Номер провадження: 23-з/813/537/23
Номер справи місцевого суду: 517/516/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Котелевський Р. І.
31.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання в.о. голови Фрунзівського районного суду Одеської області Гончар І.В. про направлення до іншого суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП,
встановив:
21.07.2023 року до Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП.
26.07.2023 року в.о. голови Фрунзівського районного суду Одеської області Гончар І.В. звернулась до Одеського апеляційного суду з поданням про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП до іншого суду, оскільки у суді неможливо утворити склад суду.
З подання в.о. голови суду першої інстанції вбачається, що в штаті Фрунзівського районного суду Одеської області налічується три судді. Однак, 24.07.2023 року суддя Гончар І.В. заявила собі самовідвід від участі справи; суддя Тростенюк В.А. виключений згідно табелю через відпустку з 26.06.2023 року по 04.08.2023 року; суддя Маєчко О.М. виключений згідно табелю через відпустку з 26.07.2023 року по 27.08.2023 року. За таких підстав, утворити склад суду для розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення в Фрунзівському районному суді Одеської області неможливо.
Перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до положень ч.4 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно з вимогами ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Діючими нормами КУпАП не визначено порядку передачі справи про адміністративне правопорушення на розгляд до іншого суду.
Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У ч. 1 ст. 55 Конституції України закріплено одну з найважливіших гарантій здійснення конституційних та інших прав і свобод людини і громадянина, а саме право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
При цьому положення наведеної статті відповідають зобов'язанням України, які виникли, зокрема, у зв'язку з ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Крім того, в п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших щодо офіційного тлумачення ст.ст. 55, 64 і 124 Конституції України (справа за зверненням жителів м. Жовті Води) зазначено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, імперативно встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, з метою забезпечення виконання положень ст.1 КУпАП та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, при вирішенні питання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для розгляду до іншого суду з метою швидкого розгляду справи та запобігання спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про зміну територіальної підсудності, керуватися ст.34 КПК України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
В.о. голови Фрунзівського районного суду Одеської області Гончар І.В. у поданні послалась як на підставу для передачі справи до іншого суду на наступне: суддя Тростенюк В.А. з 26.06.2023 року по 04.08.2023 року перебуває у щорічній відпустці; суддя Маєчко О.М. виключений згідно табелю через відпустку з 26.07.2023 року по 27.08.2023 року; суддя Гончар І.В. заявила собі самовідвід від участі у справі; інші судді, які можуть відправляти правосуддя в даному суді відсутні.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що перебування судді Тростенюк В.А. та Маєчко В.А. у відпустці не є підставою для направлення справи до іншого суду, в тому числі і з огляд на те, що суддя Тростенюк В.А. перебуває у відпустці до 04.08.2023 року.
Висновок щодо відсутності підстав для передачі справи на розгляд до іншого суду містяться в постанові Колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2019 року (справа №284/851/17, провадження № 51-4038впс19), відповідно до якого в розумінні положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК (норми права як більш наближеної до КУпАП), перебування судді у відпустці не є достатньою підставою для висновку про неможливість утворення складу суду для судового розгляду у кримінальному провадженні та його направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
Відповідно до частин 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч. 4 ст. 368 КПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.
Під час розгляду подання в.о. голови Фрунзівського районного суду Одеської області в апеляційному суді з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №1566/2023 від 19.07.2023 року встановлено, що адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 вчинено 09.09.2021 року, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає, що після закінчення відпустки судді Тростенюка В.А., в Фрунзівському районному суді Одеської області існуватиме можливість утворити склад суду для розгляду даної справи в межах строків, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП.
Враховуючи критичну ситуацію, щодо не комплекту суддів та надмірним перевантаження справами, яка склалася в судах міста Одеси та Одеської області, апеляційний суд вважає, що оскільки дана справа підсудна Фрунзівському районному суду Одеської області, який здатний забезпечити її розгляд у визначені законом строки, подання в.о. голови місцевого суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7, 32, 34 КПК України, статтями 7, 276, 294 КУпАП, суд,
постановив:
Подання в.о. голови Фрунзівського районного суду Одеської області Гончар І.В. - залишити без задоволення.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно №517/516/23 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП - повернути до Фрунзівського районного суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський