вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" липня 2023 р. Справа№ 920/893/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Кордюк В.П.
розглянувши апеляційну скаргу Відділу освіти Кролевецької міської ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 (повний текст рішення складено 05.05.2023)
у справі №920/893/22 (суддя Заєць С.В.)
за позовом Відділу освіти Кролевецької міської ради
до Фізичної особи - підприємця Заблоцького Євгенія Ігоровича
про розірвання договору та стягнення 478 599, 20 грн, -
Відділ освіти Кролевецької міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Заблоцького Євгенія Ігоровича про розірвання договору № 92 від 05.04.2021 та стягнення 478 599, 20 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 у справі № 920/893/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Відділ освіти Кролевецької міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 у справі №920/893/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції виніс рішення не повністю з'ясувавши обставини, що мають значення для справи, а висновки місцевого господарського суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Зокрема скаржник зазначає, що відповідно до умов договору № 92 від 05.04.2021, відповідач зобов'язується поставити позивачеві товар та виконати супутні послуги. Супутними послугами у рамках договору є доставка паливної деревини на адреси закладів освіти за адресами. Таким чином, хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В. судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Кролевецької міської ради та призначено до розгляду на 26.07.2023.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2023 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача у судове засідання 26.07.2023 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа наявного в матерілах справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 26.07.2023.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021 за результатами відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі в системі - «Prozoro» - UА-2021-02-23-000213-с) між Відділом освіти Кролевецької міської ради (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Заблоцьким Євгенієм Ігоровичем (далі - постачальник, відповідач) укладено договір № 92 (далі - договір).
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити замовникові товар та виконати супутні послуги за ДК:021:2015:03410000-7 деревина «Паливна деревина» (І та II групи), а замовник прийняти і оплатити товар згідно специфікації (п.1.1. договору).
Пунктом 1.2. договору обумовлено термін поставки: протягом десяти робочих днів з дати подачі заявки замовником на поставку товару.
Згідно з п. 2.1. договору постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідає умовам, встановленим чинним законодавством України до цієї категорії товарів. Технічні, якісні характеристики товару повинні відповідати встановленим/зареєстрованим діючим нормативним актам діючого законодавства (державним стандартам (технічним умовам), які передбачають застосування заходів із захисту довкілля.
Відповідно до п. 2.2. договору замовник має право відмовитися від прийняття товару, який не відповідає за якістю умовам договору. Товар неналежної якості підлягає обов'язковому поверненню постачальнику. Постачальник зобов'язаний замінити дефектний товар. Всі витрати, пов'язані із заміною товару по якості несе постачальник.
У разі поставки товару неналежної якості, або виявлення недоліків поставленого товару, постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки або замінити неякісний товар на товар належної якості ( п. 2.3. договору).
Згідно з п. 3.1. договору, обумовлено, що сума визначена у договорі становить з урахуванням всіх витрат, зборів, податків постачальника: 1611675,50 грн. (один мільйон шістсот одинадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 50 коп.) без ПДВ.
Оплата проводиться після пред'явлення постачальником видаткової накладної на товар та акту приймання - передачі товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару. Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Фінансування здійснюється за кошти місцевого бюджету (п.п. 4.1.- 4.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, поставка товару здійснюється відповідно до заявки замовника до 30.06.2021 року.
Пунктом 5.2 договору визначено місце поставки товару: заклади Відділу освіти Кролевецької міської ради (додаток № 2).
Згідно з п. 5.3. унормовано сторонами, що при передачі товару постачальник повинен передати Замовнику наступні документи:
- видаткову накладну;
- акт приймання-передачі товару від постачальника.
Передача-приймання товару здійснюється у присутності представників постачальника та замовника. Факт приймання-передачі товару засвідчується замовником та постачальником шляхом підписання акту приймання-передачі в 2-х примірниках (по одному примірнику для постачальника та замовника). Додатково між замовником та постачальником підписується накладна. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної (п.п. 5.4- 5.5. договору).
Розділом VI договору визначено «Права та обов'язки сторін», в тому числі п.6.1.2. договору визначено, що приймання поставленого товару проводиться згідно з актом приймання-передачі, накладної.
Пунктом 6.3.1. визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 липня 2021 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п.10.1. договору).
З матеріалів справи вбачається, що додатком № 1 до договору від 05 квітня 2021 року № 92 є Специфікація, яка передбачає постачання паливної деревини І групи в кількості 1889,75 м.куб, по ціні 562,00 грн. без ПДВ на суму 1062039,50 грн., та паливної деревини ІІ групи в кількості 978,00 м. куб по ціні 562,00 грн на суму 549636,00 гривень.
Додатком № 2 Договору від 05 квітня 2021 року № 92 є «Перелік та адреси закладів Відділу освіти Кролевецької міської ради», яким визначено найменування закладу, обсяги поставки, місцезнаходження. До найменувань закладу віднесено 21 заклад освіти, які підпорядковані Відділу освіти.
З матеріалів справи також вбачається, що протягом періоду з 05 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року до Договору від 05.04.2021 року № 92 укладено 2 додаткові угоди.
Зокрема, відповідно до додаткової угоди від 30.06.2021 року № 1 до вищевказаного договору, сторони домовилися викласти п. 5.1. договору в наступній редакції: « 5.1. Поставка товару здійснюється відповідно до заявки замовника до 30.07.2021 року». Усі інші пункти договору залишились без змін.»
З матеріалів справи вбачається, що в період з 12.04.2021 по 11.08.2021 відповідачем було поставлено товар та підписано між сторонами накладні на загальну суму 1 604 313,30 грн. та загальну кількість товару 2854,65м3, а саме:
- накладна № 1 від 12.04.2021 - на суму 28 943,00 грн. (51,50м3);
- накладна № 3 від 13.04.2021 - на суму 8 430,00 грн. (15,00м3);
- накладна № 2 від 13.04.2021 - на суму 39 986,30 грн. (71,15м3);
- накладна № 15 від 14.04.2021 - на суму 28 943,00 грн. (51,50м3);
- накладна № 3 від 19.04.2021 - на суму 39 902,00 грн. (71,00м3);
- накладна № 4 від 21.04.2021 - на суму 29 224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 6 від 23.04.2021 - на суму 29 224,00 грн. (52,00м3);
- накладна №5 від 23.04.2021 - на суму 29 224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 21 від 23.04.2021 - на суму 29 224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 22 від 23.04.2021 - на суму 29 224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 6 від 26.04 2021 - на суму 29 224,00 грн. (52,00м3);
- накладна № 23 від 27.04.2021 - на суму 25 290,00 грн. (45,00м3);
- накладна № 26 від 13.05.2021 - на суму 19 670,00 грн. (35,00м3);
- накладна № 30 від 13.05.2021 - на суму 39 340,00 грн. (70,00м3);
- накладна № 27 від 13.05.2021 - на суму 29 392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 28 від 13.05.2021 - на суму 29 392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 29/1 від 13.05.2021 - на суму 25 290,00 грн. (45,00м3);
- накладна № 29 від 13.05.2021 - на суму 29 280,20 грн. (52,10м3);
- накладна №31 від 18.05.2021 - на суму 29 280,20 грн. (52,10м3);
- накладна №31 від 19.05. 2021 - на суму 77 556,00 грн. (138,0м3);
- накладна № 33 від 19.05.2021 - на суму 28 549,60 грн. (50,80м3);
- накладна від 30 від 19.05.2021 - на суму 29 392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 33 від 26.05.2021 - на суму 29 392,60 грн. (52,30м3);
- накладна № 1 від 15.06.2021 - на суму 25 290,00 грн. (45,00м3);
- накладна № 2 від 15.06.2021 - на суму 26 133,00 грн. (46,50м3);
- накладна № 5 від 22.06.2021- на суму 39 340,00 грн. (70,00м3);
- накладна № 8 від 22.06.2021 - на суму 47 208,00 грн. (84,00м3);
- накладна № 7 від 22.06.2021 - на суму 36 530,00 грн. (65,00м3);
- накладна № 6 від 22.06.2021 - на суму 27 819,00 грн. (49,50м3);
- накладна № 42 від 07.07.2021 - на суму 25 852,00 грн. (46,00м3);
- накладна № 43 від 07.07.2021 - на суму 25 852,00 грн. (46,00м3);
- накладна № 47 від 12.07.2021 - на суму 28 212,00 грн. (50,20м3);
- накладна № 46 від 12.07.2021 - на суму 25 852,00 грн. (46,00м3);
- накладна № 2 від 20.07.2021 - на суму 34 282,00 грн. (61,00м3);
- накладна № 5 від 20.07.2021 - на суму 82 951,20 грн. (147,60м3);
- накладна № 1 від 20.07.2021 - на суму 68 845,00 грн. (122,50м3);
- накладна № 4 від 20.07.2021 - на суму 80 647,00 грн. (143,50м3);
- накладна № 50 від 03.08.2021 - на суму 25 852,00 грн. (46,0м3);
- накладна № 59 від 11.08.2021 - на суму 16 298,00 грн. (29,00м3);;
- накладна № 58 від 11.08.2021 - на суму 27 538,00 грн. (49,00м3);
- накладна № 54 від 11.08.2021 - на суму 16 635,20 грн. (29,60м3);
- накладна № 56 від 11.08.2021 - на суму 7 811,80 грн. (13,90м3);
- накладна № 51 від 11,08.2021 - на суму 79 523, 00 грн. (141,50м3);
- накладна № 53 від 11.08.2021 - на суму 21 861,80 грн. (38,90м3);
- накладна № 55 від 11.08.2021 - на суму 65 192,00 грн. (116,00м3);
- накладна № 57 від 11.08.2021 - на суму 27 538,00 грн. (49,00м3);
- накладна № 52 від 11.08.2021 - на суму 27 875,20 грн. (49,60м3);
Накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками позивача - Відділу освіти Кролевецької міської ради та відповідача - Фізичної особи - підприємця Заблоцького Є.І. без будь-яких зауважень, щодо якості та кількості поставленого товару.
Відділом освіти Кролевецької міської ради в період із 05.04.2021 року по 11.08.2021 року відповідно до платіжних доручень перераховано кошти на рахунок відповідача - ФОП Заблоцький Є.І. на загальну суму 1 604 313,30 грн., а саме:
- платіжне доручення № 448 від 12.04.2021 - 28 943,00 грн.;
- платіжне доручення № 470 від 13.04.2021 - 8 430,00 грн.;
- платіжне доручення № 239 від 13.04.2021 - 39 986,30 грн.;
- платіжне доручення № 481 від 14.04.2021 - 28 943,00 грн.;
- платіжне доручення № 503 від 19.04.2021 - 39 902,00 грн.;
- платіжне доручення № 1 від 21.04.2021 - 29 224,00 грн.;
- платіжне доручення № 138 від 23.04.2021 - 29 224,00 грн.;
- платіжне доручення №125 від 23.04.2021 - 29 224,00 грн.;
- платіжне доручення № 133 від 23.04.2021 - 29 224,00 грн.;
- платіжне доручення № 134 від 23.04.2021 - 29 224,00 грн.;
- платіжне доручення № 2 від 28.04 2021 - 29 224,00 грн.;
- платіжне доручення № 162 від 27.04.2021 - 25 290,00 грн.;
- платіжне доручення 261 від 20.05.2021 - 19 670,00 грн.;
- платіжне доручення № 258 від 13.05.2021 - 39 340,00 грн.;
- платіжне доручення № 265 від 13.05.2021 - 29 392,60 грн.;
- платіжне доручення № 264 від 13.05.2021 - 29 392,60 грн.;
- платіжне доручення № 262 від 20.05.2021 - 25 290,00 грн.;
- платіжне доручення № 263 від 20.05.2021 - 29 280,20 грн.;
- платіжне доручення №79 від 20.05.2021 - 29 280,20 грн.;
- платіжне доручення №189 від 20.05. 2021 - 77 556,00 грн.;
- платіжне доручення № 70 від 20.05.2021 - 28 549,60 грн.;
- платіжне доручення від 190 від 20.05.2021 - 29 392,60 грн.;
- платіжне доручення № 1000 від 26.05.2021 - 29 392,60 грн.;
- платіжне доручення № 167 від 15.06.2021 - 25 290,00 грн.;
- платіжне доручення № 166 від 15.06.2021 - 26 133,00 грн.;
- платіжне доручення № 258 від 22.06.2021- 39 340,00 грн.;
- платіжне доручення № 255 від 22.06.2021 - 47 208,00 грн.;
- платіжне доручення № 256 від 22.06.2021 - 36 530,00 грн.;
- платіжне доручення № 257 від 22.06.2021 - 27 819,00 грн.;
- платіжне доручення № 855 від 07.07.2021 - 25 852,00 грн.;
- платіжне доручення № 854 від 07.07.2021 - 25 852,00 грн.;
- платіжне доручення № 537 від 12.07.2021 - 28 212,00 грн.;
- платіжне доручення № 536 від 12.07.2021 - 25 852,00 грн.;
- платіжне доручення № 361 від 20.07.2021 - 34 282,00 грн.;
- платіжне доручення № 863 від 20.07.2021 - 82 951,20 грн.;
- платіжне доручення № 740 від 20.07.2021 - 68 845,00 грн.;
- платіжне доручення № 739 від 20.07.2021 - 80 647,00 грн.;
- платіжне доручення № 28 від 04.08.2021 - 25 852,00 грн.;
- платіжне доручення № 2587 від 11.08.2021 - 16 298,00 грн.;
- платіжне доручення № 3254 від 11.08.2021 -27 538,00 грн.;
- платіжне доручення № 3259 від 11.08.2021 - 16 635,20 грн.;
- платіжне доручення № 3257 від 11.08.2021 -7 811,80 грн.;
- платіжне доручення № 3262 від 11,08.2021 - 79 523, 00 грн.;
- платіжне доручення № 3260 від 11.08.2021 - 21 861,80 грн.;
- платіжне доручення № 3258 від 11.08.2021 - 65 192,00 грн.;
- платіжне доручення № 3255 від 11.08.2021 - 27 538,00 грн.;
- платіжне доручення № 3261 від 11.08.2021 - 27 875,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постачальник - ФОП Заблоцький Євгеній Ігорович поставив згідно товарно - траспортних накладних на заклади освіти товар у кількості 2003,05 м. куб, на загальну суму 1 125 714,10 грн. Таким чином, Відділом освіти Кролевецької міської ради зайво сплачено кошти в сумі 478 599, 20 грн. ФОП Заблоцькому Євгенію Ігоровичу за фактично не поставлений товар за кодом ДК:021:2015:03410000-7 - Деревина «Паливна деревина (І та ІІ групи)» в кількості 851,60 мЗ.
Також позивач вказує, що даний факт підтверджується актом перевірки закупівель у Відділі освіти Кролевецької міської ради від 25.07.2022 № 201803-20/02 від 25.07.2022 року, в якому Управлінням північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, зазначено: «Таким чином, в межах наданих документів встановлено, що Відділом освіти протягом періоду з 05.04.2021 по 31.12.2021 зайво сплачено коштів в сумі 478 599,20 грн ФОП Заблоцький Є.І. за фактично не поставлений товар за кодом ДК:021:2015 - 03410000-7- Деревина «Паливна деревина (І та II групи)» в кількості 851,60 м3., чим порушено статтю 629 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (зі змінами), пункт 5.1., 5.7. договору від 05.04.2021 № 92 (із змінами).
Відділом освіти Кролевецької міської ради було направлено відповідачу претензію від 13.09.2021 та 15.08.2022 року про те, що останнім порушено умови договору щодо недопоставки паливної деревини в кількості 851,60 м3. Відповідач відповіді на претензію не надав.
Звертаючись з позовом до суду Відділ освіти Кролевецької міської ради просить розірвати договір від 05.04.2021 № 92 та стягнути з відповідача 478 599,20 грн зайво сплачених коштів.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Покупець, в свою чергу, зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, (ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України).
За правилами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стверджуючи про порушення відповідачем умов договору позивач вказує на те, що згідно товарно - транспорних накладних за період з 12.04.2021 по 20.05.2021 відповідач поставив на заклади освіти позивача товару в загальному обсязі 2003,05 м3 на загальну суму 1 125 714, 10 грн., що на 851,60 м3 менше ніж обумовлено умовами договору. Тому позивачем зайво сплачено 478 599, 20 грн.
Отже, відповідно до позиції позивача, існування такої заборгованості підтверджується платіжними дорученнями, згідно яких на рахунок відповідача переховано коштів на загальну суму 1 604 313, 30 грн., та відсутністю у замовника товарно-транспортних накладних на вказаний об'єм деревини.
Відповідно до укладено між сторонами договору, передача-приймання товару здійснюється у присутності представників постачальника та замовника. Факт приймання-передачі товару засвідчується замовником та постачальником шляхом підписання акту приймання-передачі в 2-х примірниках (по одному примірнику для постачальника та замовника). Додатково між замовником та постачальником підписується накладна. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної (п.п. 5.4- 5.5. Договору).
В матеріалах справи наявні накладні, які є підписаними представниками обох сторін та скріплені печатками позивача та відповідача. Факту укладення накладних не заперечується представниками сторін в судових засіданнях та в поданих ним письмових поясненнях. Загальний обсяг поставленого товару за спірним договором за накладними становить 12854,65 м3 на загальну суму 1 604 313, 30 грн.
Як зазначалося раніше, відповідно п.4.1. договору сторонами передбачено, що оплата проводиться після пред'явлення Постачальником видаткової накладної на товар та акту приймання - передачу товару протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що фактично позивач наданими платіжними дорученнями на загальну суму 1 604 313, 30 грн. підтвердив отримання товару на суму 1 604 313, 30 грн., оскільки згідно умов договору, оплата проводиться після отримання товару та пред'явлення видаткової накладної.
