Справа № 342/677/23
Провадження № 1-м/342/1/2023
01 серпня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012 щодо громадянина України ОСОБА_3 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
08.06.2023 до Городенківського районного суду надійшло клопотання представника Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012 щодо засудженого громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повністю або частково. У клопотанні зазначено, що Міністерством юстиції України розглянуто запит Міністерства юстиції Чеської Республіки від 23.09.2021 та додатковий запит від 14.12.2022 про визнання і виконання на території України вироку Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012 щодо громадянина України ОСОБА_3 , засудженого до покарання у виді 4 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1, п. «А» ч.2 ст.185 КК Чеської Республіки (зґвалтування). 16.01.2023 отримало лист Мін'юсту Чеської Республіки, згідно якого копію вироку Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 ОСОБА_3 вручено 24.05.2012, копію вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012 вручено 06.09.2012 року ; засудженого оголошено у національний розшук 26.11.2012 та вказана особа з розшуку не знімалась. 17.03.2013 року ОСОБА_3 в'їхав на територію України через пункт пропуску «Лужанка-Берегшурань».
Ухвалою від 09.06.2023 клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судові засідання 27.06.2023, 11.07.2023 року учасники процесу не з'явилися.
Представник заявника у клопотанні просила його розглянути без участі повноважної особи Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
ОСОБА_3 у судові засідання 27.06.2023, 11.07.2023, 19.07.2023 не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, до суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом про отримання. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
Прокурор у судовому засіданні 19.07.2023 подав клопотання про відкладення розгляду клопотання для з'ясування місцезнаходження ОСОБА_3 .
У судове засідання 01.08.2023 представник заявника та ОСОБА_3 не з'явились. Прокурор повідомив суду, що у телефонному режимі спілкувався з ОСОБА_3 , який підтвердив, що дійсно зареєстрований по АДРЕСА_1 , проте там не проживає. Точне місце перебування зазначити відмовився. На підтвердження наведеного прокурор надав суду довідку, видану Серафинецьким старостинським округом від 01.08.2023 про реєстрацію ОСОБА_3 , рапорт ДОП відділення поліції №2 (м.Городенка), письмові пояснення ОСОБА_5 .
Також прокурор не заперечив, що розгляду клопотання за відсутності ОСОБА_3 , який повідомлений про його розгляд у встановленому законом порядку, клопотання підтримав та вказав, що вирок щодо ОСОБА_3 слід привести у відповідність із законодавством України, визначивши відповідну частину та статтю Кримінального кодексу України та строк покарання, з урахуванням вимог ч.4 ст.610 КПК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.152 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Вислухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання представника Міністерства юстиції України підлягає до задоволення, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
На території України є чинною Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28.05.1970 року, яка ратифікована Законом України № 172-IV від 26.09.2002 року.
Згідно ч.1 ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків санкція може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно із її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.
Статтею 5 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків визначено, що держава винесення вироку може запитати іншу Договірну Державу виконати санкцію лише якщо виконано одну чи більше з наступних умов: (a) якщо засуджена особа постійно проживає в іншій Державі; (b) якщо виконання санкції в іншій Державі вірогідно покращить перспективи соціальної реабілітації засудженої особи; (c) якщо, в разі коли санкція передбачає позбавлення волі, санкція може бути виконана після виконання іншої санкції, що передбачає позбавлення волі, яку засуджена особа відбуває чи має відбути в іншій Державі; (d) якщо інша Держава є Державою походження засудженої особи і заявила про своє бажання прийняти відповідальність за виконання такої санкції; (e) якщо вона вважає, що вона сама не може виконати санкцію, навіть за допомогою видачі, а інша Держава може.
Згідно ч.1 ст.610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в України, або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 603 КПК України, при розгляді клопотання суд не перевіряє фактичні обставини справи, встановлені вироком іноземної держави та не вирішує питання про винуватість особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, уродженець с.Красна Тячівського району Закарпатської області, паспорт серії НОМЕР_1 ; зареєстрований по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 засуджено вироком Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012, які набрали законної сили 21.08.2012, до покарання у виді 4 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1, п. «А» ч.2 ст.185 КК Чеської республіки (зґвалтування).
Рішення Районного суду Праги-Захід набуло чинності і є обов'язковим до виконання від 21.08.2012 у з'єднанні з рішенням Обласного суду м.Праги від 21.08.2012 року.
Згідно листа міжнародного департаменту у кримінальних справах Міністерства юстиції Чеської республіки наказ про примусовий привід ОСОБА_6 для відбуття покарання у виді позбавлення волі був виданий Районним судом Прага-Захід 30.10.2012. Після видачі наказу про примусовий привід ОСОБА_7 для відбування покарання у виді позбавлення волі він був оголошений 26.11.2012 у загальнонаціональний розшук, який досі триває. Відповідно до інформації НЦБ Інтерполу у м.Києві ОСОБА_8 прибув на територію України 17.03.2013 року через пункт пропуску через державний кордон України «Лужанка» на автомобілі Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 та пред'явив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 . ОСОБА_8 покинув Чеську Республіку через 4 місяці після оголошення його у загальнонаціональний розшук з метою його доставки до в'язниці. До цього ОСОБА_8 проживав на території Чеської Республіки впродовж 7 років. З моменту втечі з Чеської Республіки ОСОБА_8 також розірвав контакт із своєю дружиною ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно додатку №2 підтвердження про відбуття покарання у вигляді позбавлення волі засудженим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 08.02.2021 громадянин України не відбув жодної частини покарання, призначеного вироком Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012. Засуджений має відбути ціле покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, для відбуття якого його помістили до в'язниці з охороною. Під час кримінального провадження засуджена особа не була взята під варту, засудженого не помилували, навіть частково. Строк давності виконання покарання у виді позбавлення волі, призначеного засудженому ще не закінчився з причин, зазначених у ст.94 п.3 Закону №40/2009 Зводу законів, кримінального кодексу, із змінами та доповненнями, оскільки призначене покарання у виді позбавлення волі не могло бути виконане, оскільки засуджений перебував за кордоном.
Перебіг строку давності був призупинений європейським ордером на арешт від 24.06.2013 року, Районний суд Прага-Захід; міжнародний ордер на арешт від 24.06.2013 року.
Згідно з ч.3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Судом встановлено, що відповідальність за злочин, вчинений громадянином України ОСОБА_11 на території Чеської Республіки, також передбачена Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст.3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Також, ст.4 КК України, вказує, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Відповідно до ч.4 ст.10 КК України, виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.
Відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст.152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним, анальним, оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (згвалтування).
Згідно ч.4 ст.610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків: 1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України; 2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.152 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 слід вважати засудженим за ч.1 ст.152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
При цьому суд враховує, що засудженого ОСОБА_3 під варту судом Чеської Республіки взято не було.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх та законних підстав для приведення вироку Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012 у відповідність із законодавством України.
Відповідно до вимог Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, керуючись ст. ст. 369-372, 603, 610 КПК України, суд,
Клопотання представника Міністерства юстиції України про визнання та виконання на території України вироку Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Вирок Районного суду Прага-Захід від 09.05.2012 з врахуванням вироку Обласного суду м.Прага від 21.08.2012, яким громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1, п. «А» ч.2 ст.185 КК Чеської Республіки, привести у відповідність із законодавством України.
Визначити, що відповідальність за злочин, вчинений засудженим громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачена ч.1 ст.152 КК України.
Вважати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженим за ч.1 ст.152 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з часу набрання вироком Районного суду Прага-Захід законної сили - 21.08.2012 року.
Копію ухвали суду надіслати до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення .
Суддя ОСОБА_1