Справа № 344/13672/23
Провадження № 1-кс/344/5297/23
27 липня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
в клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 призвано на військову службу за мобілізацією та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини та призначено на посаду оператора-топогеодезиста відділення артилерійської розвідки взводу управління командира дивізіону артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи даної військової частини. Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків. Проте, солдат ОСОБА_6 у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин. Так, 15.04.2023 солдату ОСОБА_6 надано відпустку за станом здоров'я строком на 30 днів, яку останній відбував за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 . 28 квітня 2023 року, близько 19 год. 30 хв. солдат ОСОБА_6 перебував в будинку своєї знайомої ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , де разом із нею та ОСОБА_8 розпивав алкогольні напої. У цей час, на подвір'ї домоволодіння разом із дітьми ОСОБА_7 , гралась його похресниця ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Надалі, через деякий час, ОСОБА_8 , яка є матір'ю ОСОБА_9 , пішла додому. Близько 22 год. 00 хв. 28.04.2023 солдат ОСОБА_6 , сівши за кермо свого мопеду та посадивши на нього як пасажирку малолітню ОСОБА_9 , відвіз її до місця проживання останньої: АДРЕСА_2 . Зайшовши разом із ОСОБА_9 до будинку та побачивши, що її матір ОСОБА_8 вже спить, солдат ОСОБА_6 пройшов в кімнату до малолітньої, де у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням. В подальшому, близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_6 , розвиваючи свій злочинний намір, користуючись відсутністю в кімнаті матері потерпілої, та інших дорослих осіб, які могли б перешкодити вчиненню злочину, достовірно розуміючи те, що ОСОБА_9 є малолітньою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи протиправно, з прямим умислом та з мотивів вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись відсутністю специфічного життєвого досвіду потерпілої (зокрема, в інтимних питаннях), у зв'язку з чим остання не могла чинити йому реальний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, ліг на ліжко та наказав ОСОБА_9 , лягти поряд із ним, після чого, утримуючи її однією рукою, запхав іншу руку під її одяг, розпочавши торкатись інтимних частин тіла та проти волі потерпілої ввів два пальця своєї правої руки в піхву останньої, тим самим вчинив дії сексуального характеру пов'язані із вагінальним проникненням у тіло іншої особи - потерпілої ОСОБА_9 проти її волі, тобто зґвалтував малолітню. Скориставшись слушним моментом, ОСОБА_9 вирвалась з рук насильника, побігла в сусідню кімнату, де розбудила матір та розповіла про вчинені солдатом ОСОБА_6 насильницькі дії сексуального характеру. За цей час солдат ОСОБА_6 покинув місце злочину. Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_6 , 28.04.2023 близько 22 год. 20 хв., перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи протиправно, з прямим умислом та з мотивів вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням, маючи на меті задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи власні дії та їх суспільно небезпечний характер, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись відсутністю специфічного життєвого досвіду потерпілої (зокрема, в інтимних питаннях), у зв'язку з чим остання не могла чинити йому реальний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу та вчиняючи психологічний тиск, ліг на ліжко та наказав ОСОБА_9 , лягти поряд із ним, після чого, утримуючи її однією рукою, запхав іншу руку під її одяг, розпочавши торкатись інтимних частин тіла та проти волі потерпілої ввів два пальця своєї правої руки в піхву останньої, тим самим вчинив дії сексуального характеру пов'язані із вагінальним проникненням у тіло іншої особи - потерпілої ОСОБА_9 проти її волі, тобто зґвалтував малолітню. 27.07.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю смт. Кути, Косівського району Івано-Франківської області, українцю, громадянину України, не одруженому, в силу ст. 89 КК України не судимому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України на посаді оператора-топогеодезиста взводу управління артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. Причетність його до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями свідків, потерпілої, висновку судово-психіатричної експертизи, психологічної характеристики психоемоційного стану дитини. та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності. На даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , знаходячись на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: -переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ЗСУ НОМЕР_1 вважається таким, що вчинив дезертирство.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, що в ньому зазначені та просив задовольнити клопотання.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.
В судовому засіданні захисник заперечував в задоволенні клопотання, зазначив, що підозрюваний вину не визнає, наведені в клопотанін ризики необґрунтовані, підозрюваний немає наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав вказане адвокатом, не заперечував, що знаходився у квартирі з потерпілою, але вину не визнає. Сам з'явився до поліції, коли дізнався, що його розшукують. Від органу досудового розслідування та суду не переховувався та немає наміру переховуватись.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
27.07.2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю смт. Кути, Косівського району Івано-Франківської області, українцю, громадянину України, не одруженому, в силу ст. 89 КК України не судимому, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за мобілізацією в Збройних Силах України на посаді оператора-топогеодезиста взводу управління артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Причетність його до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме показаннями свідків, потерпілої, висновку судово-психіатричної експертизи, психологічної характеристики психоемоційного стану дитини. та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: -переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується,тим що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем ЗСУ НОМЕР_1 вважається таким, що вчинив дезертирство.
Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні стороною обвинувачення доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України вказано, що щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Визначена судом застава буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд -
клопотання задовольнити;
застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб, до 23 вересня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити підозрюваному заставу - 214 720 гривень.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 23.09.2023 року обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1