При цьому, актом перевірки закупівель у Відділі освіти Кролевецької міської ради від 25.07.2022 чітко встановлено, що відповідно до наявних накладних замовнику поставлено товар в кількості 2854, 65 м3 на загальну суму 1 604 313, 30 грн., а згідно товарно - транспорних накладних фактично поставлено паливної деревини в кількості 2003,05 м3 на загальну суму 1125714,10 грн.
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджена Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (даті Положення № 88).
Згідно з пунктом 2.1 цього Положення первинні документи - це документи, створені письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 5 квітня 2001 року документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі Правила № 363).
Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільний, транспортом у внутрішньому сполученні.
За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.
Відсутність ТТН, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася, а причини відсутності ТТН у кожному конкретному випадку мають бути досліджені судом.
Більше того, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17, адміністративне провадження №К/9901/51649/18, ЄДРСРУ №95176997), від 21 січня 2021 року (справа №813/2204/17, адміністративне провадження №К/9901/35740/18, ЄДРСРУ № 94328053), від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16), від 6 лютого 2018 року (справа №816/166/15-а), від 11 вересня 2018 року (справа №804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу або поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.
Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у Постанові від 11 вересня 2018року по справі №804/4787/16 (провадження №К/9901/3335/17).
Таким чином слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність такого документа, як ТТН, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.
Посилання апелянта на те, що згідно із п. 1.1 договору постачальник зобов'язувався не тільки поставити товар, а і виконати супутні послуги, що у відповідності до умов договору є доставка паливної деревини на адреси закладів освіти за адресами, які вказані в додатку № 2 до договору, а отже належними доказами виконання умов договору є товарно-транспортні накладні, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних не відміняє факту отримання позивачем відповідача товару на суму 1 604 313,30 грн., що підтверджується вищезазначеними накладними.
Крім того, відповідно до додатку № 1 до договору сторони передбачили лише вартість товару - паливної деревини, без встановлення плати за супутні послуги.
Згідно загальноприйнятого у бухгалтерському обліку тлумачення видаткова накладна - це документ, який фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг. При цьому, законодавчих визначення видаткової накладної та її форм не існує. На практиці, використовують Накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11) затверджену наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193, перероблюючи її під потреби та вимоги кожного конкретного випадку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно ч. 2 ст. 9 вищенаведеного закону первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брата участь у здійсненні господарської операції.
Отже, якщо видаткова накладна оформлена з урахуванням вищевказаних вимог, вона є первинним документом, який фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові по справі № 904/887/18 від 22.01.2019, закріпивши рішення суду першої інстанції вважає, що видаткова накладна, складена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», засвідчує факт здійснення господарської операції та договірних відносин. Відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі N 3-77 гс15).
Тим більше, сторони у спірному договорі обумовили, що право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника в момент підписання останнім накладної (п 5.5 договору).
Доказів оспорення факту поставки за будь з якою накладною чи причин невідповідності загального обсягу поставки товару за накладними та товарно-транспортними накладними, при тому, що товар за накладними приймався також і представниками позивача, позивачем суду надано не було.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно із п. 5.7 договору у випадку встановлення порушення якості товару відповідно до встановлених супровідних документів на нього або нестачі будь-яких його складових замовником та постачальником складається окремий акт, на підставі якого замовник пред'являє претензію винній стороні.
Таким чином, з огляду на викладене нормативне регулювання та правові позиції Верховного Суду, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що видаткові накладні на поставку товару та платіжні доручення з оплати деревини належним чином підтверджують здійснення господарських операцій у вигляді поставки паливної деревини, які була здійснені ФОП Заблоцьким Є.І. в повному обсязі згідно умов укладеного договору на загальну суму 1 604 313, 30 грн, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 478 599, 20 грн є необгрунтованими.
В обґрунтування позовної вимоги щодо розірвання спірного договору від 05.04.2021 № 92, позивач зазначає, істотність порушення відповідачем умов договору, що виявляється у невиконанні обов'язку щодо передачі оплаченого товару - паливної деревини (І та ІІ групи).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Відповідний висновок також міститься у Постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.
З матеріалів справи вбачається, що договір від 05.04.2021 № 92, який позивач просить суд розірвати припинив свою дію 31.07.2021 на підставі п. 10.1. договору, яким обумовлено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до 31липня 2021 року, а в частині розрахунків до повного його виконання.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов'язання» не є тотожними.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Враховуючи викладене, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові КГС ВС від 18.11.2019 у справі 910/16750/18.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору від 05.04.2021 № 92.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подаd жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Кролевецької міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 року у справі № 920/893/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 01.05.2023 у справі № 920/893/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №920/893/22 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 01.08.2023