися заходами, у випадку якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (в межах заявлених позовних вимог).
Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд повинен встановити: 1) предмет позовних вимог (спосіб захисту порушених/невизнаних прав, з яким звернувся/має намір звернутись позивач); 2) підстави позовних вимог (обставини, якими обґрунтовується відповідне порушення/невизнання прав); 3) обставини щодо характеру рішення суду (підлягає виконанню чи ні, зокрема рішення за своєю природою може передбачати стадію виконання - рішення про присудження або може бути рішенням про визнання, яке стадії виконання не передбачає); 4) наявність (доведену належними доказами) обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист/поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; 5) співрозмірність заходів забезпечення позову позовним вимогам, зокрема забезпечення дотримання балансу інтересів (справедливої рівноваги) заявника та особи, права, якої обмежуються у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення; 6) збалансованість інтересів не лише сторін спору, а й інших осіб, які не беруть участі у справі; необхідність запобігти порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; 7) можливість таких заходів реально запобігти можливим негативним наслідкам (у формі обставин, які істотно можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист прав) в контексті заявленого способу захисту, тобто такі заходи повинні бути ефективними та достатніми.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21, від 21.04.2022 у справі № 922/3109/21, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі № 907/477/20 та від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.
За змістом статей 136, 137 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Обов'язок з доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У свою чергу, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Суд зауважує, що обставина прийняття замовником (відповідачем у справі) рішення, яке, на переконання позивача, порушує його права та інтереси та оскаржується в поданому позові, не вказує, що воно є очевидно протиправним, і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.
При цьому факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.
Суд не може взяти до уваги доводи заявника про порушення відповідачем законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури розкриття, розгляду та оцінки тендерних пропозицій при врахуванні та аналізі наданих VOREX LLC документів та тендерної документації, оскільки у суду відсутні докази незаконності вчинених дій за наслідком проведення відкритих торгів, адже зазначені обставини мають з'ясовуватися під час судового розгляду справи.
До того ж задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" не призведе до автоматичного та безумовного визнання останнього переможцем відкритих торгів чи визнання за ним права на здійснення поставки відповідних товарів, оскільки в даному випадку лише буде визнано недійсним рішення про оголошення переможцем торгів VOREX LLC, що не свідчить про те, що позивача буде визнано переможцем.
Даний висновок господарського суду корелюється з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, відображеними в постановах у справі № 910/7181/20 від 05.11.2020, у справі № 911/1721/20 від 20.10.2020 та справі № 920/407/18 від 09.10.2018.
Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, а відтак має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
У поданій до суду заяві про забезпечення позову не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки навіть прийняття судом такого рішення не призведе до автоматичного та безумовного визнання заявника переможцем спірної закупівлі чи визнання за ним права на здійснення поставки відповідного товару, як було зазначено вище.
Статтею 129 Конституції України як одну з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Заявником не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.
Крім того, судом встановлено, що станом на момент розгляду заяви позивача в процедурі закупівлі № UA-2023-05-03-009327-а оприлюднено повідомлення про намір укласти договір, однак сам договір у даній процедурі не укладено.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності визначеного заявником заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову подану одночасно з пред'явленим позовом.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала складена, підписана та набрала законної сили 01.08.2023 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.Г. Удалова