465/5470/22
3/465/70/23
Іменем України
28.07.2023 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
07.09.2022 року, о 16.45 год. ОСОБА_1 , за адресою: м.Львів, вул. Героїв УПА,73, керував автомобілем "Фіат Пунто" д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп"яніння : тремтіння рук, поведінка не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп"яніння в закладі охорони здоров"я відмовився, висновок № 002242 від 07.09.2022 року, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього раху.
Захисник в судовому засіданні факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення заперечив. Вказав, що обставини, викладені у протоколі, не відображають справжніх обставин цієї справи. Вважає, що працівниками поліції грубо порушена процедура проходження освідування на стан наркотичного сп"яніння, особу позбавили можливості скористатися правом на правову допомогу, відеозапис є лише фрагментальною нарізкою, крім того ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом. Зважаючи на наведене, просив суд закрити провадження у справі. З цього приводу подав письмове клопотання, яке підтримав в судовому засіданні.
ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини, викладені у протоколі, заперечив. Зазначив, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Пояснив, що він дійсно керував транспортним засобом, викликав працівників поліції у зв'язку з ДТП. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у медичному закладі, оскільки перебував у стресовому стані через дії працівників поліції. Щодо неправомірних, на його думку, дій працівників поліції, звертався до ДБР.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, суд враховує таке.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі Порядок).
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є : наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх належності, допустимості та достатності, незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наступними дослідженим доказами по справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №156471 від 07 вересня 2022 року,
- долученим до протоколу відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якій зафіксовано відеозапис місця події від 07.09.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002242 від 07.09.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду. У п.5 вказаного висновку зазначено, що ОСОБА_1 направлено на огляд 07.09.2022р. об 17 год. 15 хв. поліцейським.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд вважає, що працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
На відеозаписі з камер працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи захисника про те, що відеозапис є небезперервним, а тому ставить під сумнів повноту зафіксованої події, суд вважає необгрунтованим.
З огляду на те, що під час огляду здійснювався відеозапис, присутність свідків, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час вказаної дії не потрібна.
Щодо покликання захисника Яремко М.О. на відсутність направлення поліцейського на проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, то посилання на таке направлення зазначено у самому ж висновку щодо результатів медичного огляду, а тому, доводи захисника в цій частині суд вважає необгрунтованими.
Суд також враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (OHalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», в тому числі і обов'язок щодо проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння у передбачених законом випадках.
ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у приміщенні КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень шляхом дачі біологічного зразку у виді сечі, однак ОСОБА_1 відмовився
З приводу звернення ОСОБА_1 до ДБР щодо неправомірних дій працівників поліції під час проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння, то згідно з відповіддію ТУ ДБР м.Львова від 15.09.2022р., підстав для вжиття заходів, передбачених ст.214 КПК України щодо вчинення кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування щодо яких, відповідно до ст.216 КПК України, віднесено до підслідності ДБР, не вбачається.
Водночас доводи захисника стосовно порушень, допущених працівниками поліції під час складання протоколу, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовані вищенаведеними, дослідженими та перевіреними доказами. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджено ним самим, так само як і факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, доведена повністю.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи яка притягається до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536 гривень 80 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Мигаль Г.П.