31 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/25790/22
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати неправомірним та скасувати наказ начальника Житомирської митниці Державної митної служби України Ольги Ільїнської від 10.10.2022 № 39-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на ОСОБА_2 , як на головного державного інспектора відділу оформлення "Оліївка" митного поста "Житомир-центральний", накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889- VІІІ " Про державну службу".
В обгрунтування позовних вимог позивача зазначив, що обставинами, які відповідач поклав в основу його дисциплінарної відповідальності є протиправне, на думку суб'єкта владних повноважень, митне оформлення легкового автомобілю марки Hyndai, модель - Sonata , ввезеного громадянкою ОСОБА_3 за митною декларацією № UА 101020/2022/012701 в митному режимі імпорту із наданням пільг та умовним повним звільненням від оподаткування відповідно до положень Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2142-IX ).
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 08.12.2022.
Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує, що ОСОБА_4 не здійснив контроль повноти та своєчасності сплати митних платежів чим порушив вимоги посадової інструкції, у зв'язку з чим, оскаржуваним наказом позивачу оголошено догану за вчинення дисциплінарного проступку. Так, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях позивача вбачається неправомірне застосування пільг при митному оформленні за митною декларацією № UА 101020/2022/012701.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив, у якій зазначив, що лист Одеської митниці від 15.07.2022 №7.10-2/28.2-03/7/12428 на лист Житомирської митниці від 13.07.2022 №7.19-2/20/7/3951, яким надіслані копії документів, що стали 28.04.2022 підставою пропуску на митну територію даного транспортного засобу - зокрема МД типу "ІМ ЕЕ" №UA101020/2022/009855 від 15.04.2022 підтверджує, що пропуск товару на митну територію України здійснювався у відповідності до вимог частини 3 статті 206 МКУ. Позивач вказав на безпідставність зазначення в оскаржуваному наказі про те, що ним, при митному оформленні транспортного засобу, порушено вимоги нормативних актів, зокрема, п.4 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення "Оліївка" митного поста "Житомир-центральний", оскільки, як стверджує позивач митне оформлення проведено зі звільненням від оподаткування ввізним митом, податком на додану вартість та акцизним податком, без сплати митних платежів, тоді як вказаний пункт передбачає здійснення контролю повноти та своєчасності сплати митних платежів. Також позивач вказав на порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності.
На адресу суду від представника Житомирської митниці надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив. З вказаного заперечення вбачається, що позивачем при митному оформленні легкового автомобілю марки Hyndai, модель - Sonata, ввезеного громадянкою ОСОБА_3 за митною декларацією № UА 101020/2022/012701 в митному режимі імпорту 02.05.2022 не враховано, що даний транспортний засіб ввезено на митну територію України саме 25.01.2022, тобто до прийняття Закону № 2142. Також зазначено, що строк здійснення дисциплінарного провадження складає 53 дні, що не перевищує загального строку дисциплінарного провадження встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039. Зазначив, що при застосуванні дисциплінарного стягнення щодо позивача було дотримано в повній мірі вимоги законодавства з питань митної справи та законодавства, що регулює питання проходження державної служби.
08.12.2022 розгляд справи відкладено на 12.01.2023.
12.01.2023 розгляд справи відкладено на 09.02.2023.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників справи, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.
Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1 призначений на посаду головного державного інспектора митного оформлення «Оліївка» митного посту «Житомир-центральний» Житомирської митниці з 25.06.2021 (наказ №13-о від 25.06.2021).
02.05.2022 головним державним інспектором митного оформлення «Оліївка» митного посту «Житомир-центральний» ОСОБА_5 проведено митне оформлення за митною декларацією № UА 101020/2022/012701 в митному режимі імпорту товару «легковий автомобіль марки Hyndai, модель - Sonata, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначення - для перевезення пасажирів, робочий об'єм двигуна 1999смЗ, тип двигуна - бензин, двигун н/в, тип кузова - седан, колісна формула - 4x2, такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2014, модельний рік виготовлення - 2015, дата першої реєстрації - 03/09/2014» за кодом 8703239013 згідно УКТЗЕД, ввезеного громадянкою ОСОБА_3 .
При митному оформленні вищезазначеної митної декларації, товар, ввезений громадянкою ОСОБА_3 був звільнений від сплати митних платежів, із застосуванням преференції 311 (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами).
