28 липня 2023 року № 320/17231/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не складення та неподання відповідному органові Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн.;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» надміру сплачених грошових зобов'язань з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн. з відповідного бюджету та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом необґрунтовано відмовлено у наданні висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з акцизного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об'єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» зареєстроване як юридична особа 19.10.2021 за адресою: 81555, Львівська область, Городоцький район, селище міського типу Великий Любінь (з), вул. Львівська, будинок 176, код ЄДРПОУ 31804036.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: 11.01 - дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний); 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 46.38 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.35 - оптова торгівля тютюновими виробами; 46.34 - оптова торгівля напоями; 46.31 - оптова торгівля фруктами й овочами; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
15 грудня 2022 року позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою про повернення сплачених сум грошових зобов'язань (вх. №8886/6/ від 16.12.2022). У вказаній заяви позивач просив зарахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «НВП «Гетьман»: НОМЕР_1 в АТ «ОКСІ БАНК» надміру сплачений акцизний податок в сумі 16 464 835,48грн. Інформація про суму, дату надмірної сплати акцизного податку, реквізити платіжних документів, по яких кошти перераховані до держ.бюджету, а також № митної декларації, дата її оформлення та найменування контрагента-нерезидента, якому відправлена продукція в режимі експорту - наведена у Додатку до заяви; або зарахувати суму надмір сплаченого підприємством акцизного податку в сумі 16 464 835,48грн. як попередню оплату акцизного податку для отримання ТзОВ «НВП «Гетьман» спирту етилового не денатурованого в майбутніх періодах. До заяви позивачем додано Додаток із зазначенням найменування контрагентів, суми акцизного податку, № митних декларацій, № платіжного доручення, суми сплати акцизного податку.
Листом від 22.12.2022 №9539/6-31-00-04-01-03-06 відповідач відмовив у поверненні сум акцизного податку з посиланням на п. 226.16 ст. 226 ПК України. Так, зокрема, відповідачем вказано, що до заяви ТзОВ «НВП «Гетьман» платіжні доручення, якими перераховано кошти до бюджету не надано.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством ( у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим кодексом.
Згідно з п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п.43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі - Порядок №60), у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
на поточний рахунок платника податку в установі банку;
на єдиний рахунок (у разі його використання);
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Особливості оподаткування алкогольних напоїв акцизним податком при їх виробництві визначені ст. 225 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 225.1 ст. 225 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.
Форму декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (далі - Порядок №14).
Відповідно до Порядку №14, у графі 10 Додатку 3 до декларації акцизного податку вказується сума акцизного податку за векселями, виданими відповідно до порядку, встановленого у статті 225 розділу VI Кодексу, термін оплати яких настав у звітному періоді (або фактично погашених у звітному місяці), або проставляється сума, попередньо сплачена грошовими коштами без оформлення податкового векселя.
У графі 13 вказується сума акцизного податку, нарахована з експортних операцій, з реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв магазинам безмитної торгівлі, на яку зменшується сума акцизного податку, зазначена у векселі або попередньо сплачена грошовими коштами, у разі підтвердження таких операцій належно оформленими митними деклараціями.
Відповідно до п.п. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України, операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України не підлягають оподаткуванню.
Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.
Таким чином, у разі попередньої сплати акцизного податку до отримання з акцизного складу спирту етилового не денатурованого, виробник зазначає у графі 10 Додатку 3 до декларації акцизного податку відповідно сплачену суму акцизного податку з урахуванням акту про списання, а у графі 13 Додатку 3 - суму акцизного податку, нараховану з експортних операцій, які мають бути підтверджені митною декларацією щодо вивезення за межі митної території України з реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв.
Зазначена позиція та право платника податків на повернення такої надміру сплаченої суми акцизного податку відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України підтверджено Державною податковою службою України в індивідуальній податковій консультації від 20.12.2021 №4739/ІПК/99-00-09-03-02-06 (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk).
З матеріалів справи, а саме з копій декларацій акцизного податку, слідує, що ТОВ «НВП «Гетьман» до отримання з акцизного складу спирту було попередньо сплачено суму акцизного податку грошовими коштами без оформлення податкового векселя.
Попередньо сплачена сума акцизного податку була зменшена на суму акцизного податку у розмірі 16 464 835,48 грн., нараховану за експортними операціями, підтвердженими належно оформленими митними деклараціями.
Зазначені суми акцизного податку були відображені ТОВ «НВП «Гетьман» в Додатку З до декларації акцизного податку за квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, листопад 2022 року.
Враховуючи зазначене, у ТОВ «НВП «Гетьман» виникла надміру сплачена сума акцизного податку, яку підприємство має право повернути в порядку ст. 43 Податкового кодексу України.
ТОВ «НВП «Гетьман» в порядку, передбаченому ст. 43 Податкового кодексу України та із дотриманням вимог Порядку №60, було подано до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків заяву від 15.12.2022 №566 про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з акцизного податку в сумі 16 464 835,48 грн. на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Сума надміру сплаченого грошового зобов'язання виникла у зв'язку зі сплатою ТОВ «НВП «Гетьман» акцизного податку відповідно до платіжних доручень: від 10.02.2022 №46, від 14.04.2022 №72, від 25.04.2022 №92, від 31.08.2022 №241, від 27.10.2022 №3829, від 02.11.2022 №3851, від 09.11.2022 №3884 до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, що був використаний для виготовлення алкогольних напоїв, які в подальшому були експортовані за межі митної території України, та які при реалізації не оподатковуються акцизним податком.
Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, регламентує Порядок №60.
Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення
Положеннями пункту 5 розділу II Порядку №60 визначено, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев'ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
Згідно з пунктом 7 розділу II Порядку №60 інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДФС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС. Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.
Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень. На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу. Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, - не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (п.8 розділу II Порядку №60).
Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми.
Дотримання визначеного строку подання заяви та відсутність у платника податків податкового боргу зобов'язує контролюючий орган вжити заходи до формування висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.
ТОВ «НВП «Гетьман» не пропустило граничного строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
В свою чергу, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготовлено та не подано відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Матеріали справи не містять протилежного.
Так, відповідачем було прийнято рішення від 22.12.2022 №9539/6/31-00-04-01-03-06, в якому зазначено, що «враховуючи особливості сплати акцизного податку, визначені п. 226.16 ст. 226 Податкового кодексу України, суми акцизного податку з лікеро-горілчаної продукції поверненню не підлягають».
Зазначене рішення контролюючого органу отримано ТОВ «НВП «Гетьман» 03.01.2023.
Щодо вказаної позиції відповідача суд зазначає наступне.
Так, норма п. 226.16 ст. 226 Податкового кодексу України не регулює питання повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 226.16 ст. 226 Податкового кодексу України, марки акцизного податку, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Плата за марки поверненню не підлягає.
Згідно з п.п. 14.1.148 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за марки акцизного податку - плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку. Розмір плати за марки акцизного податку встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, плата за марки це плата за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку та не є акцизним податком. Плата за марки сплачується окремо від акцизного податку та не обліковується в картці особового рахунку платника податків.
Враховуючи зазначене, ТОВ «НВП «Гетьман» не ініціювало питання повернення плати за марки (на що є пряма заборона нормою Податкового кодексу України), а звернулось до контролюючого органу із заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з акцизного податку.
Крім того, у своєму рішенні контролюючий орган посилається на п. 2 розділу III Порядку №60 та зазначає, що «ТОВ «НВП «Гетьман» до заяви від 15.12.2022 №566 (вх. №8886/6 від 16.12.2022) платіжні доручення, якими перераховано кошти до бюджету не надано.
Суд звертає увагу, що ані ст. 43 Податкового кодексу України, ані Порядок №60 не містять вимог щодо обов'язкового надання разом із заявою платіжних доручень, якими перераховано кошти до бюджету. Надання платіжних доручень є виключно правом платника податків.
В той же час, на виконання вимог п. 2 розділу III Порядку №60, ТОВ «НВП «Гетьман» у заяві вказано дату сплати і реквізити платіжних документів, за якими кошти перераховано до бюджету, що підтверджується копію заяви позивача з додатками, яка міститься в матеріалах справи.
Факт наявності суми коштів акцизного податку, які зараховані до бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, контролюючим органом не заперечувався.
Таким чином, Відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право ТОВ «НВП «Гетьман» на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з акцизного податку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13 січня 2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.
Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно вчинено бездіяльність, яка полягала у не наданні висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з акцизного податку, отже порушено права позивача на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 09.05.2023 №8.
Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 5 368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не складення та неподання відповідному органові Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн.
Зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП: 44082145, адреса: 02068, м.Київ, вул. Кошиця, 3) підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ: 31804036, адреса: 81555, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, буд. 176) надміру сплачених грошових зобов'язань з акцизного податку у сумі 16 464 835,48 грн. з відповідного бюджету та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП: 44082145, адреса: 02068, м.Київ, вул. Кошиця, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» (код ЄДРПОУ: 31804036, адреса: 81555, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. Львівська, буд. 176) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 368,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.