Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 липня 2023 року Справа№200/1829/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.04.2023 про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 10.04.2023 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, що діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Позивач зазначила, що рішення відповідача, яким їй відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав недосягнення віку призначення пенсії, прийнято із порушенням норм матеріального права. Позивач зауважила на тому, що під час призначення пенсії відповідач мав керуватися положеннями п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, як то передбачено рішенням Конституційного суду України № 1-р/2020 у справі 1-582018(746/15) від 23.01.2020. Редакцією п. б статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чинною до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ визначено право на призначення пенсії на пільгових умовах жінок, зайнятих повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після настання 50 років при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки на момент звернення позивач досягла віку 50 років та мала необхідний стаж роботи (загальний та спеціальний), відповідачем протиправно відмовлено їй в призначенні пенсії за віком.
У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача призначити пенсі за віком на пільгових умовах дня звернення, проте в мотивувальній частині позову зазначив, що позивач має право на призначення пенсії від дня досягнення нею віку 50 років.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди виклав в наданому до суду відзиві на позов. За змістом відзиву питання призначення позивачу пенсії мало вирішуватися на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до приписів якої позивач набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення віку 55 років, підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
Посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач зауважив на тому, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій та не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до п. "а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2023 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
10.04.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
18.04.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за наслідком розгляду наданої заяви прийнято рішення № 052530003841 про відмову в призначенні пенсії. Рішення вмотивовано недосягненням позивачем 55 років, що є віком призначення пенсії, встановленим пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 років 10 місяців 06 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 23 роки 07 місяців 28 днів. За змістом рішення зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян». Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, п. б ст.13 цього закону в редакції, чинній до з 01.04.2015 передбачала, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Рішенням Конституційного суду № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Положення зазначеним нормативно-правових актів суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
В рішенні у зразковій справі № 360/3611/20 Велика палата Верховного суду зазначила, що суперечність положень Законів України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV в частині врегулювання питань призначення пенсій на пільгових умовах, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливими для особи, а не Закону № 1058-ІV. Під час ухвалення рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах їй виповнилося 50 років, страховий стаж становив 30 років 10 місяців 06 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 23 роки 07 місяців 28 днів, що відповідає вимогам п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Наведене вище свідчить про протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії з підстав недосягнення 55 річного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, оформленої рішенням відповідача № 052530003841 від 18.04.2023.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість суду вирішувати вимоги про позивача про зобов'язання призначити позивачу пенсію через їх необґрунтованість. Під час розгляду справи судом встановлено необґрунтованість відмови відповідача в призначенні пенсії з єдиної визначеної відповідачем підстави - недосягнення позивачем пенсійного віку, враховуючи відсутність в рішенні інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії, порушене оскаржуваним рішенням право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 052530003841 від 18.04.2023 та зобов'язання призначити пенсію за віком та наявність підстав для їх задоволення.
Стосовно вимог позивача в частині встановлення судом дня, з якого пенсію має бути призначено суд зазначає, що такий день не визначався відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, спору щодо нього між сторонами не виникало, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають як передчасні.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 1073,60, який суд вважає за можливе покласти на відповідача в повному обсязі.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 052530003841 від 18.04.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі 1-5/2018 (746/15) на підставі заяви від 10.04.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити,
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - адреса: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.
Суддя А.С. Михайлик