В графі 47 митної декларації № UA 101020/2022/012701 від 02.05.2022 здійснено умовне нарахування митних платежів, а саме:
код 121 (мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами) на суму 12872,16 грн;
код 185 (акцизний податок з ввезених на митну територію України транспортних засобів фізичними особами) на суму 21582,66 грн;
код 128 (податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами) на суму 32635,28 гривень.
Відповідно до наказу начальника Житомирської митниці від 12.07.2022 № 81 проведено перевірку з окремих питань правильності застосування вимог законодавства України з питань митної справи при оформленої митної декларації від 02.05.2022 № UА101020/2022/012701.
Зі змісту акта про результати перевірки з окремих питань від 05.08.2022 №7 вбачається, що в ході перевірки комісія прийшла до висновку, що посадовою особою відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир - центральний» головним державним інспектором Олександром Шпиркою:
- не дотримано вимоги щодо застосування пільг зі сплати митних платежів, що передбачені Законом № 2142-IX, при митному оформленні легкового автомобіля марки Hyndai, модель - Sonata за митною декларацією від 02.05.2022 № UА 101020/2022/012701, а саме звільнення від оподаткування тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України даного легкового автомобіля у митному режимі імпорту та тимчасово, але не раніше 01 квітня 2022 року, звільнення від оподаткування ввізним митом здійснення пропуску та митного оформлення автомобілів легкових, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, хоча транспортні засоби були ввезені на митну територію України 25.01.2022 року, поза терміном дії пільгового оподаткування, передбаченого Законом №2142-ІХ;
- не дотримано вимоги пункту 3 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення «Оліївка» митного посту «Житомир-центральний» від 01.07.2021 року б/н, в частині виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації, контролю повноти та своєчасності сплати митних платежів, контролю застосуванням декларантом податкових пільг, в частині виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації, зокрема за допомогою інформаційних технологій, в повному обсязі.
На підставі акта про результати перевірки з окремих питань від 05.08.2022 №7, Житомирською митницею винесено наказ від 19.08.2022 № 21-дс "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 та створення дисциплінарної комісії".
Наказом начальника Житомирської митниці від 10.10.2022 №39-дс, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_6 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" та вирішено накласти на останнього дисциплінарне стягнення у виді догани.
Рішення про накладення дисциплінарного стягнення було прийнято начальником Житомирської митниці за поданням дисциплінарної комісії від 30.09.2022.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України) № 4495-VI від 13.03.2012, який набув чинності з 01.06.2012.
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
За приписами статті 4 МК України наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;
- випуск товарів - надання митним органом права на користування та /або розпорядження товарами, щодо яких здійснено митне оформлення відповідно до заявленої мети;
- митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- митні формальності - встановлені цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України;
- митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;
- пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України, з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно пункту 3 частини першої статті 266 МК України декларант зобов'язаний: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Законом №2142-ІХ внесено зміни до п.69.24 підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі ПК України) та встановлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції із ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2142-ІХ розділ ХХІ Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України (далі МК України) доповнено пунктом 911, який передбачає, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, але не раніше 1 квітня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: звільняються від оподаткування ввізним митом в тому числі автомобіля легкові, кузови до них, причепи на напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.
Однак, 01.07.2022 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування від 21.06.2022 №2325-ІХ (далі Закон №2325-ІХ), згідно якого внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України відповідно до яких, зокрема з 01.07.2022 втратили чинність:
пункт 69.23 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 911 розділу ХХІ Прикінцеві та перехідні положення МК України
пункти 69.24 та 69.25 підрозділу ХХ Перехідні положення ПК України та абзаци перший, третій та четвертий підпункту 1 пункту 911 розділу ХХІ Прикінцеві та перехідні положення МК України.
Тобто пропуск та митне оформлення товарів, що ввозилися (пересилалися) на митну територію України для вільного обігу звільнялися від оподаткування ввізним митом в тому числі автомобіля легкові, кузови до них, причепи на напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозилися громадянами на митну територію України для вільного обігу діяло у період часу з 01.04.2022 по 01.07.2022.
З матеріалів справи вбачається, що ввезення легкового автомобілю марки Hyndai, модель - Sonata на митну територію України було здійснено шляхом судозаходу морського судна "YOUNG SHIN" в пункті пропуску "Чорноморський морський порт" ВМО № 3 м/п "Чорноморськ-порт" Одеської митниці 25.01.2022 за лінійний коносаментом YHSMASCHR211221 від 21.12.2021, відповідно якого отримувачем вантажу є «ТО ТНЕ ORDER OF STARK AGENCY LLC», 34 GRADONACHALNYTSKA STR, 65029, ODESSA.
На вказаному коносаменті посадовими особами Одеської митниці 25.01.2022 було проставлено штамп "Під митним контролем".
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті оспорюваного наказу "Про накладення дисциплінарного стягнення" відносно ОСОБА_1 дисциплінарна комісія виходила з того, що легковий автомобіль марки Hyndai, модель - Sonata ввезений на митну територію України саме 25.01.2022, а тому його митне оформлення повинно здійснюватися, з урахуванням приписів податкового законодавства, чинного саме на цю дату.
Однак, суд не погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.
Переміщення товарів через митний кордон Украй здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається КМУ відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (частина 1 статті 195 МКУ).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 210 МКУ вивантаження товарів із суден закордонного плавання здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем. Товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання.
Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи, або утримувача об'єкта, зазначеного в авторизації на застосування спрощення, може бути продовжений, але не більш як на 30 днів ( частина 1 та 3 статті 204 МКУ).
Вивезення товарів із складів тимчасового зберігання, розташованих на територіях морських портів, у межах яких є пункти пропуску через державний кордон України, здійснюється на підставі рішення митного органу про пропуск цих товарів на митну територію України або про відмову в такому пропуску, крім випадків, зазначених у частині п'ятій цієї статті (частина З статті 206 МКУ).
До закінчення строків зберігання що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути, зокрема, відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення (частина 4 статті 204 МКУ).
З наведеного слідує, що відмітка на коносаменті YHSMASCHR211221 "Під митним контролем", проставлена посадовими особами Одеської митниці 25.01.2022, на переконання суду свідчить про тимчасове зберігання легкового автомобіля марки Hyndai, модель - Sonata під митним контролем Одеської митниці, а не про початок митного оформлення.
Відповідно до ст. 8 МК України митні органи України наділені виключними повноваженнями здійснення митної справи, яка, окрім іншого, включає в себе митний контроль та митне оформлення товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Судом встановлено, що з метою митного оформлення легкового автомобіля марки Hyndai, модель - Sonata до Житомирської митниці митним брокером ФОП ОСОБА_7 було подано попередню декларацію типу «ІМ ЕЕ» № UA101020/2022/009855, яка була оформлена із застосуванням митних преференцій (код - 311), що зазначено у графі 36 митної декларації.
Частиною першою статті 259 МК України встановлено, що попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей (частина друга статті 259 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 259 МК України попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред'явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація.
Аналогічні положення також містяться в частині шостій статті 259 МК України, яка визначає, що при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими.
Відповідно до частини тринадцятої статті 259 МК України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.
Частиною першою статті 258 МК України встановлено, що під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація (частина чотирнадцята статті 259 МК України).
Суд зазначає, що попередня митна декларація типу ЕЕ є документом контролю доставки товару, оскільки не містить достатніх відомостей для випуску товарів у вільний обіг, тобто не є митною декларацією, заповненою у звичайному режимі, проте, в розумінні вказаних положень при поданні попередньої декларації разом із додатковою декларацією є митною декларацією заповненою у звичайному режимі.
З матеріалів справи вбачається, що попередня декларація типу «ІМ ЕЕ» № UA101020/2022/009855 від 15.04.2022 разом із інвойсом із зазначенням власника транспортного засобу та іншими документами, слугували підставою пропуску працівниками Одеської митниці на митну територію України легкового автомобіля марки Hyundai, модель Sonata саме 28.04.2022, що підтверджується, серед іншого, інформацією в ЄАІС Держмитслужби. Цього ж дня працівниками Одеської митниці був складено акт митного огляду, в якому міститься уся необхідна інформація щодо вказаного автомобіля.
В подальшому, 02.05.2022 o 13 год 07 хв до відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці декларантом та особою, уповноваженою на роботу з митними органами, ПП "Альянс КАР", в митному режимі «Імпорт 40 ДЕ» подано електронну митну декларацію, якій присвоєно номер UA101020/2022/005496, на товар (графа 31 ЕМД) «легковий автомобіль, був у використанні, марка - Hyundai, модель Sonata, ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_2 , календарний рік випуску - 2014, модельний рік виготовлення - 2015, об'єм двигуна - 1999 см3, тип двигуна - конвертований для роботи на газі, номер двигуна - немає даних, кількість місць включаючи водія - 5, тип кузова - седан, колісна формула - 4x2, призначений для перевезення пасажирів», країна виробництва (гр. 15) - Корея, та товарносупровідні документи на вказаний товар (транспортний засіб).
Товар (транспортний-засіб) доставлено до митного поста «Житомир-центральний» згідно документу контролю доставки - ЕМД типу ІМ ЕЕ від 15.04.2022 №UA101020/2022/009855, відповідно до якого митницею на кордоні значиться - Пункт пропуску "Чорноморський морський порт", відділ митного оформлення №3 митного поста "Чорноморськ-порт" Одеської митниці.
Відповідно до ЕМД №UA101020/2022/012701 відправник товару: дані відсутні; одержувач/імпортер: громадянин України ОСОБА_8 , відповідальна за фінансове урегулювання: громадянка України ОСОБА_3 , декларант та особа, уповноважена на роботу з митними органами - ФОП « ОСОБА_9 ». У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №UA101020/2022/012701 декларантом зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 121), основа нарахування - 128721,56 грн, ставка 10%, сума - 12872,16 грн, спосіб платежу - 06, акцизний збір (вид платежу 185), основа нарахування 1999,00 см. куб., ставка 350 EUR, сума - 21582,66 грн, спосіб платежу - 06, ПДВ (вид платежу 128), основа нарахування 163176,38 грн, ставка 20%, сума - 32635,28 грн, спосіб платежу (гр. 43) - 06 (резервний метод).
Декларантом у графі 36 заявлено преференційний режим до задекларованого у митній декларації товару в рамках Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ, а саме звільнення від сплати ввізного мита, сплати акцизного збору та сплати ПДВ на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, та внесено до графи 36 ЕМД «преференція» коду пільги « 311» (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами).
Розмитнення вищевказаного автомобіля за митною декларацією № UA101020/2022/012701, як вже зазначалося вище, здійснювалося головним державним інспектором відділу митного оформлення "Оліївка" митного поста "Житомир-центральний" Олександром Шпиркою.
Щодо протиправного, на думку суб'єкта владних повноважень, проведення ОСОБА_1 митного оформлення за митною декларацією від 02.05.2022 № UА 101020/2022/012701 з наданням пільг та умовним повним звільненням від оподаткування відповідно до положень Закону № 2142-ІХ, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів на загальну суму 67090,10 грн, суд зазначає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 71 МК України, переміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податковий кодекс України).
Згідно з п.216.4 ст.216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного податку у ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавств випадках.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що дії позивача є неправомірними, оскільки датою виникнення податкових зобов'язань у власника транспортного засобу з акцизного податку у ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках, що свідчить про правильне застосування позивачем приписів чинної, на день подачі декларації № UА 101020/2022/012701, редакції Закону № 2142-ІХ, тобто з наданням пільг та умовним повним звільненням від оподаткування.
Щодо недотримання вимог пункту 3 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення «Оліївка» митного посту «Житомир-центральний» від 01.07.2021 року б/н, в частині виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації, контролю повноти та своєчасності сплати митних платежів, контролю застосуванням декларантом податкових пільг, в частині виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації, зокрема за допомогою інформаційних технологій, в повному обсязі, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Митне оформлення товарів здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема відомості щодо застосування пільг зі сплати митних платежів, суми митних платежів (пп. б), в) п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України).
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч. 1 ст. 246 МК України)
Митне оформлення полягає у виконанні митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; (п. 23 ст. 4 МК України), тобто у сукупності дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи (п. 29 ст. 4 МК України).
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом. (ч. 2 ст. 246 МК України).
Здійснення митного контролю та виконання митних формальностей є одним з основних завдань, покладених на митні органи України (ст. 544 МК України).
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631
Для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює, окрім іншого отримання митних декларацій та їх реєстрацію; визначення переліку митних формальностей, обов'язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків; визначення необхідності участі посадової особи митного органу у виконанні митних формальностей за митною декларацією; призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією; та інше (ч. 3 ст. 248 МК України).
Митні формальності виконуються у порядку черговості, і у разі, якщо за результати виконання відповідної митної формальності є позитивними, тобто відомості, внесені декларантом, підтверджені (визнані), посадовою особою вноситься відповідна відмітка та здійснюється виконання подальших митних формальностей (п. 4.7 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа).
Дійсно, пунктом 1.7. Порядку передбачено, що результати виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 Пункту 4.5 розділу IV Порядку, вносяться посадовою особою митного органу, яка виконувала відповідну митну формальність, у встановленому порядку до АСМО.
Однак, суд погоджується з доводами позивача, що листом ДМСУ «Щодо внесення відміток до графи Е/І електронної копії МД» від 07.03.2013 № 11.1/2-12.2/2242-ЕП передбачено, що у разі одноосібного оформлення митної декларації фіксування виконання відповідних митних формальностей в графі Е/З електронної копії митної декларації відбувається в автоматичному режимі, без проставлення посадовою особою митного органу відміток в ручному режимі, а у випадку, якщо окремі митні формальності виконуються із залученням інших посадових осіб митного органу до митного оформлення, фіксування їх виконання в графі Е/З повинно здійснюватись відповідними посадовими особами в ручному режимі.
Оскільки виконання митних формальностей за митною декларацією від 02.05.2022 № UА 101020/2022/012701 здійснювалось позивачем одноосібно, тому відомості про результати виконання митних формальностей визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV Порядку останнім не проставлялись.
Щодо підстав застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, то суд зазначає таке.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених згаданим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу»).
Згідно з частинами 1-3 статті 77 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Як вбачається зі ст. 69 Закону № 889-VIII, дисциплінарне провадження здійснюється з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Пунктом 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039), визначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Згідно пункту 34 Порядку №1039 у мотивувальній частині пропозиції (подання) зазначаються:
у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:
- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;
- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:
- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;
- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
- ступінь вини державного службовця;
- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;
- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;
- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
Приписами статті 74 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Відповідно до частин 2, 3 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
З аналізу дисциплінарної справи вбачається, що відповідачем не враховано та не відображено у оскаржуваному наказі та поданні дисциплінарної комісії будь-які відомості, що характеризують позивача як державного службовця, на наведені обставини, що пом'якшують його дисциплінарну відповідальність, а саме відсутність у - нього дисциплінарних стягнень, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень та ставлення його до державної служби, а також про форму та ступінь вини державного службовця та тяжкість наслідків дисциплінарного проступку, як критерії, які повинні враховуватися під час застосування дисциплінарного стягнення відповідно до частини 1 статті 67, частини 1 статті 74 Закону № 889-VIII та мають бути зазначені у поданні дисциплінарної комісії відповідно до пункту 34 Порядку №1039. Натомість, у дисциплінарна комісія не надала оцінку обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця та можливість застосування іншого (менш суворого) виду дисциплінарного стягнення.
Крім того п.4,5 Порядку №1039 встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Поміж іншого, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що дисциплінарне провадження тривало 53 дні ( з 19.08.2022 по 10.10.2022), однак після спливу 45 - денного строку дисциплінарного провадження суб'єктом владних повноважень вказаний строк не продовжувався (відсутній будь-який доказ на підтвердження вказаної обставини), що на думку суду є порушенням встановленого Порядком №1039 строку дисциплінарного провадження.
Таким чином, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Натомість дисциплінарна комісія під час здійснення дисциплінарного провадження не дослідила попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків, а також всі обставини вчинення інкримінованого позивачу дисциплінарного проступку, не надала їм належної оцінки, та безпідставно визнала дії позивача такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у неналежному виконанні службових обов'язків.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - визнати протиправним та скасувати наказ Житомирської митниці від 10.10.2022 № 39-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 992,40 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Житомирської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (м. Житомир, вул. Перемоги, буд.25. Код ЄДРПОУ ВП: 44005610) про визнання неправомірним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Житомирської митниці від 10.10.2022 № 39-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» ОСОБА_1 у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-УІП «Про державну службу».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа