17 березня 2023 року № 320/3191/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0227065005 від 05.12.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення - рішення ДПС у Київській області є протиправним, безпідставним, необґрунтованим та є таким, що порушує права позивача, оскільки податковий орган діяв не у межах та спосіб, що визначений чинними нормативними актами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 залишено дану позовну заяву без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Розглянувши подані документи й матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Так, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 від 21.10.2019 №9246037368, з додатком 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) від 21.10.2019 №9246037370, встановлено, що відповідно ЄРПН ФОП ОСОБА_1 протягом вересня місяця 2019року зареєстровано податкових накладних на суму - 262640,00 грн., в т.ч. ПДВ - 52528,0 грн., але при цьому в податковій звітності з ПДВ за вересень 2019 платником задекларовано податкові накладні на суму - 252223,00 грн, в т.ч. ПДВ - 50445,00 грн., різниця складає - 2083,00 грн. на адресу покупця: податкова накладна №8 від 24.09.2019, зареєстрована в ЄРПН 09.10.2019 ТОВ "Сільськогосподарське Підприємство "Шупики" (32496618) на загальну суму- 12500,00 грн, в т.ч. ПДВ - 2083,00 грн. ФОП ОСОБА_1 в податковій звітності за вересень 2019 не задекларована податкова накладна на суму ПДВ - 2083,00 грн.
Таким чином, встановлено порушення пункту 187.1 статті 187 розділу, пункту 185.1 статті 185 V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами).
Також, при перевірці встановлено, що до податкової накладної №8 від 24.09.2019, зареєстрованої в ЄРПН 09.10.2019 року на загальну суму- 12500,00 грн, в т.ч. ПДВ - 2083,00 грн., виписано розрахунок коригування № 1 від 24.09.2019, який зареєстровано 11.10.2019. Відповідно до п.п. 192.1. п. 192.1 ст. 192 V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки що показників задекларованих у декларації з податку на додану вартість та додатків до неї за вересень 2019 від 20.11.2019 №005595/10-36-50-05/2893211250, який направлено засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення та отримано платником особисто 29.11.2019.
ФОП ОСОБА_1 подано заперечення до Акту перевірки від 20.11.2019 № 005595/10-36-50-05/ НОМЕР_1 (вх. ГУ № 12508/10 від 06.12.2019р.) та за результатами розгляду заперечення залишено без змін.
12.12.2019 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області №0227065005 від 05.12.2019, яким було збільшено грошове зобов'язання на суму 2603,75 грн, з них: податкового зобов'язання на суму 2083,00 грн та штрафних санкцій на суму 520,75 грн.
Позивач не погоджується з рішенням Відповідача, вважає його безпідставним та незаконним, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 ціє, статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
При цьому податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника (продавця) товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ (за правилом "першої події"), а саме на дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; - відвантаження товарів.
Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (пункт 201.14 статті 201 ПКУ).
На дату виникнення податкових зобов'язань платник ПДВ зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
-для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з і по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
-для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований, як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов'язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України (п.201.15 ст.201 ПК України).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.
До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац 2 пункту 1 розділу III Порядку N 21).
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац 1 п.6 розділ ІІІ Порядку №21).
Отже, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. Відповідно, розрахунок коригування до податкової накладної, складений без факту здійснення господарської операції, відображенню в декларації не підлягає про що також пояснює офіс великих платників податків ДФСУ 16.07.2019року.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 була здійснена господарська операція, а саме: надані ветеринарні послуги щодо профілактичної та лікувальної розчистки копитець у корів та надання консультативної допомоги з профілактики хвороб копитець у корів, згідно Акту виконаних робіт від 29.09.2019р. в сумі 29724,00грн. Покупець, згідно рахунка №40 від 18.09.2019 року, перерахував аванс 24.09.2019р. в сумі 12500,00грн. на який була зареєстрована 09.10.2019 року податкова накладна №11 від 24.09.2019 року по першій події - перерахування авансу, друга податкова накладна № 9 від 29.09.2019 року в сумі 17224,00 грн була зареєстрована 09.10.2019 року по другій події - Акту виконаних робіт. Тому до Акту виконаних робіт від 29.09.2019 року, згідно діючих законів України, зареєстровані дві податкові накладні на загальну суму -29724,00 грн, які включені в податкову звітність за вересень 2019 року.
09.10.2019 року була зареєстрована ще одна податкова накладна №8 від 24.09.2019 року на суму 12500,00 грн, яка є помилковою. ФОП ОСОБА_1 цілком правомірно відобразив наслідки здійснених господарських операцій у податковому обліку, податкова накладна №8 від 24.09.2019 року є помилковою, без факту господарської операції, до якої своєчасно зареєстрований РК №1 від 24.09.2019 року, який скасовує дані в податковій накладній, тому вона не включена до податкової звітності у вересні 2019 року.
До акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з питання перевірки показників задекларованих у декларації з податку на додану вартість та додатків до неї № 005595/10-36-50-05/2893211250 від 20.11.2019 року було направлено заперечення 02.12.2019 року, але у відповіді рішення камеральної перевірки залишили без змін.
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки податкового органу, покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є не обґрунтованим.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій та рішень, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 134, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0227065005 від 05.12.2019.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2603 (дві тисячі шістсот три) грн 75 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень для Головного управління ДПС у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.