Справа № 405/622/23
провадження № 1-кс/405/327/23
01.02.2023 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022121040000754, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про скасування арешту майна,-
встановив:
30.01.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від ОСОБА_3 надійшло клопотання про скасування арешту з автомобіля «Камаз 55111», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.12.2022 накладено арешт на автомобіль «Камаз 55111», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .
Власник майна вважає, що в подальшому утриманні тимчасово вилученого транспортного засобу під арештом, відпала необхідність, оскільки з вилученим автомобілем проведено всі необхідні слідчі дії, в тому числі експертні дослідження.
Посилаючись на норми національного законодавства та правові позиції, які викладенні в рішеннях ЄСПЛ, просить клопотання задовольнити.
В судове засідання власник майна не з'явився, направив на електронну пошту суду заяву від 01.02.2023, у якій просить розглянути подане ним клопотання у його відсутність та задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, звернулась із заявою, в якій просить розглянути клопотання про скасування арешту майна за її відсутності та не заперечувала щодо його задоволення.
Неявка зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає його подальшому розгляду.
Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши клопотання та матеріали, які були додані до нього, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.12.2022 накладено арешт на автомобіль «Камаз 55111», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_3 . Метою накладення арешту визначено - збереження речового доказу.
Згідно заяви слідчого від 01.02.2023 - 04.01.2023 підслідність кримінального провадження №12022121040000754, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України змінено та доручено подальше досудове розслідування СУ ГУНП в Кіровоградській області. У цьому кримінальному провадженні з арештованим автомобілем «Камаз 55111», реєстраційний номер НОМЕР_1 проведено всі необхідні слідчі дії, в тому числі і експертні дослідження.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За практикою ЕСПЛ будь-яка міра втручання у право власності повинна бути співмірною. Тому арешт майна має обмежуватися тим обсягом, який є чітко необхідним для досягнення конкретних профілактичних завдань, і метою будь-якого заходу втручання у право власності має бути суспільний інтерес в контексті конкретної справи (див. Рішення ЄСПЛ від 05.07.2001 у справі "Аркурі та інші проти Італії", параграф 5).
У пункті 167 рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 (остаточне 02.06.2014) у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» (Заява № 19336/04) Європейський Суд підкреслив, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
У справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000 суд сформулював принцип, згідно з яким внутрішній суд зобов'язаний гарантувати введення окремої судової процедури, яка стане ефективним засобом правового захисту при подачі скарги на тривалий розгляд справи, а неможливість внутрішнього законодавства забезпечити подібний засіб правового захисту прирівнюється до порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вимогами якої передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Ураховуючи практику ЕСПЛ, положення КПК, можна визначити, що під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або винесення процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод і інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано доказів необхідності утримання вилученого майна під арештом, а навпаки, слідчий не заперечувала щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає, що у застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, та приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту майна..
Керуючись ст.ст. 174, 369-372 КПК України,
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022121040000754, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.12.2022 по справі №404/6989/22, провадженні №1-кс/404/3120/22, а саме: з автомобіля «Камаз 55111», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні № 12022121040000754 повернути ОСОБА_3 автомобіль «Камаз 55111», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4