31 липня 2023 року Справа № 160/20481/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Сергія Папченка від 10 листопада 2022 року №585 (з адміністративно-господарської діяльності), згідно з пунктами 1, 2 і 3 якого за скоєне правопорушення позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , молодшого сержанта першої стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 14, 16, 37, 112-1, 112-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2 ,3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оголошено «Попередження про неповну службову відповідність», позбавлено щомісячної премії у розмірі 100% від встановленого розміру щомісячної премії за листопад 2022 року і не включено до наказу про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з витягом з наказу від 11.03.2022 №4 командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), копія якого надана до матеріалів справи, вважати призначеним до Військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 головним сержантом, ВОС-100974А, шпк «головний сержант»; вважати таким, що з 11.03.2022 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Наказ виданий на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2022 №583 було призначено службове розслідування щодо непокори та невиконання наказу головним сержантом 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 . За наслідками проведеного службового розслідування був складений та затверджений Акт службового розслідування, а також виданий наказ від 10.11.2022 №585, яким позивачу було оголошено про неповну службову відповідність, позбавлено позивача щомісячної премії за листопад 2022 року та вирішено не включати позивача до наказу про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року. Позивач уважає це наказ протиправним, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/20481/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 27.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
31.01.2023 засобами поштового зв'язку від 26.01.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач уважає позовні вимоги безпідставними. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що оскаржуваний наказ був доведений до відома молодшого сержанта ОСОБА_1 т.в.о. помічника командира з правових питань молодшим сержантом івченком С.М. 10.11.2022, про що свідчить, зокрема, обізнаність позивача про реквізити цього наказу, які відсутні в акті службового розслідування. Видача на руки наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності не передбачена Порядком проведення службового розслідування, затвердженим наказом МОУ від 21.11.2017 №608. З рапортом про надання копії наказу позивач до відповідача не звертався. Позивач був повністю проінформований про свої права під час службового розслідування та добровільно брав у ньому участь, що підтверджується власноручно викладеними поясненнями позивача по суті службового розслідування. У цих поясненнях позивач фактично підтверджує факт відмови ним наказу командування з участі в облаштуванні укріплень його підрозділу, посилаючись на висновки військово-лікарської комісії. Невиконання наказу командування у бойовій обстановці потягло прийняття обґрунтованого рішення про накладення саме такого виду дисциплінарного стягнення.
Матеріали відзиву містять підпис позивача про отримання ним відзиву на позовну заяву.
03.02.2023 засобами поштового зв'язку від 24.01.2022 до суду від позивача надійшла заява від 23.01.2023 про відмову від поданого адміністративного позову до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд постановити ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі №160/20481/22.
30.01.2023 засобами поштового зв'язку від 26.01.2023 до суду від позивача надійшла заява від 26.01.2023, згідно з якою позивач просить суд не приймати до уваги та розгляду його заяву від 23.01.2023 про відкликання адміністративного позову до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2022 №585 та продовжити розгляд адміністративної справи №160/20481/22 (заяви аналогічного змісту 27.01.2023 надійшли на електронну пошту суду, однак вони не були скріплені електронним цифровим підписом позивача).
31.01.2023 позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначає таке. У зв'язку з адміністративним позовом, в якому йде мова про військові правопорушення щодо незаконного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності позивач просить суд провести слухання справи №160/20481/22 у закритому судовому розгляді. Також позивач просить суд в ухвалі суду не висвітлювати інформацію про військову частину, її рух або розташування, можливості її ідентифікації на місцевості, озброєння, щоб у подальшому ця інформація не стала загальнодоступною в єдиному реєстрі судової влади України та в інших інформаційних джерелах.
Ухвалою суду від 06.02.2023 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №160/20481/22 у закритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 27.12.2022 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії: матеріалів службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ; наказу від 10.11.2022 №585.
Витребувані судом документи надані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з витягом з наказу від 11.03.2022 №4 командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), копія якого надана до матеріалів справи, вважати призначеним до Військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_1 головним сержантом, ВОС-100974А, шпк «головний сержант»; вважати таким, що з 11.03.2022 справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Наказ виданий на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2022 №583 було призначено службове розслідування щодо непокори та невиконання наказу головним сержантом 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
10 листопада 2022 року командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 був затверджений акт службового розслідування, яким установлено, що молодший сержант ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 11, 12, 14, 16, 37, 112-1, 112-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, недбало ставлячись до військової служби виявив непокору, відкрито відмовившись від виконання наказу командира.
У цьому акті також зазначено, що службове розслідування за фактом непокори, тобто відкритого невиконання наказу начальника, вчинена в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці головним сержантом 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 , вважати завершеним. За порушення вимог ст. ст. 11, 12, 14, 16, 37, 112-1, 112-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та у відповідності до вимог п. «ґ» ст. 48, ст. 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодшому сержанту ОСОБА_1 оголосити «Попередження про неповну службову відповідність»; на підставі пункту 5 розділу XVI наказу Міністра оборони Україні від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» «у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення позбавити молодшого сержанта ОСОБА_1 щомісячної премії у розмірі 100% від встановленого розміру щомісячної премії за листопад 2022 року; на підставі пп. 9.7. п. 9 окремого доручення Міністра Оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 не включати молодшого сержанта ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року.
10.11.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) Сергієм Папченком виданий наказ №585 «Про притягнення до відповідальності військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ».
У наказі зазначено про те, що за порушення вимог ст.ст. 11, 12, 14, 16, 37, 112-1, 112-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та у відповідності до вимог п. «ґ» ст.48, ст.54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодшому сержанту ОСОБА_1 оголосити «попередження про неповну службову відповідність» (п.1).
На підставі пункту 5 розділу ХVІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» «у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення» позбавити молодшого сержанта ОСОБА_1 щомісячної премії у розмірі 100% від встановленого розміру щомісячної премії за листопад 2022 року (п.2).
На підставі пп.9.7. п.9 окремого доручення Міністра Оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 не включати молодшого сержанта ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року (п.3).
Копію матеріалів службового розслідування направити до Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.
Наказ виданий на підставі акту проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця - головного сержанта 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 .
Позивач не погоджується із зазначеним наказом, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
Відповідно до статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно зі статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Статтею 6 Дисциплінарного статуту встановлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту.
Так, згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтями 84, 85 цього ж Статуту встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 86 цього ж Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Порядок виконання дисциплінарних стягнень установлений, зокрема, статтями 96-98 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку №608, службове розслідування це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 установлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як видно з пункту 1 розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (п.2 розділу V Порядку №608).
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку №608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно з п.4 розділу V Порядку №608, у резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку №608, після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку №608, дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку №608, якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Так, з матеріалів справи видно, що 08.11.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) був виданий наказ №583 «Про проведення службового розслідування», яким була створена група у складі голови групи: капітана: ОСОБА_3 , членів групи: молодшого сержанта ОСОБА_4 , старшого солдата ОСОБА_5 , якій доручено провести службове розслідування щодо непокори та невиконання наказу головним сержантом 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 та подати акт службового розслідування для прийняття рішення в термін до 30.11.2022.
Позивачу ОСОБА_1 було відомо про проведення стосовно нього службового розслідування, про що свідчить Акт службового розслідування, який 10.11.2022 був затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 . В акті вказано, що у своїх пояснення молодший сержант ОСОБА_1 зазначив, що дійсно отримував наказ від командування батальйону та зазначав, що не може його виконувати через обмеження за станом здоров'я встановленими згідно висновку військово-лікарської комісії №835. При цьому на його думку він не відмовлявся виконувати наказ, просто не може його виконати за станом здоров'я.
Письмового підтвердження цим поясненням надано не було, проте, надання усних пояснень військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, не суперечить нормам п.3 розділу ІV Порядку №608.
Крім того, в Акті службового розслідування зазначено, що під час проведення службового розслідування заяви та клопотання від особи, стосовно якої проведено службове розслідування, не надходили.
За наслідками проведеного службового розслідування був виданий оскаржуваний у цій справі наказ від 10.11.2022 №585, яким позивачу оголошено попередження про неповну службову відповідність.
Поряд з цим, доказів про доведення цього наказу до позивача під підпис із зазначенням дати доведення відповідачем не надано, як і не надано акт засвідчений підписами не менше двох свідків, у разі відмови позивача поставити свій підпис про ознайомлення з наказом.
Таким чином, відповідач порушив Порядок №608 у частині доведення до військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, наказу про притягнення до відповідальності.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
В межах цієї адміністративної справи судом надана оцінка виключно процедурним аспектам прийняття відповідачем оскаржуваного наказу та встановлено його невідповідність критеріям, які визначені частиною 2 статті 2 КАС України, тому оскаржуваний наказ в частині притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 14, 16, 37, 112-1, 112-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2 ,3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оголошення «Попередження про неповну службову відповідність» є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
У пунктах 2, 3 оскаржуваного наказу також зазначено, що на підставі пункту 5 розділу ХVІ наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» «у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення» позбавити молодшого сержанта ОСОБА_1 щомісячної премії у розмірі 100% від встановленого розміру щомісячної премії за листопад 2022 року; на підставі пп.9.7. п.9 окремого доручення Міністра Оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 не включати молодшого сержанта ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої зазначеною постановою, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, підпунктом 9.7 пункту 9 якого установлено до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 та 30 000 не включати військовослужбовців, які: відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошене наказом командира (начальника).
Водночас, оскільки суд дійшов висновку про протиправність наказу від 10.11.2022 №585 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то відсутні підстави для позбавлення позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
За змістом абзацу 3 пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.
У цій справі позбавлення позивача премії за листопад 2022 року є наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом командира від 10.11.2022 №585.
Враховуючи викладене, а також те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визнано судом протиправним, безпідставним є і позбавлення позивача премії.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.1, п.13 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Сергія Папченка від 10 листопада 2022 року №585 (з адміністративно-господарської діяльності), згідно з пунктами 1, 2 і 3 якого за скоєне правопорушення позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , молодшого сержанта першої стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 14, 16, 37, 112-1, 112-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2 ,3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оголошено «Попередження про неповну службову відповідність», позбавлено щомісячної премії у розмірі 100% від встановленого розміру щомісячної премії за листопад 2022 року і не включено до наказу про виплату додаткової винагороди за листопад 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 .
Суддя Н.В. Кучугурна