Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2023 року Справа№200/2825/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення від 06.04.2023 № 057250005056 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 06.04.2023 № 057250005056, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.03.2023 року зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 , з повним робочим днем під землею:
- до стажу роботи, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202, періоди роботи з 01.09.1995 по 10.01.1999, з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 27.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 18.04.2005 по 13.07.2005, з 22.08.2005 по 03.06.2008, з 07.11.2012 по 20.11.2012, з 21.12.2012 по 28.01.2013, з 05.02.2013 по 25.07.2018, з 15.08.2018 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 30.03.2023.
- на провідній посаді періоди роботи з 04.06.2008 по 12.08.2008, з 13.08.2008 по 06.11.2012, з 11.10.2021 по 30.05.2022 із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Ухвалою від 22 червня 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.03.2023 року він звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 квітня 2023 року № 057250005056 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Пільговий стаж роботи позивача за спірні періоди підтверджується записами у трудовій книжці. Крім того, відповідачем не застосовувалась кратність обчислення стажу. Позивач зазначив, що спірним питанням є не тільки застосування кратності, але й питання правомірності незарахування періодів. Позивач вважає рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.04.2023 №057250005056 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До страхового та пільгового стажу роботи не зарахований період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 згідно диплому від 10.01.1999 серії ВК номер 004803, оскільки дата початку навчання містить виправлення. Довідка пільгового характеру за формою Додатка 5 за періоди роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005 не надавались.
Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж заявника становить 22 роки 01 місяць 04 дні, пільговий стаж роботи заявника становить 19 років 04 місяці 01 день, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку за провідними професіями на підземних роботах з урахуванням кратності становить 04 роки 10 місяці 13 днів, на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 10 років 04 місяці 18 днів, за Списком 1, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах 03 дні 07 місяців 24 дні.
Щодо зобов'язання зарахувати до загального стажу період навчання в ПТУ № 41 м.Селидове з 01.09.1995 по 10.01.1999, управління зазначає, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 наявне виправлення в запису про період навчання з 01.09.1995 в ПТУ № 41 м. Селидове. Вказує, що Позивачем при призначенні пенсії було надано довідку від 29.11.2022 № 411(118) в якій відсутня печатка підприємства. При цьому, позивач не надав Пенсійному органу будь-яких доказів на підтвердження періоду навчання.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005, управління зазначає, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами.
Крім того, вказує, що 30.03.2023 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії відповідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії, позивачем довідки уточнюючі пільговий характер роботи за періоди роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005, позивачем не була надана. Зазначені обставини унеможливлюють зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 04.06.2008 по 06.11.2012, з 11.10.2021 по 30.05.2022, управління зазначає наступне, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, у зв'язку з тим, що цей період був управлінням зарахований до пільгового стажу в добровільному порядку окрім періодів знаходження у безоплатних відпустках.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням положень ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», Головне управління зазначає, що у позивача відсутні 15 років стажу на підземних роботах за Списком №1, то у управління відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Крім того, управління звертає увагу суду, що до дискреційних повноважень Пенсійного фонду належить обчислення розрахунку стажу. Тому, на час прийняття судового рішення, не можливо встановити наявність у позивача 15 років стажу на підземних роботах за Списком №1, а отже ці вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
У відповіді на відзив представник позивача вказує, що по суті у відзиві не спростовуються доводи позивача. Відповідач посилається на застарілі висновки Верховного Суду, які на даний час не актуальними згідно змін у судових позиціях Верховного Суду. Крім того вказує, що відповідач фактично виклав у відзиві проект судового рішення, не звернувши уваги, що саме суд, ухвалює рішення і це дискреційні повноваження суду. Щодо того, що до дискреційних повноважень Пенсійного фонду належить обчислення розрахунку стажу, зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить заборони, щодо перевірки наявного сажу роботи судом, тим більше коли наявний спір про фактичну кількість такого стажу.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) від 06.04.2023 № 057250005056 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з шкідливими та важкими умовами праці. У вказаному рішенні зазначено, що необхідний пільговий стаж роботи працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірночорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії становить не менше 25 років, а працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
У рішенні вказано, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж заявника становить 22 роки 01 місяць 04 дні, пільговий стаж роботи заявника становить 19 років 04 місяці 01 день, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку за провідними професіями на підземних роботах з урахуванням кратності становить 04 роки 10 місяці 13 днів, на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 10 років 04 місяці 18 днів, за Списком 1, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах 03 дні 07 місяців 24 дні.
До страхового та пільгового стажу роботи не зарахований період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 згідно диплому від 10.01.1999 серії ВК номер 004803, оскільки дата початку навчання містить виправлення.
Довідка пільгового характеру за формою Додатка 5 за періоди роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005 не надавались.
Пільговий стаж з 18.01.1999 по 30.07.2005 обчислено згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки підприємство розташоване на території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
До матеріалів справи також додано лист відповідача від 05.06.2023 №6780/02-16, з якого вбачається, що за наданими документами страховий стаж, врахований по 31.12.2022 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058, склав 40 років 01 місяць 04 дні, в тому числі пільговий стаж - 19 років 04 місяці 01 день, в тому числі: пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку за провідними професіями на підземних роботах - 04 роки 10 місяців 13 днів; на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 - 10 років 04 місяці 18 днів; за Списком №1, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - 03 роки 07 місяців 24 дні; навчання за фахом - 05 місяці 06 днів.
У листі заначено, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Час простою та період відпусток без збереження заробітної плати працівникам, що працюють в таких умовах, можуть бути зарахованими в пільговий стаж, якщо вони пов'язані з виробничою необхідністю і при цьому не більше одного місяця в календарному році.
При опрацюванні пенсійної справи до пільгового стажу не враховано:
період роботи з 06.03.2002 по 26.11.2002 - робота в російській федерації, відсутня довідка, що уточнює пільговий характер роботи;
з 18.04.2005 по 30.04.2005 - навчання в учбовому пункті 30.04.2009, 31.08.2009, 31.03.2011, 31.05.2011 - відпустки без збереження заробітної плати згідно із довідкою №26/209 від 10.08.2022;
08.11.2012 -направлення на курси;
з 30.05.20136 по 31.05.2013, 31.03.2014, з 26.07.2014 по 31.07.2014, з 26.09.2014 по 30.09.2014, з 28.02.2015, з 28.09.2015 по 30.09.2015, 31.10.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 30.06.2016, 31.01.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, з 29.05.2017 по 31.05.2017, з 27.07.2017 по 31.07.2017, з 28.08.2017 по 31.08.2017, 31.10.2017, 30.11.2017, 27.12.2017, з 26.02.2018 по 28.02.2018, з 27.06.2018 по 30.06.2018, з 23.07.2018 по 25.07.2018, 31.12.2021- відпустки без збереження заробітної плати, прогули та страйки згідно із довідкою №26/209 від 10.08.2022;
з 21.11.2020 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 31.12.2022 - відсутні довідки, що уточнює пільговий характер роботи.
Інформація, що відпустки без збереження заробітної плати пов'язані з виробничою необхідністю відсутня.
Таким чином, 06.04.2023 Головним управлінням прийнято рішення №057250005056 відмовити ОСОБА_1 в призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058.
Дані періоди, що описані у листі відображенні у розрахунку стажу позивача від 02.06.2023 форми РС-право.
До матеріалів справи також додано:
Диплом серії ДО ВК № 004803 вбачається, що з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання п ПТУ № 41 м.Селидове, здобута професія електрослюсар підземний, машиніст підземних установок.
Довідку №3-0520 від 20.11.2020 ТОВ «Корум ШахтоСпецБуд» про те, що позивач з 15.08.2018 по дату видачі довідки працював повний робочий день виконував гірничі роботи в шахті за професією гірник підземний 3 розряду за списком №1. Також додано наказ про звільнення позивача від 24.09.2021.
Довідки від 10.08.2022 №26/209 ВП «Шахти 1/3 Новогродівська» про те, що позивач за період з 22.08.2005 по 04.06.2008 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією машиніст підземних установок на дільниці з повним робочим днем під землею, що передбачено список №1;
За період з 04.06.2008 по 13.08.2008 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний учень гірника очисного вибою, що передбачено списком №1;
За період з 13.08.2008 по 07.11.2012 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний гірник очисного вибою, що передбачено списком №1;
За період з 07.11.2012 по 20.12.2012 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією курсове навчання по професії підземний гірничо монтажник, що передбачено списком №1 (додаткові відомості : б/відпустка 2009 рік IV-1 день, VII-1 день, 2011 рік III-1 день, V-1 день);
За період з 21.12.2012 по 05.02.2013 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією практика по професії підземний гірничо монтажник, що передбачено списком №1;
За період з 05.02.2013 по 25.07.2018 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний гірничо монтажник, що передбачено списком №1 (додаткові відомості : практика - 2012 року 5днів, 2013 рік 25 днів; б/відпустка 2012 року 4 дня, 2013 рік 2 дні, 2014 рік 12 днів, 2015 року 9 днів, 2016 року 3 дня, 2017 рік 20 днів, 2018 рік 10 днів; прогули - 2017-18 3 дня; страйки 2015, 2016, 2018 8 днів);
За період з 11.10.2021 по 30.05.2022 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний гірник очисного забою на дільниці з повним робочим днем під землею, що передбачено списком №1 (додаткові відомості : б/відпустка 2021 року 1 день).
Також додано до довідок виписку про підсумки атестації робочого місця за список №1.
Надано довідку (підтвердження права трудової діяльності) серії С №039534 на ім'я позивача щодо періоду роботи у ЗАТ «Ленсиб» з 26 березня 2002 по 31 грудня 2002 року прохідником підземним. Та інформацію щодо відпустки з 23.11.2002 по 15.03.2003 знаходився у відпустці з виїздом з регіону.
Надано трудову книжку позивача серії НОМЕР_4 від 18.01.1999 з якої вбачається, що позивач у спірний період навчався/працював:
Запис №1 - з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання в ПТУ № 41м.Селидове (загальний стаж навчання складає 3р. 4м. 10д.);
Записи №№ 2, 3 - з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок (стаж роботи складає 9м. 11д.);
Записи №№ 4-6 - з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею (стаж роботи складає 6м. 27д.);
Записи №№ 9,10 - з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті (стаж роботи складає 8м. 21д.);
Записи №№ 11-14 - з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею (стаж роботи складає 2р. 9д.);
Записи №№ 15-17 - з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті (стаж роботи складає 2м. 26д.);
Записи №№ 18-27 - з 22.08.2005 по 25.07.2018 машиніст підземних установок з повним робочим днем в шахті ( з 22.08.2005 по 03.06.2008), учень горноробочого очисного забою (з 04.06.2008 по 12.08.2008), горноробочий очисного забою з повним робочим днем в шахті (13.08.2008 по 06.11.2012), курсове навчання за професією горномонтажник підземний ( з 07.11.2012 по 20.12.2012), практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті (з 21.12.2012 по 28.01.2013), горномонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (з 05.02.2013 по 25.07.2018) (загалом стаж роботи складає 12р. 11м. 4д.)
Записи №№ 28-30 - з 15.08.2018 по 24.09.2021 горноробочий підземний 3го розряду (стаж роботи складає 3р. 1м. 10д.)
Записи №№ 31,32 - з 11.10.2021 по 30.05.2022 підземний гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті (стаж роботи складає 7м. 20д.)
Записи №№ 33 - з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (30.03.2023 дата звернення із заявою про призначення пенсії) (стаж роботи складає 9м. 25д.)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-ХІІ) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно норм статті 1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-ІV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Частиною 5 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
З наведеного вбачається, що під час розгляду заяв про призначення пенсії за віком пенсійний орган має враховувати, в тому числі, віднесення певних періодів роботи особи одночасно до різних пільгових списків (наприклад, до Списку 1 та до списку, затвердженому Кабінетом Міністрів в окремій постанові у постанові для призначення пенсії за ч. 3 ст. 114) та за результатом підрахування пільгового стажу пенсійний орган має визначити наявність або відсутність у особи права на більш пільгову пенсію за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі- Список № 202).
Отже, для призначення особі пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV має бути встановлено, що вказана особа має стаж роботи за професіями (на роботах, посадах), перелік яких наведено у Списку №202, що під час зазначених робіт вказана особа була безпосередньої зайнята на цих роботах повний робочий день під землею та за наявності часу такої роботи не менше 25 років (крім працівників провідних професій, мінімальна кількість стажу яких на зазначених роботах складає 20 років).
Пунктом І Списку № 202 передбачені підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 30.03.2023 звернувся до відповідного органу з відповідною заявою.
Пунктом 2 “Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.112005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
У відповідності до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.(далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Пільговий стаж роботи позивача за спірні періоди підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_4 згідно записів:
Запис №1 - з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання в ПТУ № 41м.Селидове (загальний стаж навчання складає 3р. 4м. 10д.); за формою РС-право цей період не зараховано до страхового та пільгового стажу.
Записи №№ 2, 3 - з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок (стаж роботи складає 9м. 11д.); за формою РС-право цей період не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
Записи №№ 4-6 - з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею (стаж роботи складає 6м. 27д.); за формою РС-право цей період не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
Записи №№ 9,10 - з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті за формою РС-право цей період не зараховано до пільгового стажу.
Записи №№ 11-14 - з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею за формою РС-право цей період не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
Записи №№ 15-17 - з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті за формою РС-право цей період не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
Записи №№ 18-27 - з 22.08.2005 по 25.07.2018 машиніст підземних установок з повним робочим днем в шахті (з 22.08.2005 по 03.06.2008) за формою РС-право цей період зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
Учень горноробочого очисного забою (з 04.06.2008 по 12.08.2008) за формою РС-право цей період не зараховано до пільгового стажу.
Горноробочий очисного забою з повним робочим днем в шахті (13.08.2008 по 06.11.2012) за формою РС-право цей період зараховано пільгового стажу, як провідні професії.
Курсове навчання за професією горномонтажник підземний (з 07.11.2012 по 20.12.2012) та практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті (з 21.12.2012 по 28.01.2013) за формою РС-право цей період не зараховано до пільгового стажу.
Горномонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (з 05.02.2013 по 25.07.2018) за формою РС-право цей період зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
Записи №№ 28-30 - з 15.08.2018 по 24.09.2021 горноробочий підземний 3го розряду, за формою РС-право період з 15.08.2018 по 20.11.2020 зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202
Записи №№ 31,32 - з 11.10.2021 по 30.05.2022 підземний гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті за формою РС-право цей період зараховано пільгового стажу, як провідні професії.
Записи №№ 33 - з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (30.03.2023 дата звернення із заявою про призначення пенсії) за формою РС-право цей період не зараховано до пільгового стажу.
Пільговий характер роботи підтверджується:
Довідками №3-0520 від 20.11.2020 ТОВ «Корум ШахтоСпецБуд», від 10.08.2022 №26/209 ВП «Шахти 1/3 Новогродівська» та Довідкою щодо підтвердження права трудової діяльності серії С №039534 на ім'я позивача щодо періоду роботи у ЗАТ «Ленсиб» з 26 березня 2002 по 31 грудня 2002 року прохідником підземним.
Суд звертає увагу, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).
Отже, записи трудової книжки серії НОМЕР_4 , яка належать ОСОБА_1 , як основний документ, який підтверджує стаж роботи, в повній мірі відображають умови праці та характер виконуваної роботи, а тому не потребують додаткового підтвердження чи уточнення довідками, в тому числі, і період навчання за фахом. Також суд вказує, що періоди з 01.09.1995 по 10.01.1999, з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 27.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 18.04.2005 по 13.07.2005, з 22.08.2005 по 03.06.2008, з 07.11.2012 по 20.11.2012, з 21.12.2012 по 28.01.2013, з 05.02.2013 по 25.07.2018, з 15.08.2018 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 30.03.2023, та з 04.06.2008 по 12.08.2008, з 13.08.2008 по 06.11.2012, з 11.10.2021 по 30.05.2022 свідчать про зайнятість останнього на провідних посадах та за Списком № 1. Записи про періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.
Разом з тим, періоди з 22.08.2005 по 03.06.2008 за формою РС-право - цей період зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202; з 13.08.2008 по 06.11.2012 за формою РС-право - цей період зараховано пільгового стажу, як провідні професії; з 05.02.2013 по 25.07.2018 за формою РС-право - цей період зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202; з 15.08.2018 по 20.11.2020 зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202; з 11.10.2021 по 30.05.2022 за формою РС-право - цей період зараховано пільгового стажу, як провідні професії. Тобто суд приходить до висновку, що період роботи позивача з дані періоди з 22.08.2005 по 03.06.2008, з 05.02.2013 по 25.07.2018, з 15.08.2018 по 20.11.2020, з 11.10.2021 по 30.05.2022 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки відповідно до форми РС-право дані періоди вже зараховано.
Отже, спірні періоди роботи позивача на провідних посадах та за Списком № 1, а саме: з 01.09.1995 по 10.01.1999, з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 27.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 18.04.2005 по 13.07.2005, з 04.06.2008 по 12.08.2008, з 07.11.2012 по 20.12.2012, з 21.12.2012 по 28.01.2013, з 21.11.2020 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 30.03.2023 підтверджені записами в трудовій книжці та мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Щодо не зарахування періоду навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 згідно диплому від 10.01.1999 серії ВК номер 004803, оскільки дата початку навчання містить виправлення.
Суд вказує, що не встановлено недостовірності вказаних записів та трудової книжки в цілому, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі.
Судом досліджено трудову книжку позивача, та встановлено, що вона містить, зокрема, такі записи з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання в ПТУ № 41м.Селидове.
Отже, не зарахування до стажу позивача навчання в ПТУ № 41 м.Селидове підлягає зарахуванню.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно диплому, виданому Професійно-технічним училищем № 41 м. Селидове 10 січня 1994 року, позивач здобув спеціальності «електрослюсар підземний» та «машиніст підземного устаткування».
Відтак, згідно записів трудової книжки №№ 1, 2-3, позивач приступив до роботи за набутою спеціальністю «машиніст підземного устаткування» через 8 днів після закінчення навчання, отже період навчання позивача в Селидівському ПТУ №41 м. Селидове з 01.09.1995 року по 10.01.1999 року посвідчений записами трудової книжки №№ 2-3 відноситься до пільгового стажу за Списком №1.
З огляду на викладене, період навчання позивача з 01.09.1995 року по 10.01.1999 року в Селидівському ПТУ №41 м. Селидове безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача.
Щодо роботи в російській федерації, та відсутності довідки, що уточнює пільговий характер роботи, суд зазначає таке.
Згідно з статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 вказаної Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацом 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Аналіз наведеного вище вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Як законодавством України, так і законодавством російської федерації передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до Пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність.
Підставою для неврахування до пільгового стажу позивача періоду роботи на території російської федерації слугувала обставина - відсутність довідки, що уточнює пільговий характер роботи.
Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи, набутого у країні - учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця. Сам факт офіційного працевлаштування позивача підтверджується записами в трудовій книжці. Будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність у позивача пільгового стажу роботи, у суду немає.
Внаслідок відсутності даної інформації позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за період роботи на вказаному товаристві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, доводи про відсутність даних відомостей, як підстави у відмові призначення пенсії, є протиправними, оскільки покладають на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар.
Щодо не врахування відповідачем періодів прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, страйків.
Як вже було зазначено вище, відповідно довідок №26/209 від 10.08.2022 за позивачем обліковується 30.04.2009, 31.08.2009, 31.03.2011, 31.05.2011 - відпустки без збереження заробітної плати; з 30.05.20136 по 31.05.2013, 31.03.2014, з 26.07.2014 по 31.07.2014, з 26.09.2014 по 30.09.2014, з 28.02.2015, з 28.09.2015 по 30.09.2015, 31.10.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 30.06.2016, 31.01.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, з 29.05.2017 по 31.05.2017, з 27.07.2017 по 31.07.2017, з 28.08.2017 по 31.08.2017, 31.10.2017, 30.11.2017, 27.12.2017, з 26.02.2018 по 28.02.2018, з 27.06.2018 по 30.06.2018, з 23.07.2018 по 25.07.2018, 31.12.2021- відпустки без збереження заробітної плати, прогули та страйки
Інші докази, наявні в матеріалах справи, не свідчать про наявність у позивача прогулів, відпусток без оплати та страйків.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року №713/039/161-16 періоди, зокрема відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Однак, відповідачем жодним чином не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустках без збереження заробітної плати з виробничою необхідністю чи зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.
Щодо перебування позивача у страйку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 27 Закону України від 03.03.1998 №137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закон №137/98-ВР), участь у страйку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 18 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів" визначено, що відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
Порядок здійснення права на страйк встановлюється цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону №137/98-ВР, організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.
З аналізу наведених норм вбачається, що перебування у страйках не зараховується, зокрема до пільгового стажу у разі визнання такого страйку судом незаконним. Тобто, зазначеними нормами передбачено гарантії щодо зарахування до трудового та спеціального стажу працівника, часу його участі у страйку.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 05 червня 2013 року К/9991/14946/11.
Суд зазначає, що жодних доказів прийняття позивачем участі у страйку/стайках, визнаних незаконними у судовому порядку, відповідачем суду не надано. Крім того, суд зазначає, що спірне рішення також не містить у собі жодних посилань на такі обставини та докази, які їх підтверджують, їх дослідження, а також жодної правової оцінки з цього приводу.
