31 липня 2023 року Справа № 160/20345/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Обставини справи: 21.12.2022 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016 - 2019 роки;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2019 роки передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 5 років передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 5 років передбачену частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 160/13960/20 відповідачем на користь позивача 25.02.2021 виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки. Також, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №160/9194/21 відповідачем позивачу 09.12.2022 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 30.11.2016 по 20.03.2019. За доводами позивача, відповідач при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення, як обов'язкову складову грошового забезпечення. Позивач уважає таку бездіяльність протиправною, такою що порушує його права, в зв'язку з чим і звернувся з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/20345/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 26.12.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду від 26.12.2022, від представника позивача 30.12.2022 до суду надійшло клопотання на усунення недоліків позовної заяви, з якого убачається, що позивачем недоліки позовної заяви були виправлені.
У період з 02.01.2023 по 03.01.2023 та з 05.01.2023 по 13.01.2023 суддя Кучугурна Н.В. перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої долучена до матеріалів справи. У зв'язку з цим, питання про відкриття провадження у справі вирішено після виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 16.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
31.03.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач проти позову заперечує, і в задоволенні позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що індексація не є видом грошового забезпечення і не має постійного характеру виплат, тому відсутні підстави для включення суми індексації в розрахунок суми одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, допомоги на оздоровлення чи компенсації відпустки як учаснику бойових дій. Також відповідач указує, що грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій мають разовий характер, тому їх індексація буде суперечити вимогам статті Закону №1282-ХІІ та пункту 2 Порядку №1078.
Крім цього, 31.03.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви.
Ухвалою суду від 20.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України про залишення позову без розгляду.
Також, 31.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про ініціювання до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.04.2023 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
У період з 03.04.2023 по 16.04.2023 суддя Кучугурна Н.В. перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої міститься в матеріалах справи. У зв'язку з цим, ухвали постановлені судом після виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 16.01.2023 витребувано у відповідача: докази проходження позивачем військової служби у відповідача; розрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 5 років, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки; письмові пояснення/докази нарахування та виплати зазначених вище складових грошового забезпечення позивача з урахуванням індексації грошових доходів населення (якщо така нараховувалась і виплачувалась).
На виконання вимог ухвали суду відповідачем до відзиву на позовну заяву додані довідка нарахування додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби за контрактом з 30.11.2016 по 20.03.2019 та витяги з наказів від 30.11.2016 №404 та від 20.03.2019 №68.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 26.01.2021 у справі №160/13960/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнив частково; визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20.03.2019 року; зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017-2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 20.03.2019 року; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Суд у цій справі встановив, що позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 2016 року по 2019 рік.
20.03.2019 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №68 було припинено контракт про проходження громадянином України військової служби у Національній гвардії України за станом здоров'я, виключено позивача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та виплачено такі види виплат:
- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- премію у розмірі 125% від посадового окладу;
- грошову компенсацію за невикористані 30 днів щорічної основної відпустки за 2019 рік у розмірі 12011,50 гривень;
- одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у сумі 12011,50 гривень.
Згідно з даними КП «ДСС», зазначене вище рішення від 26.01.2021 у справі №160/13960/20 набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням від 06.09.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022, у справі №160/9194/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо застосування листопада 2016 року, грудня 2016 року, а з 01.09.2017 року по 28.02.2018 рік - вересня 2017 року як місяців за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових) місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.11.2016 року по 28.02.2018 року включно; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.11.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 20.03.2019 року включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 у повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 20.03.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44», з урахуванням вже виплачених сум індексації; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Позивач зазначає, що при проведенні розрахунку Військовою частиною НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України не було враховано індексацію грошового забезпечення, виплачену на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 у справі №160/9194/21, при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 2016-2019 роки; при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 5 років виплаченої при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; при розрахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки.
Суд із заяв по суті справи встановив, що сторонами не заперечується факт нарахування та виплати позивачу зазначених вище спірних виплат.
Позивач указує, що нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2019 роки; одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби за 5 років; грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки здійснені без урахування при їх обрахунку сум індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невключення індексації грошового забезпечення у складові, з яких розраховуються ці види грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 ст. 2 вказаного Закону зазначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Так, наказом від 15.03.2018 №200 Міністерства внутрішніх справ України була затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція №200).
Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).
Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», від 15 вересня 1993 року № 728 «Про оплату праці та тривалість щорічної відпустки працівникам шифрувальних служб», від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до пунктів 1, 4 Розділу ХІХ Інструкції №200, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад'юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги для оздоровлення визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за обійманою ним штатною посадою згідно із чинним законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Суд установив, що позивач проходив військову службу у період з 30.11.2016 по 20.03.2019.
Згідно з довідкою нарахування додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби за контрактом з 30.11.2016 по 20.03.2019, позивачу була виплачена допомога на оздоровлення у 2016, 2017 та 2018 роках. За 2019 рік позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористані дні основної відпустки.
Таким чином, допомога на оздоровлення позивачу виплачувалась у 2016-2018 роках (а не у 2016-2019 роках, про що зазначено у позові).
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з пунктами 1, 3 Розділу ХХХІІ Інструкції №200, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які у разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються:
для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія);
для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, одноразова грошова допомога військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Позивач проходив військову службу у період з 30.11.2016 по 20.03.2019. Отже, повними календарними роками служби позивача, за які має бути виплачена одноразова грошова допомога є 2017-2018 роки (а не 5 років як указує позивач у позовній заяві).
Як видно з витягу з наказу від 20.03.2019 №68 та довідки нарахування додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби за контрактом з 30.11.2016 по 20.03.2019, позивачу була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби в сумі 12011 грн 50 коп. (02 роки 03 міс. 20 днів служби позивача).
Крім цього, згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій мають право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, провадиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Суд установив, що грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки була виплачена позивачу 25.02.2021 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №160/13960/20.
Отже, позивачу були нараховані та виплачені грошова допомога на оздоровлення за 2016-2018 роки; одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби за два повні календарні роки служби; грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 роки.
У відзиві на позовну заяву відповідач указує, що грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій мають разовий характер, тому їх індексація буде суперечити вимогам статті Закону №1282-ХІІ та пункту 2 Порядку №1078.
Проте, суд зазначає, що спір у цій справі виник з огляду на те, що, за доводами позивача, грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій мають бути обчислені з урахуванням індексації грошового забезпечення, зі складових якого й розраховуються зазначені вище спірні виплати.
Так, суд установив, що на виконання рішень адміністративних судів у справі №160/9194/21 відповідачем позивачу 09.12.2022 була виплачена індексація його грошового забезпечення.
Оскільки індексація грошового забезпечення позивача проведена вже після нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, підстави вважати, що ці виплати були нараховані та виплачені з урахуванням проіндексованого грошового забезпечення, зі складових якого визначається розмір наведених вище виплат, відсутні.
Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні, а також до розрахунку при нарахуванні грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, а також до розміру грошової допомоги на оздоровлення.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016 - 2018 роки (а не за 2016-2019 роки);
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки (а не за 2016-2019 роки) передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за два роки (а не 5 років) передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за два роки (а не 5 років) передбачену частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум;
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення передбаченої статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016 - 2018 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки передбачену статтею 10-1 та частиною 3 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за два роки передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за два роки передбачену частиною 2 статті 15 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ЦОТО Національної гвардії України.
Суддя Н.В. Кучугурна