Справа № 405/1665/23
провадження № 1-кс/405/1109/23
05.04.2023 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мартоноша, Кіровоградської області, громадянина України, працюючого водієм в ЧП «Перітет Сервіс», одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023120000000296 від 12.03.2023,
встановив:
04.04.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Мотивуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання слідчий вказав, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 на даний час має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, що вказує на необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням відповідних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 , наявність ризиків, які передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливості їх запобіганням в разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Підозрюваний та захисник не заперечували щодо задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № № 12023120000000296 від 12.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
31.03.2023 ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2023 близько 18 години 00 хвилин, керував технічно справним автомобілем БАЗ 22154, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , рухаючись в умовах обмеженої видимості (сутінки) по вул. Короленка зі сторони вул. Авіаційна в напрямку вул. Володимирська у м. Кропивницький Кіровоградської області, допустив порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Під час подальшого руху на вищевказаному транспортному засобі, в зазначений час, у вказаному напрямку по вулиці, яка освітлювалась вуличним освітленням, ОСОБА_4 навпроти будинку №67/1 по вул. Короленка в м. Кропивницькому Кіровоградської області, при достатній видимості нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України та дорожніми знаками п. 5.35.1 та 5.35.2 ПДР України, порушуючи вимоги п. 18.1 ПДР України, не впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, яким може бути створена небезпека для руху.
Так, водій ОСОБА_4 порушуючи вимоги п.12.3 ПДР України, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху, яка виражалася у наявності пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснювала рух через проїзну частину дороги вул. Короленка по дорожній розмітці 1.14.1 ПДР України з ліва на право по ходу руху автомобіля БАЗ 22154, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, продовжив рух прямо чим допустив наїзд на останню.
У результаті наїзду на пішохода ОСОБА_8 остання отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці пригоди.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом перегляду відеозапису від 27.03.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.03.2023, ОСОБА_10 від 15.03.2023, висновком експерта за результатами проведення інженерно - транспортної експертизу від 29.03.2023 №1270/1273/23-27.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й особисте зобов'язання.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та потенційну можливість уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, слідчий суддя приймає до уваги тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинуваченого від правосуддя.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу - домашнього арешту.
Крім того, мають під собою підґрунтя й зазначений слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вагомість наявних доказів цього, його вік, тяжкість покарання, відсутність судимостей, наявності постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я сторонами не надано, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри за ч. 2 ст. 286 КК України, встановлення ризиків, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на тому рівні, щоб запобігти їх вчиненню можливо шляхом застосування запобіжного захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя вбачає достатність підстав для задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст. 40, 131-132, 176-179, 194, 199, 309, 395 КПК України,
клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком по 31.05.2023 включно.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду, у залежності від стадії кримінального провадження, за їх першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12023120000000296 від 12.03.2023 з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Під розпис повідомити підозрювану ОСОБА_4 про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_11