27 липня 2023 р.Справа № 440/4628/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції С.С. Бойко) від 12.04.2023 року по справі №440/4628/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Державної казначейської служби України
про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,
Заявник, Державна казначейська служба України, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій просив встановити порядок виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі №440/4628/19 шляхом стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (код ЄРДПОУ 26255795), на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану Законом, що визнаний неконституційним, у розмірі 110205,03 грн.
Заява обґрунтована тим, що Механізм виконання судових рішень боржником за яким є державний орган встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Згідно з Порядком № 845, боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства. Зазначає, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Зокрема, у Законі України « Про Державний бюджет України « на відповідний рік передбачено спеціальну бюджетну програму КПКВП 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб». Натомість КПКВК 3504030 не передбачає відшкодування матеріальної шкоди, завданої Законом, що визнаний неконституційним. Отже, судове рішення про стягнення з Державного бюджету України (зокрема, за КПКВК 3504030) матеріальної шкоди, завданої Законом, що визнано неконституційним, без встановлених бюджетних призначень законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не може бути виконане Казначейством. Водночас, починаючи з 2004 року в Україні запроваджена та діє бюджетна програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», метою якої є виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів, а завданням цієї програми є виплата заборгованості за рішенням судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів. Зазначає, що змінивши спосіб виконання постанови суду шляхом стягнення з Державного бюджету України, за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150 Казначейство матиме можливість забезпечити належне виконання постанови суду по справі №440/4628/19.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року заяву задоволено.
Змінено спосіб виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі №440/4628/19 шляхом стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (код ЄРДПОУ 26255795) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану Законом, що визнаний неконституційним, у розмірі 110205,03 грн (сто десять тисяч двісті п'ять гривень три копійки).
Державна судова адміністрація України не погодилась з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України про зміну способу виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення. Зазначив, що зміна способу та порядку судового рішення повинна відбуватися лише в тому випадку коли відсутня правова можливість виконання судового рішення та не змінює обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, однак суд першої інстанції жодним чином не дослідив дане питання та фактично визначив ДСА України боржником у даній справі. Більш того, судом першої інстанції не досліджувалися причини, спосіб та порядок виконання, не випробовувалася інформація від Державної казначейської служби України про причини такого не виконання.
Державна казначейська служба України надала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Позивач та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у визначеному законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дій щодо незаконного відрахування податку з щомісячного довічного грошового утримання та стягнути з держави Україна за рахунок Державного бюджету України кошти в сумі 112715,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання. Вказував, що в рішенні № 1-р/2018 від 27.02.2018 Конституційним Судом України положення абзацу першого пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання суддів не відповідає частині першій статті 126 Конституції України. В період з 01 липня 2014 року по лютий 2018 року відповідачем із вказаної виплати було утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у відповідності до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, чим, на його думку, завдано матеріальної шкоди у розмірі 112715,46 грн, яку необхідно стягнути з відповідача за рахунок державного бюджету.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року по справі № 440/4628/19 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану Законом, що визнаний неконституційним, у розмірі 110205,03 грн. (сто десять тисяч гривень) грн. 03 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
04.04.2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі №440/4628/19 шляхом стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (код ЄРДПОУ 26255795), на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану Законом, що визнаний неконституційним, у розмірі 110205,03 грн.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміну способу виконання судового рішення, оскільки спеціальною бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» відсутні відповідні призначення для виплати суддям матеріальної шкоди, завданої Законом, що визнаний неконституційним, разом з цим, за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» передбачено кошти для виконання рішень судів ухвалених на користь суддів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.
Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 16.05.2018 у справі №556/2609/14-а, які суд, з урахуванням ч.5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Колегія суддів зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 у справі № 440/4628/19 визначено спосіб захисту порушених прав позивача, а саме стягнення з державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030. Тобто, суд чітко визначив боржника та порядок виконання судового рішення.
Рішення суду набрало законної сили.
При цьому, у постанові від 11.09.2020 по справі №440/4628/19 судом апеляційної інстанції було вказано, що Держава Україна в особі Державної казначейської служби України вірно визначена відповідачем у справі, враховуючи Положення про Державну казначейську службу України та правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 10.01.2018 року справа № 454/1642/16-ц.
Однак, задовольняючи заяву, суд першої інстанції змінив спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетної програми КПКВК 0501150, головним розпорядником якої є ДСА України.
З огляду на викладене та враховуючи викладені вище правові норми колегія суддів дійшла висновку, що заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті зазначеного рішення суду.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення клопотання про зміну способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі №440/4628/19.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі №440/4628/19.
Керуючись ст.ст.243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 року по справі №440/4628/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі №440/4628/19.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 31.07.2023 року.