ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2023Справа № 910/4577/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дтек Курахівська ЦЗФ" (85621, Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Вовчанка(п), вул. Нагорна, буд. 1А; ідентифікаційний код 33959754)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 48 220, 99 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дтек Курахівська ЦЗФ" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу в сумі 48 220, 99 грн за залізничними накладними № 48152011, № 48152029 (дос. 47631460), № 48151823 (дос. 47631395), № 48151948 (дос. 47631171), № 48159917 (дос. 42281741), № 48151849 (дос. 47631742).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час перевезення відповідачем вантажу за вище зазначеними накладними на станціях Знам'янка Одеська залізниця, Нижньодніпровськ-вузол Придніпровська залізниця було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у деяких вагонах, про що складені комерційні акти №№ 450003/3/6, 450003/6/8, 450003/5/7, 450003/7/11, 410006/5/13, 410006/6/14, 450003/4/12, що й послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом для відшкодування збитків.
2. Стислий виклад позиції відповідача
В відзиві на позовну заяву відповідач заперечує що задоволення позовних вимог та вказує:
- що позивачем не надано суду жодних доказів того, що залізницею не забезпечено схоронності вантажу, що наявні сліди доступу до вантажу, не має таких відміток і в комерційному акті;
- суть спірних правовідносин у даній справі, виходячи із позовної заяви, полягає у вирішенні питання щодо стягнення боргу за поставку товару, а не спір, що виник із договору перевезення;
- позивачем не надано суду доказів оплати спірного вантажу за ціною відправника. Позивачем не доведено й наявності у нього шкоди.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дтек Курахівська ЦЗФ" відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне марки ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100) у вагони та передало у період січня 2023 року вантаж для перевезення Залізниці, зокрема:
- 53017026 в кількості 71,000 тонна по залізничній накладній № 48152011;
- 54038989 в кількості 70,000 тонн по залізничній накладній № осн 48152029 (дос 47631460);
- 54782412 в кількості 70,000 тонн по залізничній накладній № осн 48151823 (дос 47631395);
- 63947774 в кількості 70,000 тонн по залізничній накладній № осн 48151948 (дос 47631171);
- 60603370 в кількості 70,000 тонн по залізничній накладній № осн 48159917 (дос 42281741),
63647259 в кількості 69,000 тонн по залізничній накладній № осн 48159917 (дос 42281741),
62153333 в кількості 70,000 тонн по залізничній накладній № осн 48151849 (дос 47631742).
Під час перевезення відповідачем вантажу за вище зазначеними накладними на станціях Знам'янка Одеська залізниця, Нижньодніпровськ-вузол Придніпровська залізниця було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у деяких вагонах, про що складені комерційні акти № 450003/3/6, № 450003/6/8, № 450003/5/7, № 450003/7/11, № 410006/5/13, № 410006/6/14, № 450003/4/12.
За даними комерційних актів:
- № 450003/3/6 недостача у вагоні № 53017026 складає 3,400 тон;
- № 450003/6/8 недостача у вагоні № 54038989 складає 2,950 тон;
- № 450003/5/7 недостача у вагоні № 54782412 складає 2,250 тон;
- № 450003/7/11 недостача у вагоні № 63947774 складає 1,450 тон;
- № 410006/5/13 недостача у вагоні № 60603370 складає 1,450 тон;
- № 410006/6/14 недостача у вагоні № 63647259 складає 1,850 тон;
- № 450003/4/12 недостача у вагоні № 62153333 складає 1,850 тон;
За даними довідок ТОВ "Дтек Курахівська ЦЗФ" про вартість вугільної продукції:
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 53017026 складає 4737,32 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 54038989 складає 4737,32 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 54782412 складає 4737,32 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 63947774 складає 4737,32 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що
перевозилось у вагоні № 60603370 складає 4525,01 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що
перевозилось у вагоні № 63647259 складає 4525,01 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тонни кам'яного вугілля ДГ (0-100), Г (Г1) (0-100), що
перевозилось у вагоні № 62153333 складає 4591,32 грн з урахуванням ПДВ.
З урахуванням зазначеного, вартість втраченого вантажу розраховується наступним чином:
1) у вагоні № 53017026:
71, 000 тонн х 1% = 0,7100 тонн (об'єм норми природної втрати);
3,400 тонн - 0,7100 тонн = 2,6900 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
2,6900 тонн х 4 737,32 грн. = 12 743,39 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
2) у вагоні № 54038989:
70, 000 тонн х 1% = 0,7000 тонн (об'єм норми природної втрати);
2,950 тонн - 0,7000 тонн = 2,2500 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
2,2500 тонн х 4 737,32 грн. = 10 658,97 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
3) у вагоні № 54782412:
70, 000 тонн х 1% = 0,7000 тонн (об'єм норми природної втрати);
2,250 тонн - 0,7000 тонн = 1,5500 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1,5500 тонн х 4 737,32 грн. = 7 342,85 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
4) у вагоні № 63947774:
70, 000 тонн х 1% = 0,7000 тонн (об'єм норми природної втрати);
1,450 тонн - 0,7000 тонн = 0,7500 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
0, 7500 тонн х 4 737,32 грн. = 3 552,99 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
5) у вагоні № 60603370:
70, 000 тонн х 1% = 0,7000 тонн (об'єм норми природної втрати);
1,450 тонн - 0,7000 тонн = 0,7500 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
0, 7500 тонн х 4 525,01 грн. = 3 393,76 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
6) у вагоні № 63647259:
69, 000 тонн х 1% = 0,6900 тонн (об'єм норми природної втрати);
1,850 тонн - 0,6900 тонн = 1,1600 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норм; природної втрати);
1,1600 тонн х 4 525,01 грн. = 5 249,01 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
7) у вагоні № 62153333:
70, 000 тонн х 1% = 0,7000 тонн (об'єм норми природної втрати);
1,850 тонн - 0,7000 тонн = 1,1500 тонн (об'єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);
1,1500 тонн х 4 591,32 грн. = 5 280,02 грн. з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);
Так, загальна вартість недостачі вантажу у вагонах № 53017026, № 54038989, № 54782412, № 63947774, № 60603370, № 63647259, № 62153333, за накладними № 48152011, № 48152029, № 47631460, № 48151823, № 47631395, № 48151948, № 47631171, № 48159917, № 42281741, № 48151849, № 47631742, за розрахунком позивача складає 48 220, 99 грн. з ПДВ.
Вантажоодержувач зробив на залізничних накладних переуступний напис відправнику вантажу - ТОВ "Дтек Курахівська ЦЗФ" на пред'явлення претензії та позову до АТ "Українська залізниця". Переуступний напис засвідчений підписами виконуючого обов'язки Генерального директора та головного бухгалтера, печаткою підприємства-вантажоодержувача.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ч. 5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з положеннями частини 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно приписів ст. 909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Частиною 3 ст. 314 ГК України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Так, згідно ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі за текстом - Статут) визначає обов'язки, права відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту закріплено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць України та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
За приписами п. 2 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічні положення закріплені в ч. 2 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" та в ст.113 Статуту.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно вимог ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", яка кореспондується з вимогами ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Згідно п. 1 Правил складання актів при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера (додаток 2), акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю (додаток 3), акти про пошкодження вагона або контейнера (додатки 4 і 5) та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона (пункт 4 Правил складання актів).
Згідно п. 6 Правил складання актів при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок.
Недостача або надлишок вантажу, відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі, визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом. (пункт 7 Правил складання актів).
Як було встановлено судом вище, під час перевезення вантажу за залізничними накладними № 48152011, № 48152029, № 47631460, № 48151823, № 47631395, № 48151948, № 47631171, № 48159917, № 42281741, № 48151849, № 47631742, на станціях Знам'янка Одеська залізниця, Нижньодніпровськ-вузол Придніпровська залізниця було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у деяких вагонах, про що складені комерційні акти № 450003/3/6, № 450003/6/8, № 450003/5/7, № 450003/7/11, № 410006/5/13, № 410006/6/14, № 450003/4/12.
Відповідно до статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Як передбачено приписами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Отже, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Як підтверджено матеріалами справи, спірний вантаж прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, а прибуття вантажу з недостачею відбулось у технічному відношенні справному вагоні, що встановлене комерційними актами. Встановлені комерційними актами обставини свідчать про втрату частини вантажу саме під час перевезення.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч.1 ст.114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).
У якості доказів вартості відправленого вантажу позивачем надано довідки ТОВ "Дтек Курахівська ЦЗФ" про вартість вугільної продукції, про які судом було вказано вище.
Довідки відправника підписані директором та начальником відділу планування та інвестиції.
При цьому, суд відзначає, що відповідно до роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, ще виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, зокрема, довідки відправника про вартість відправленого вантажу, підписаної головним бухгалтером. При цьому, слід зазначити, що чинні нормативні документи у сфері залізничних перевезень не передбачають обов'язкове подання вантажовідправником доказів сплати вартості вантажу.
З огляду на викладене, суд приймає надані позивачем довідки в якості належних доказів підтвердження вартості відправленого вантажу.
Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази відповідача, що зазначена позивачем ціна є необґрунтованою чи то завищеною, що в свою чергу стало б підставою у додаткових доказах в цій частині.
З огляду на викладене, судом відхиляються твердження відповідача щодо відсутності доказів оплати спірного вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів з мінеральним паливом - вугіллям кам'яним, становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах.
В залізничних накладних відсутні відомості про те, що спірні вантажі були відправлені вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані. Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за № 163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - "паливо") і встановлює метод визначання грануло-метричного складу палива. З урахуванням визначення національними стандартами України кам'яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Суд вказує, що позивачем недостачу вантажу розраховано вірно, а саме, з урахуванням норми природної втрати - 1% у зв'язку з чим, нестача вантажу у вагонах № 53017026, № 54038989, № 54782412, № 63947774, № 60603370, № 63647259, № 62153333 складає 48 220, 99 грн. з ПДВ.
При цьому, з огляду на відсутність заперечень відповідача, суд не ставить під сумнів правильність здійсненого позивачем розрахунку вартості втраченого вантажу.
Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Згідно ч. 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Судом враховано, що згідно ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).
Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме, протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах № 53017026, № 54038989, № 54782412, № 63947774, № 60603370, № 63647259, № 62153333, настання негативних наслідків такої поведінки (збитків) - недостача вантажу на загальну суму 48 220, 99 грн. з ПДВ та відповідно причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками.
При цьому, суд відзначає, що викладені вище обставини спростовують твердження відповідача, як щодо ненадання позивачем доказів незабезпечення залізницею схоронності вантажу, так і щодо того, що суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення боргу за поставку товару.
Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на встановлені судом обставини справи, наявні всі елементи складу правопорушення, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи встановлені судом обставини та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не забезпечено належним чином збереження вантажу, що в свою чергу призвело до його часткової втрати (недостачі), у зв'язку з чим, позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді нестачі вантажу в розмірі 48 220, 99 грн підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дтек Курахівська ЦЗФ" - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дтек Курахівська ЦЗФ" (85621, Донецька обл., Мар'їнський р-н, с. Вовчанка(п), вул. Нагорна, буд. 1А; ідентифікаційний код 33959754) збитків у вигляді нестачі вантажу в розмірі 48 220 (сорок вісім тисяч двісті двадцять) грн 99 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 01.08.2023 (після виходу з відпустки).
Суддя Дмитро БАРАНОВ