ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2023Справа № 910/8094/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до фізичної особи-підприємця Мінєєвої Наталії Олександрівни
про стягнення 69084,86 грн.
Представники:
не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до фізичної особи-підприємця Мінєєвої Наталії Олександрівни про стягнення 69084,86 грн, в тому числі: 144,52 грн пені, 68940,34 грн штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив поставку товару за договором про закупівлю № 35.1-14/3.2-001 від 04.02.2021, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги».
Суд своєю ухвалою від 26.05.2023 відкрив провадження у справі № 910/8094/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04 лютого 2021 року державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (замовник) та фізична особа-підприємець Мінєєва Наталія Олександрівна (постачальник) уклали договір про закупівлю № 35.1-14/3.2-001, укладений за процедурою закупівлі «відкриті торги» (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити замовникові товар (мережеве обладнання).
Ціна Договору становить 984862,00 грн без ПДВ (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору - строк поставки товару 60 (шістдесят) календарних днів з дати отримання письмової заявки від замовника.
Відповідач отримав заявку позивача 19.03.2021, про що свідчить підпис на заявці.
З огляду на умови Договору відповідач повинен був поставити товар до 17.05.2021.
25 березня 2021 року відповідач поставив замовлений позивачем товар на загальну суму 757176,00 грн, визначений у заявці, крім трьох адаптерів Cablexpert USB-DB 9 1.5 v (UAS-DB90M-02) на загальну суму 558,00 грн.
Станом на 31.01.2023 відповідач не поставив товар на суму 558,00 грн.
Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі порушення строку поставки товару, зазначеного в п. 5.1 Договору постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни товару, строк поставки якого порушено за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язання за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки товару понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% ціни Договору.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача слід стягнути 144,52 грн пені, 68940,34 грн штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Враховуючи, що прострочено поставку товару на суму 558,00 грн, тоді як вчасно поставлений товар на суму 757176,00 грн, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу з 68940,34 грн до 689,40 грн (1%). Суд першої інстанції вважає, що таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 144,52 грн пені, 689,40 грн штрафу. Суд відмовляє в частині стягнення 68250,94 грн штрафу.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до фізичної особи-підприємця Мінєєвої Наталії Олександрівни.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Мінєєвої Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський район, Київська область, 08307, код 20572069) 144,52 грн пені, 689,40 грн штрафу, 2684,00 грн судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун