Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 липня 2023 року Справа№200/1581/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2022 № 052530000825 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання зарахувати до спеціального стажу період з 20.01.2006 по 19.01.2009, протягом якого позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років та призначити пенсію з 31.08.2022.
В позові зазначено, що за наслідком розгляду наданої позивачем заяви в порядку екстериторіальності рішенням теруправління пенсійного фонду від 07.09.2022 їй було призначено пенсію за віком з 01.08.2022, про що повідомлено в особовому кабінеті веб-ресурсу Пенсійного фонду України. 21.10.2022 на електрону пошту позивача та до її особового кабінету на веб-порталі Пенсійного фонду України надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України, відповідно до якого в результаті контрольної перевірки пенсійної справи встановлено недостатність пільгового стажу роботи позивача для призначення пенсії та прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 05.10.2022 № 052530000825. В рішенні про відмову в призначенні пенсії зазначено, що до пільгового стажу не враховано період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною з 3 до 6 років з 20.01.2006 по 19.01.2009 через несплату страхових внесків. Позивач, посилаючись на довідку ПАТ «Шахтоуправління Покровське» від 07.06.2019 № 384 та підпункт 4 пункту 3-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зауважила на протиправності неврахування цього періоду до пільгового стажу та прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві на позов зазначив, що після перерахунку стажу роботи позивача було встановлено недостатність пільгового стажу для призначення пенсії за віком. Період догляду позивача за дитиною з 20.01.2006 по 19.01.2009 зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу не зарахований. Відповідач зазначив, що оскільки позивачем до заяви не додано наказу власника або уповноваженого ним органу про надання відпустки по догляду за дитиною, а трудова книжка не містить відповідного запису, підстави для врахування зазначеного періоду у складі пільгового стажу відсутні.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
31.08.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком. 12.09.2022 заяву про призначення пенсії розглянуто за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про призначення позивачу пенсії з 01.08.2022. Відповідно до рішення про призначення пенсії від 12.09.2022 страховий стаж позивача до 01.01.2004 становить 14 років 21 день, після 01.01.2004 - 14 років 1 місяць 12 днів, додаткові роки стажу за списком № 1 - 7 років, пільговий стаж - 7 років 10 місяців 25 днів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.10.2022 року №052530000825 прийнятим на заміну рішення від 12.09.2022 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через те, що пільговий стаж роботи позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії становить менше ніж 7 років 6 місяців. У рішенні зазначено, що пільговий стаж роботи позивача становить 5 років 8 місяців 6 днів, до пільгового стажу не враховано:
- період з 02.09.1998 по 30.11.2001, оскільки відсутнє підтвердження зайнятості на підземних роботах більше 50% в обліковому періоді, час відпустки по догляду за дитиною з 30.11.1988 до досягнення 3 річного віку, оскільки не підтверджено зайнятість на пільговій роботі на період надання відпустки по догляду за дитиною до 3-х річного віку;
- період з 20.01.2006 по 19.01.2009, оскільки відсутнє підтвердження зайнятості на підземних роботах більше 50% робочого часу, відсутня сплата страхових внесків, оскільки заявник перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною з 3 до 6 років;
- 4 дні роботи на поверхні у січні 2010 року.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2001 (далі за текстом Закон № 1058).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Згідно частини 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 цієї статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року.
Згідно зі ст. 24 Закону № 1058 страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Підпунктом 4 пункту 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 визначено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 01.01.2004 до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до частини другої статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Відпустка без збереження заробітної плати, згідно із частиною шостою статті 179 Кодексу законів про працю України, надається у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.9 цього Порядку у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви (пункт 4.3 Порядку).
Згідно з п. 4.3 цього Порядку рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.п. 2-3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При вирішенні питання правомірності неврахування до пільгового стажу роботи періоду перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною від 3 до 6 років з 20.01.2006 по 19.01.2009 суд виходить зі змісту документів, що розглядалися відповідачами, оцінка правомірності рішень та дій здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості підстав такого неврахування.
В оскаржуваному рішенні відповідач визначив, що цей період не може бути врахований через несплату страхових внесків за цей період та відсутність підтвердження зайнятості в цей період на підземних роботах більше ніж 50% робочого часу.
Трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача в період з 02.09.1998 по 04.11.2009 на посаді майстра контрольного підземного у ДВАТ «Вугільна компанія Краснолиманська» Шахта «Красноармійська західна 1», окремого запису про перебування у відпустці в трудовій книжці немає. Згідно з довідкою ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» № 384 від 07.06.2019, що досліджувалася відповідачем під час перерахунку стажу позивача, позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 4 років з 20.01.2006 по 19.01.2007, до 5 років - з 20.01.2007 по 19.01.2008 та до 6 років - з 20.01.2008 по 19.01.2009.
Враховуючи приписи пунктів 2-3 Порядку № 637 та оформлення, зазвичай, перебування працівників у відпустці внутрішніми наказами підприємства, суд вважає надану позивачем довідку № 384 від 07.06.2019 належним та допустимим доказом перебування позивача в період з 20.01.2006 по 19.01.2009 у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років, що передбачена ст. 179 Кодексу законів про працю України.
Оскільки мова йдеться про перебування позивача в період з 20.01.2006 по 19.01.2009 у неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення 6 років вимога відповідача встановити її зайнятість в цей період на підземних роботах 50 % та більше облікового часу є недоречною. Крім цього, чинним у період з 20.01.2006 по 19.01.2009 законодавством не передбачалося сплати страхових внесків за цей період.
Період перебування позивача у відпустці з 20.01.2006 по 19.01.2009 підлягає врахуванню у складі страхового стажу на підставі підпункту 4 пункту 3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, період з 20.01.2006 по 19.01.2009 врахований у складі страхового стажу відповідачем.
Суд звертає увагу відповідача на те, що вимога щодо сплати страхових внесків стосується лише зарахування певного періоду зайнятості працівника до страхового стажу, підставою для врахування окремих періодів до пільгового стажу є визначені законом особливості виконуваної працівником роботи чи інші підстави, за умови встановлення яких певні періоди зайнятості, що попередньо враховані у складі страхового стажу, мають враховуватися у складі пільгового стажу.
Відповідно до розрахунку стажу період роботи позивача з 01.01.2004 по 19.01.2006, що передує періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років врахований до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Слід зазначити, що Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 також містять записи про спецстаж позивача у 2006 році - 2 місяці, у 2008 - 11 місяців, у 2009 - 12 місяців.
Включення періоду відпустки позивача з 20.01.2006 по 19.01.2009 до страхового стажу та включення до пільгового стажу роботи передуючого цій відпустці періоду є достатніми для висновку про висновку суду про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для врахування до пільгового стажу періоду її відпустки з 20.01.2006 по 19.01.2009 у складі пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Висновки суду про безпідставність неврахування відповідачем періоду роботи позивача з 20.01.2006 по 19.01.2009 до пільгового стажу, обумовлюють висновок про невірне обчислення відповідачем тривалості пільгового стажу позивача, що в свою чергу є достатньою підставою для визначення оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Враховуючи те, що наявність в позивача пільгового стажу тривалістю 5 років 8 місяців 6 днів не є спірною обставиною між сторонами та враховуючи встановлення судом протиправності неврахування ще 3 років відпустки у складі пільгового стажу, загальна тривалість пільгового стажу позивача становить більше ніж 7 років 6 місяців, що підтверджує набуття нею права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, вимоги позивача про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії від 05.10.2022, зобов'язання врахувати до пільгового стажу період з 20.01.2006 по 19.01.2009 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що під час розгляду справи судом не було встановлено наявності спору щодо підстав призначення пенсії та дати, з якої її має бути призначено, з огляду на що підстави зазначення їх в рішенні відсутні.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Згідно частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 8 цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З огляду на таке, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 1073,60.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію, - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 05.10.2022 № 052530000825.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області врахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період відпуски без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення 6 років з 20.01.2006 по 19.01.2009.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму сплаченого судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3.
Суддя А.С. Михайлик