Таким чином, перебування позивача у страйку у вказані у довідках періоди підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
З приводу вимог позивача щодо застосування кратності при обчисленні його пільгового стажу, суд зазначає таке.
Відповідно до роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”” від 20 січня 1992 року № 8 (далі - Роз'яснення № 8) передбачено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.
Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Суд також зазначає, що наведені записи у наявній в матеріалах трудовій книжці позивача про роботу за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на провідних посадах та за Списком № 1. Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, ніяких дефектів записів трудова книжка не містить.
Вказаний стаж роботи позивача підпадає під Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідач при обрахунку пенсії позивача мав враховувати пільгові періоди позивача відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року №8.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Щодо спірних періодів роботи позивача, які не були зараховані до його пільгового стажу, а саме:
з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання в ПТУ № 41 м.Селидове не зараховано до страхового та пільгового стажу.
з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті не зараховано до пільгового стажу.
з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202.
з 04.06.2008 по 12.08.2008 не зараховано до пільгового стажу.
курсове навчання за професією горномонтажник підземний (з 07.11.2012 по 20.12.2012) та практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті (з 21.12.2012 по 28.01.2013) не зараховано до пільгового стажу.
з 21.11.2020 по 24.09.2021 горноробочий підземний 3го розряду не зараховано пільгового стажу відповідно до постанови №202
з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (30.03.2023 дата звернення із заявою про призначення пенсії) не зараховано до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що до Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою КМУ №36 від 16.01.2003, яка діяла у відповідні періоди роботи позивача, були включені посади (професії) на яких працював позивач.
Як вже було зазначено вище, відповідно трудової книжки позивач працював в шахті з повним робочим днем.
Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення періоду роботи в якості пільгового стажу за Списком 1.
На підстави викладеного суд зазначає, що вище вказані період роботи повинні бути зарахований до страхового та пільгового стажу.
Разом з тим, з аналізу спірного рішення, судом встановлено, що суб'єктом владних повноважень в рішенні щодо періоди роботи з 04.06.2008 по 12.08.2008, з 07.11.2012 по 20.12.2012, з 21.12.2012 по 28.01.2013, з 21.11.2020 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 30.03.2023 позивача, взагалі не розглянуті; періоди, які не зараховані до пільгового стаж з вищенаведених періодів - також не зазначені, і підстави такого незарахування не наведені. Крім того не наведені підстави щодо не зарахування періодів прогулів, відпусток без оплати та участі у страйках позивача.
Вказане не дає можливості ані суду, ані позивачу проаналізувати наявність змістовної інформації щодо мотивів прийняття відповідачем оскаржуваного рішення в контексті вищенаведених пільгових періодів.
Отже, враховуючи наведене, суд зауважує, що викладене відповідачем в рішенні, суперечать принципу правової визначеності, оскільки в п.1 рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд зазначає, що оскільки в рішенні відсутнє мотивування щодо не зарахування певних періодів, суд не має можливості перевірити підстави не зарахування цих періодів.
Отже, оскільки відсутнє мотивоване рішення з приводу зазначених періодів, суд вважає, що позовні вимоги в частині призначення пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.
Таким чином, Пенсійним органом оскаржуване рішення прийняте без встановлення всіх обставин, що мали значення для прийняття законного рішення, без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття та з помилковим застосуванням норм матеріального права.
Отже, рішення відповідача прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії, її перерахунок, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, зарахувавши до пільгового стажу, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.
З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 1073,60 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.04.2023 № 057250005056 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону №1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи з повним робочим днем під землею із зарахуванням до страхового та пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 в ПТУ № 41 м. Селидове; до пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 періоди роботи: з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок; з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею; з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті; з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею; з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 07.11.2012 по 20.12.2012 курсове навчання за професією горномонтажник підземний; з 21.12.2012 по 28.01.2013 практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті; з 21.11.2020 по 24.09.2021 горноробочий підземний на ділянці гірничо-прохідничих робіт; до стажу роботи на провідній посаді з 04.06.2008 по 12.08.2008 учень горноробочого очисного забою; з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті; із зарахуванням також періодів прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, страйків визначених в Довідках №26/209 від 10.08.2022 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 31.07.2023.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька