Справа № 353/181/23
Провадження № 3/353/119/23
01 серпня 2023 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , гр. України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
06.03.2023 року о 10 год. 35 хв. інспектором СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Павлюком В.М. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 499130 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме про те, що «06.03.2023 року о 10 год. 22 хв. в с. Гарасимів по вул. Українській, 117, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та від проведення огляду у медзакладі відмовився в законному порядку».
07.03.2023 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області. Розгляд справи було призначено на 09 год. 00 хв. 24.03.2023 року.
13.03.2023 року ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви, було надано можливість олзнайомитись з матеріалами справи.
В судове засідання 24.03.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи відкласти, оскільки він має намір залучити до участі у справі захисника. А тому розгляд справи було відкладено на 10 год. 30 хв. 10.04.2023 року.
10.04.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, однак його захисник адвокат Волосянко Р.О. подав до суду письмове клопотання, в якому просив розгляд справи відкласти з метою ознайомлення з матеріалами справи та узгодження позиції з клієнтом. А тому розгляд справи було відкладено на 10 год. 30 хв. 01.05.2023 року.
В судове засідання 01.05.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, були відсутні підтвердження про вручення йому судвої повістки. Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Волосянко Р.О. повідомив, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України. А тому розгляд справи було відкладено на 13 год. 00 хв. 16.05.2023 року.
В судові засідання 16.05.2023 року та 01.06.2023 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Волосянко Р.О. не з'явились, однак захисник направив до суду письмові клопотання, в яких просив розгляд справи відкласти, оскільки ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та виконує заявдання по обороні держави в Дніпропетровській області.
Розгляд справи було відкладено на 11 год. 15 хв. 19.06.2023 року.
В судове засідання 19.06.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, однак його представник - адвокат Волосянко Р.О. в судовому засіданні подав письмове клопотання, в якому просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема ствердив, що зі слів ОСОБА_1 06.03.2023 року близько 10 год. 20 хв. останній зі своїм шваґром ОСОБА_2 перебували в с. Гарасимів Обертинської селищної ради на автомобілі марки «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_3 та яким керував ОСОБА_2 . Оскільки дорога в зазначеному населеному пункті перебуває в поганому стані, то, зупинившись біля магазину, на прохання ОСОБА_2 за кермо автомобіля сів ОСОБА_1 , так як останній має більший досвід водіння. В цей час поруч з ними зупинився автомобіль патрульної поліції. Після нетривалого спілкування, перевірки документів та вмісту багажного відділення автомобіля, поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився. За результатом огляду з використанням спеціального приладу, будь-яких зауважень щодо перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння поліцейський не висловлював. Після чого повідомив, що має скласти протокол та постанову за порушення порядку використання світлових приладів та дав на підпис ОСОБА_1 незаповнені бланки документів, в одному з яких за вказівкою поліцейського ОСОБА_1 написав пояснення, що випив горілки та керував транспортним засобом. Посвідчення водія не вилучалось, відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем не застосовувалось. Згодом з'ясувалось, що поліцейський склав відносно ОСОБА_1 протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу на те, що в протоколі не зазначено пункт ПДР, який порушив ОСОБА_1 . Відповідна графа протоколу поліцейським не заповнена, тобто не проведена кваліфікація дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити фабулу правопорушення. Також в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків правопорушення та не зазначено, що здійснювалась відеофіксація. Крім цього, протокол містить підчистки. Наявний у матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів містить підпис ОСОБА_1 , який є підробленим. З цього приводу ОСОБА_1 подано скаргу на дії інспектора Павлюка В.М. Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння не складалось в присутності ОСОБА_1 , йому не видавалось. До цього ж з нього вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено до закладу охорони здоров'я - Обласний наркологічний диспансер. Проте ОСОБА_1 до вказаного закладу не доставляли, відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я направлення не містить. До цього ж такого медичного закладу не існує. У даному випадку найближчим закладом охорони здоров'я, якому надається право проведення такого огляду, є КНП «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради. Також в порушення ст. 256 КУпАП в протоколі не зазначено конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення (район, область) та протокол не містить конкретний перелік документів та інших доказів, що вказують на вчинення правопорушення. Долучений до матеріалі справи диск з відеозаписом не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту зупинки його працівниками поліції, а також відсутня повна відеофіксація провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. До цього ж на відео видно, що ОСОБА_1 хоч і сидів в автомобілі на місці водія, проте заперечував факт вживання алкоголю та погодився пройти огляд на стан сп'яніння. Після чого відео переривається. А інший відеофрагмент зроблений в 15 год. 11 хв. 06.03.2023 року, тобто більш ніж на 4 години пізніше часу вчинення правопорушення вказаного в протоколі. Вважає, що вказані недоліки свідчать про недопустимість відеозапису, як доказу факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розгляд справи було відкладено на 11 год. 00 хв. 01.08.2023 року з метою виклику в наступне судове засідання інспектора СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Павлюка В.М.
Згідно довідки заступника керівника апарату Тлумацького районного суду Івано-Фраківської області Риндич О.М. від 26.06.2022 року головуюча суддя по справі у період з 03.07.2023 року по 31.07.2023 року включно перебувала у відпустці.
В судовому засіданні 01.08.2023 року ОСОБА_1 свою вину не визнав просив закрити провадження у справі відносно нього на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Представник ОСОБА_1 - адвокат Волосянко Р.О. підтримав раніше подані заперечення та просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інспектори СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Павлюк В.М. та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
При прийнятті рішення за наслідками розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, обов?язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є саме керування транспортним засобом в стані сп?яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп?яніння.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.ч. 3, 5, 6 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, як зазначено в п. 8 розділу ІІ цієї Інструкції, поліцейським має бути оформлене направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до п. 10 розділу ІІ вищевказаної Інструкції результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Проте, в порушення вищевказаних вимог, доданий до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не містить дату та час його складання, а також у ньому не зазначено, що він відноситься до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 499130 від 06.03.2023 року (а.с. 5).
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно з п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, додане до матеріалів справи направлення на огляд ОСОБА_1 для визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я, свідчить про порушення поліцейським вищевказаних вимог щодо порядку направлення водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, з вказаного направлення вбачається, що особу було доставлено на огляд у заклад охорони здоров'я «Обласний наркологічний диспансер», про що свідчить підпис посадової особи, а саме інспектора СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Павлюка В.М. Будь-яких відомостей про результати проходження медичного огляду або відмову від проходження такого огляду, вказане направлення не містить.
Однак, з цього ж відеозапису, наданого працівниками поліції, вбачається, що працівниками поліції не було доставлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
З вище вказаного направлення вбачається, що ОСОБА_1 було направлено на огляд до Обласного наркологічного диспансеру. Однак, відповідно до Переліку закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Додаток № 1 до наказу ДОЗ ОДА № 364 від 07.06.2021 року) заклад охорони здоров'я, якому надано таке право, має зовсім іншу назву, а саме КНП «Прикарпатський наркологічний центр» Івано-Франківської обласної ради. До цього ж цей заклад, згідно вказаного переліку не являється найближчим закладом охорони здоров'я, якому надано право на проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, у даному конкретному випадку, найближчим закладом охорони здоров'я, згідно зазначеного переліку є КНП «Тлумацька центральна міська лікарня» Тлумацької міської ради (вул. Винниченка, 84, м. Тлумач Івано-Франківської області).
Також протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 499130 від 06.03.2023 року складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, не вказано назву району та області, що позбавляє суд можливості повно, всебічно та об'єктивно дослідити обставини справи. Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме до нього додаються матеріали, оскільки не вказаний конкретний перелік документів та інших доказів, що вказують на обставини вчинення правопорушення.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, зокрема не вказано пункт Правил дорожнього руху, за порушення якого відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що позбавляє суд можливості визначити суть адміністративного правопорушення та суть пред'явленого обвинувачення.
Суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016 р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Дослідивши в судовому засідання додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про те, що здійснювалась відеофіксація, не вказано назву приладу, його серію та номер.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 року за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018 року). Відповідно до п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Судом не розцінюється, як належний і допустимий доказ, доданий працівниками до матеріалів справи диск із відеофайлами, оскільки такі створені невідомим пристороєм відеофіксації, і не відносяться до пристроїв відеофіксації, які можуть використовуватися працівниками поліції. Такий пристрій відеофіксації не є «бодікамерою» поліцейського, час та дата відеофіксації відсутні. Так, беззаперечним доказом факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також інших обставин фіксації цього правопорушення поліцейськими міг стати відеозапис, який би мав бути зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора автомобіля патрульної поліції, однак такий відеозапис в матеріалах справи відсутній.
При цьому, з долучених фрагментів відеозапису з невідомого пристрою по факту вчинення 06.03.2023 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлено обставин керування ОСОБА_1 06.03.2023 року о 10 год. 22 хв. транспортним засобом. Зокрема, на одному фрагменті відео, у період часу з 10 год. 21 хв. по 10 год. 23 хв. вбачається, що поліцейські на патрульному автомобілі здійснили зупинку транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 , тоді як автомобіль марки «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2 , проїхав у зустрічному напрямку. Хто саме керував автомобілем в цей час з відеозапису визначити не можливо. Інші відеофрагменти, які містяться на диску не містять дати, часу відеофіксації, не містять факту зупинки працівниками поліції транспортного засобу марки «Toyota Auris», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , а також відсутня відеофіксація складання відносно ОСОБА_1 о 10 год. 35 хв. 06.03.2023 року протоколу про адміністртивне правопорушення та доданих до нього матеріалів. При цьому, на одному фрагменті відеозапису ОСОБА_1 , який сидів на водійському сидінні автомобіля, погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», однак відеозапис було призупинено. Як вбачається з іншого фрагменту відеозапису, після психологічного тиску поліцейського та не роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених Конституцією України та КУпАП, в т.ч. права на користування правовою допомогою, останній взагалі відмовився на пропозицію працівників поліції пройти огляд для визначення стану сп'яніння (а.с. 8).
Вказані недоліки свідчать про недопустиміть відеозапису, як доказу факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які бсвідчили, що 06.03.2023 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, передбачені вищевказаною Інструкцією від 18.12.2018 року, то залучення свідків у даному випадку є обов'язковим, у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП. Однак, в порушення даної вимоги та вимоги ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано прізвища та адреси свідків.
Суд не приймає до уваги рапорт інспектора СРПП Відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Павлюка В.М. від 06.03.2023 року (а.с. 9), який доданий до матеріалів справи, оскільки він не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а).
Оскільки під час розгляду справи судом не здобуто, а поліцією не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом о 10 год. 22 хв. 06.03.2023 року, то і акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (з зазначенням про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння та про згоду з результатами перевірки), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.03.2023 року та копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 222105 від 06.03.2023 року не мають правового значення для вирішення справи (а.с. 4, 5, 6).
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи не долучено.
Отже, в порушення вимог вищевказаних Інструкцій та ст. 266 КУпАП працівник поліції належним чином не зафіксував в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 499130 від 06.03.2023 року та інших матеріалах факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову останнього, як водія, від проходження огляду для визначення стану сп'яніння.
При вказаних не з'ясованих обставинах, відсутності доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у дату і час зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, сам по собі наявний протокол про адміністративне правопорушення не дає достатньо підстав для впевненого і переконливого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені обставини свідчать про порушення працівником поліції процедури фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 499130 від 06.03.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обов'язок доведення правомірності складання протоколу лежить на працівнику поліції, в тому числі і шляхом надання суду всіх матеріалів по справі на підтвердження вчинення особою правопорушення.
Також суд не розцінює, як беззаперечний доказ, письмові пояснення ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає, що вони не підтверджують факту вчинення адміністративного правопорушення за відсутності інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адмінстративного правопорушення. Обов'язок доведення правомірності складання протоколу лежить на працівнику поліції, в тому числі і шляхом надання суду всіх матеріалів по справі на підтвердження вчинення особою правопорушення.
Аналогічні позиції стосовно допущених працівниками поліції порушень оформлення матеріалів справи та інших документів у справах про адміністративні правопорушення викладені Верховним судом у постановах по справі № 204/8036/16-а від 19.02.2020 року (виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху), по справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019 року (доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення), по справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) від 08.07.2020 року (сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення), по справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року (відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є неналежним доказом, якщо в протоколі немає посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис).
Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч. 3 ст. 62).
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» є джерелом національного права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року N 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.
Таким чином вважаю, що по даній справі про адміністративне правопорушення за протоколом серії ДПР18 № 499130 не доведено поза всяким розумним сумнівом факт порушення 06.03.2023 року ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, а судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 40-1, 130, 251, 256, 280, 283, 284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. віднести на рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.
СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА