31 липня 2023 року Справа № 160/12937/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КРАФТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,
12.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КРАФТ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000048 від 15.05.2023, прийняту Дніпровською митницею;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110170/2023/000012/1 від 15.05.2023, прийняте Дніпровською митницею за результатами перевірки митної декларації №23UA110170001378U8 від 28.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними. У зв'язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/12937/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
29.06.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення у митниці виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2 ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МК України. Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КРАФТ» (код ЄДРПОУ 38229742) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.06.2012.
31.01.2023 товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КРАФТ» (покупець) укладено з компанією LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO,LTD, (Китайська Народна Республіка) (продавець) контракт № 02-3101/2023, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати на умовах CIF, м. Одеса, Україна (або FOB, Qingdao, China) (згідно з «ІНКОТЕРМС-2010») стальну пакувальну стрічку (надалі «Товар») у кількості, асортименті і по цінах згідно замовленню, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього згідно з умовами діючого Контракта.
Відповідно до п. 2.2 контракту ціна товару включає в себе вартість маркування та пакування.
Згідно з п. 2.3 контракту після підтвердження поставки та оплати інвойсу ціна на товар не може бути змінена.
На підставі п. 6.1 контракту товар повинен бути поставлений на умовах СІF, м. Одеса, Україна (або FOB Qingdao. China) (згідно Інкотермс-2010).
Сторонами на виконання умов контракту була складена та узгоджена специфікація №2 від 09.02.2023 до контракту № 02-3101/2023 від 31.01.2023. Зазначеною специфікацією було уточнено умови постачання (FOB Циньдао, Китай - згідно правил Інкотермс 2010), кількість, вартість, номенклатуру товарів, строки постачання та порядок оплати (точна кількість та, відповідно, вартість товару була визначена (за умовами контракту та специфікації) у інвойсі за фактичним відвантаженням товару).
28.04.2023 позивачем заявлено до митного оформлення отриманий від LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO,LTD, за вказаним вище контрактом товар та подано до митного поста «Спеціалізований», який підпорядковано Дніпровській митниці митну декларацію №23UA110170001378U8.
Митна вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції у відповідності до положень контракту №02-3101/2023 від 31.01.2023, специфікації №2 від 09.02.2023, інвойсу TXYHY230004-2 від 02.03.2023 до контракту № 02-3101/2023 від 31.01.2023, та становить 20742,93 USD (26264,41 USD - митна вартість з урахуванням транспортних витрат).
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації N 23UA110170001378U8 від 28.04.2023 ТОВ «ТД «КРАФТ» надано митному органу наступні документи:
1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) №02-3101/2023 від 31.01.2023;
2. Специфікація №2 від 09.02.2023;
3. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №TXYHY230004-2 від 02.03.2023;
4. Банківський платіжний документ, що стосується товару від 14.02.2023;
5. Банківський платіжний документ, що стосується товару від 13.03.2023;
6. Сертифікат якості (Certificate of quality) №TXYHY230004-2 від 02.03.2023;
7. Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №23С3728А2219/00016 від 20.03.2023;
8. Пакувальний лист (Packing list) №TXYHY230004-2 від 02.03.2023;
9. Коносамент (Bill of lading) №SZX230373020 від 16.03.2023;
10. Автотранспортна накладна (Road consignment note) №16727 від 27.04.2023;
11. Договір (контракт) про перевезення №К33.02/2023 від 16.02.2023;
12. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту) про транспортно-експедиційні послуги №KI-00001459 від 20.03.2023;
13. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №KI-00002289 від 26.04.2023;
14. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №AN_667-1 від 26.04.2023;
15. Договір про надання послуг митного брокера №193/2022 від 14.01.2021;
16. Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №9900335 від 11.05.2023.
Однак, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000048.
15.05.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110170/2023/000012/1, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: «1. «1.Прокат плоский з вуглецевої сталі, завширшки менш як 600мм, пофарбований, лакований або покритий пластмасою: Стрічка сталева пакувальна пофарбована в чорний колір: -Black painted steel strapping 0,6*19мм- 4,935т; -Black painted steel strapping 0,8*19мм- 4,973t; -Black painted steel strapping 0,8*32мм- 15,066т; Міцність на розрив- 750-850 MPA. Матеріал-Q235. Хімічний склад: С-0,14% Mn-0,27% Р-0,09% S-0,024% Si-0,16%. Виробник: LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO.,LTD Торговельна марка: LINYI FANGHUA. Країна виробництва: CN.» за ціною в сумі 37960,48 USD (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 26264,41 USD).
Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Відповідачем зазначено, що відповідно до графи 31 ЕМД від 28.04.2023 №23UA110170001378U8, виробником товару є компанія «LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO., LTD» торгова марка - «LINYI FANGHUA». При цьому, в наданих до митного оформлення документах відсутні посилання на заявлену торгову марку та виробника.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи видно, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту
Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не зазначено, яким чином неподання декларантом документів підтверджуючих виробника товару або торгову марку зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість відповідно до наданих документів. Позивачем надані відомості щодо виробника товару шляхом заповнення декларації.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки FOB-QINGDAO. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на умовах поставки FOB продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відвантаження, чи забезпечує надання поставленого таким чином товару, покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. При цьому, відповідно до пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту, ціна товару включає вартість пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару вартості послуг навантаження на судно не зазначені.
Суд зазначає, що відповідно до умов контрактів, поставка товару здійснювалась на умовах FOB Циньдао, Китай, Інкотермс 2010. За умовами постачання FOB (Incoterms 2010) поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Цей термін зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту, та застосовується тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Таким чином, всі витрати, у тому числі сплата експортного мита, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту відправки, витрати на пакування товару, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаним з їх навантаженням на борт судна в порту відвантаження, сплачуються продавцем та, відповідно, входять до ціни товару.
Вказане свідчить про необґрунтованість висновків митного органу при коригуванні митної вартості товару, на підставі відсутності та неподання декларантом документів щодо вартості послуг навантаження вантажу на судно.
Митницею в рішенні вказано, що відповідно до наданих до митного оформлення документів, для організації міжнародного перевезення оцінюваної партії товару укладено договір щодо надання послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів від 16.02.2023 №К33.02/2023, укладений між ТОВ «ТД "КРАФТ» та ТОВ «Рабен Україна». Відповідно до CMR від 27.04.2023 №16727 перевезення виконано ТОВ «Вікінг Транс». З урахування зазначеного, в матеріалах митного оформлення відсутні документи, які підтверджують наявність договірних відносин з безпосереднім перевізником товарів.
Судом встановлено, що позивачем 16.02.2023 укладено з ТОВ «Рабен Україна» договір №К.33.02/2023. Предметом зазначеного договору є надання послуг, пов'язаних із організацією перевезення вантажів різними видами транспорту.
За умовами вказаного договору (п.1.3, п. 2.1.3, п. 2.1.4, п. 2.3.3) передбачено право ТОВ «Рабен Україна» укладати від свого імені угоди з перевізниками, експедиторами, агентами, портами та іншими особами, які необхідні для організації доставки до місця призначення експортно - імпортних вантажів різними видами транспорту, на території України або за її межами.
Ненадання декларантом під час митного оформлення товару документів, що підтверджують договірні відносини між експедитором та безпосереднім перевізником ТОВ «Вікінг Транс», жодним чином не впливає на достовірність та достатність наданих документів щодо понесених транспортних витрат, крім того, позивач не зобов'язаний мати в наявності первинні документи щодо господарських операції експедитора з іншими суб'єктами господарювання
В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 1.2 договору від 16.02.2023 №К33.02/2023 невід'ємною частиною договору є заявки, узгоджені сторонами. Розмір плати (винагороди) за послуги виконавця, а також витрати виконавця, пов'язаних з наданням послуг, визначається виконавцем по кожній окремій заявці (п.3.1 договору). Надані до митного оформлення рахунки компанії ТОВ «Рабен Україна» від 20.03.2023 №КІ-00001459, від 26.04.2023 №KI-00002289 містять посилання на замовлення №AN_667. Вказаний документ (заявка), який містить відомості в тому числі щодо вартості перевезення, до митного оформлення не надано.
