ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2023Справа № 910/5925/15-г
За заявоюПублічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат»
провизнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
у справі№910/5925/15-г
за позовомНаціонального банку України
доПублічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат»
проспонукання до виконання умов договору
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.
Представники сторін:
від позивача:Софін О.В.
від відповідача:Задорожна Л.Г.
виконавець:Полісмак О.О.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/5925/15-г за позовом Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області до Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про спонукання до виконання умов договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2015, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2015, позов задоволено повністю, зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Київмедпрепарат» передати Національному банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області оригінали правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за відповідними договорами, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.
06.07.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
18.07.2023 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Київмедпрепарат» надійшла заява про визнання наказу Господарського суду міста Києва №910/5925/15-г від 06.07.2015 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2023.
Представник заявника в судове засідання з'явилася, надала пояснення по справі, подану заяву підтримала та просила визнати наказ Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі №910/5925/15-г таким, що не підлягає виконанню.
Представник стягувача в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення заяви Акціонерного товариства «Київмедпрепарат» заперечував повністю.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі наказів суду.
За змістом частини першої статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що зобов'язання з передачі на користь стягувача оригіналів правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за іпотечними договорами №310 від 24.04.2009, №365 від 22.05.009 та №248 від 02.04.2009 є припиненими у зв'язку зі зверненням Національним банком України стягнення на предмети іпотеки.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі №910/21577/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021, в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 48 від 21.10.2008, кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009, кредитним договором № 03/28 від 10.07.2009, кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009, кредитним договором 03/35 від 02.09.2010, кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014, кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008, кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.04.2009, укладеним між Національним Банком України та Акціонерним товариством «Київмедпрепарат», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайко О.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 248.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/20709/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 та постановою Верховного Суду від 06.10.2020, в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором № 48 від 21.10.2008, кредитним договором № 03/4 від 16.02.2009, кредитним договором 03/28 від 10.07.2009, кредитним договором № 03/33 від 12.11.2009, кредитним договором 03/35 від 02.09.2010, кредитним договором № 03/36 від 11.03.2014, кредитним договором № 63/1 від 04.11.2008, кредитним договором № 63/3 від 18.11.2008 з усіма змінами та доповненнями до них перед Національним банком України звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22.04.2009 (зі змінами та доповненнями), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайко О.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 365.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 у справі №910/21578/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 та постановою Верховного Суду від 19.11.2020, в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором №48 від 21.10.2008, кредитним договором №03/4 від 16.02.2009, кредитним договором №03/28 від 10.07.2009, кредитним договором 03/33 від 12.11.2009, кредитним договором №03/35 від 02.09.2010, кредитним договором №03/36 від 11.03.2014, кредитним договором №63/1 від 04.11.2008, кредитним договором №63/3 від 18.11.2008, кредитним договором №03/6 від 05.03.2009 з усіма змінами та доповненнями до них перед Національним банком України звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.04.2009, укладеним між Національним банком України та Акціонерним товариством «Київмедпрепарат», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швайко О. Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 310.
З огляду на викладене, відповідач у даній справі вважає, що оскільки рішеннями судів у вказаних справах було звернуто стягнення на предмети іпотеки за іпотечними договорами №310 від 24.04.2009, №365 від 22.05.009 та №248 від 02.04.2009, то всі зобов'язання за такими договорами є припиненими, в тому числі, і зобов'язання з передачі оригіналів правовстановлюючих документів на предмети іпотеки.
Частиною другою статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання тощо.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
В той же час, суд відзначає, що заявником не додано до матеріалів заяви належних та допустимих доказів на підтвердження факту повного виконання рішень Господарського суду міста Києва у справах №910/21577/16, №910/20709/16 та №910/21578/16, а відтак твердження боржника про припинення всіх зобов'язань за іпотечними договорами №310 від 24.04.2009, №365 від 22.05.009 та №248 від 02.04.2009 є необґрунтованими.
Так, в межах розгляду заяви Акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, встановлюється лише наявність чи відсутність факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням ним чи іншою особою або з інших причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що зобов'язання АТ «Київмедпрепарат» з передання на користь Національного банку України оригіналів правовстановлюючих документів на предмети іпотеки за іпотечними договорами №310 від 24.04.2009, №365 від 22.05.009 та №248 від 02.04.2009 не є припиненим, а інших підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 у справі №910/5925/15-г таким, що не підлягає виконанню, у поданій заяві не наведено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відмовити.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 01.08.2023.
Суддя В.П. Босий