Суд звертає увагу, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000012/1 зазначається, що декларантом додатково було надано (у т.ч.): «договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 28.08.2012 №21/08-12; заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 16.03.2023 №160/667-1. Документального підтвердження та спростування виявлених розбіжностей - не надано».
Вказана заявка містить усі умови транспортування вантажу, відомості в тому числі щодо вартості перевезення. Оцінка наданій заявці відповідачем не надана, а навпаки безпідставно зазначається про ненадання документів на спростування виявлених розбіжностей.
В рішенні митницею зазначено, що відповідно до документів митного оформлення міжнародне перевезення вантажу здійснено за морським коносаментом № SZX230373020 від 16.03.2023 на судні MSC Leni. Водночас, копія митної декларації країни відправлення, надана до митного оформлення, містить відомості про інший товаротранспортний документ. Вказаний документ до митного оформлення не надано.
Судом встановлено, що до митного оформлення було надано коносамент №SZX230373020 від 16.03.2023, за яким відбулося перевезення вантажу на судні MSC Leni. У нижній лівій графі, зазначеного коносаменту, у графі «S/O No» зазначено номер - 225774755. Вказаний номер міститься у графі номеру транспортного документу митної декларації країни відправлення, яка була надана до митного оформлення.
Крім того, митна декларація країни відправлення не є основним документом відповідно до Митного кодексу України, яким підтверджується митна вартість товару.
Таким чином, надані митному органу документи при здійсненні митного оформлення вантажу не містять розбіжностей, а зауваження, викладені митним органом у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставними.
Відповідачем вказано, що надані декларантом рахунки від 20.03.2023 №КІ-00001459, від 26.04.2023 №KI00002289 містять відомості щодо терміну їх оплати - «протягом 5 календарних днів з дати рахунку». Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до довідки ТОВ «Рабен Україна» від 26.04.2023 №AN_667-1 до розрахунку вартості оцінюваного товару включено вартість морського фрахту у розмірі 79408,1 грн. При цьому, згідно рахунку від 20.03.2023 №КІ-00001459, вартість морського фрахту складає 158816,0 грн. Наданий до митного оформлення рахунок ТОВ «Рабен Україна» від 20.03.2023 №КІ-00001459 не містить посилань на реквізити документів/транспортних засобів, що можуть бути ідентифіковані з оцінюваною партією товару. Відповідно до інформаційних ресурсів митниці за рахунку ТОВ «Рабен Україна» від 20.03.2023 №КІ-00001459 здійснено декларування транспортної складової за ЕМД від 28.04.2023 №23UA110170001378U8, від 28.04.2023 23UA110170001379U7. Враховуючи загальну вагу брутто за вказаними деклараціями (50164 кг), заявлений рівень транспортної складової не обчислюється з урахуванням положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Позивачем роз'яснено, що ТОВ «ТД «КРАФТ» було одночасно придбано у компанії LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO,LTD, дві різні партії (різні контейнери) товару за контрактом №02-3101/2023 від 31.01.2023 зі співставною кількістю товару (24,974/25109 тони (нетто/ брутто) та 24900/25055 тони (нетто/брутто)).
На кожну партію товару (контейнер) було складено окремий комплект товаросупровідних документів: специфікації, інвойси, пакувальні листи, коносаменти та інше. За кожною партією (контейнером) ТОВ «ТД «КРАФТ» та експедитором ТОВ «Рабен Україна» була складено окрема заявка на перевезення. Митне оформлення кожного контейнеру здійснювалася за окремою митною декларацією, про що і зазначається у рішенні про коригування митної вартості. При цьому, сума на оплату вартості фрахту (морського перевезення) за двома контейнерами була об'єднана експедитором ТОВ «Рабен Україна» в одному рахунку.
Числові значення вартості транспортних витрат підтверджуються довідкою про транспортні витрати №AN_667-1 від 26.04.2023, заявкою 160/667-1 про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.03.2023, та не суперечать даним рахунку від 20.03.2023 №КІ-00001459 про вартість морського перевезення.
В оскаржуваному рішенні вказано, що відповідно до рахунку ТОВ «Рабен Україна» від 20.03.2023 №КІ-00001459 послуги транспортно-експедиторського обслуговування у розмірі 6094,77 грн (без ПДВ) надані по території України. Відповідно до рахунку ТОВ «Рабен Україна» від 26.04.2023 №KI-00002289 послуги експедитора у розмірі 3656,86 грн (без ПДВ) надані по території України. Враховуючи маршрут перевезення оцінюваної партії товару (QINGDAO-Константа - Запоріжжя) відсутні відомості щодо вартості експедиторського обслуговування на всьому шляху прямування вантажу від пункту відправлення до пункту призначення, а саме за межами митної території України, що викликає обґрунтовані сумніви щодо включення експедиторської винагороди до витрат на транспортування оцінюваної партії товару, які є складовими митної вартості. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортноекспедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 ст. 58 МК України), Податкового кодексу України (п. 190.1 ст. 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.
Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-ІV (далі - Закон № 1955-ІV), ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 316 Господарського кодексу України транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортноекспедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, Імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
При цьому, відповідно до ст. 4 Закону № 1955-IV експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Таким чином, законодавець, визначаючи предмет договору експедирування, передбачає, що експедитор може фактично виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. Діяльність експедитора має подвійну природу, позаяк він діє і як посередник, і як безпосередній надавач послуг з організації перевезення. У той же час, хоча договір транспортного експедирування може включати окремі елементи договору доручення або договору комісії, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв'язку з цим чинним законодавством передбачено окреме правове регулювання правовідносин за договором експедирування.
У рахунках-фактурах за надані транспортні послуги № КІ-0002289 від 26.04.2023 та №КІ-0001459 від 20.03.2023 окремо зазначається вартість послуг за транспортно-експедиторське обслуговування на території України.
Таким чином, враховуючи норми Господарського кодексу та норми закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторські послуги не можуть охоплюватися поняттям «транспортування», яке охоплює виключно перевезення вантажу.
Транспортно-експедиторські послуги хоча й пов'язані з транспортуванням, але не є складовою частиною транспортування. Тобто погляд митного органу про те, що плата експедитору за послуги з організації та забезпечення перевезень є частиною загальних витрат на транспортування, є помилковим та таким, що не базується на положеннях чинного законодавства та загальноприйнятих правилах тлумачення правових норм.
ТОВ «ТД «КРАФТ» здійснювало зовнішньоекономічну діяльність, а саме імпорт товарів, на підставі договору на транспортне-експедиційне обслуговування, яким регламентувались істотні умови договору, зокрема порядок проведення розрахунків, при цьому вартість кожної партії перевезеного товару визначалась окремо.
Так, до складу митної вартості товарів пред'явлених до митного оформлення з ТОВ «ТД «КРАФТ» включало вартість транспортних витрат до місця перетину митного кордону на і підставі довідок про транспортно-експедиційні витрати, які надавались ТОВ «Рабен Україна». Правовідносини між ТОВ «ТД «КРАФТ» та експедитором ТОВ «Рабен Україна» врегульовані договором №К33.02/2023 від 16 лютого 2023 року. Підставою для проведення розрахунків слугували надані заявка, рахунки на оплату, довідка про транспортні витрати.
За таких підстав, ТОВ «ТД «КРАФТ» цілком діяло в межах правового поля, оскільки при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у вказаних вище статтях Митного кодексу України. До митної вартості не включаються витрати за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню.
Транспортно-експедиторські послуги є окремим об'єктом ПДВ. Додавання їх і ціни призводить до подвійного оподаткування ПДВ цих послуг. Винагорода за послуги з організації та забезпечення перевезень (транспортноекспедиційні послуги) виставлялися до оплати Товариству з нарахуванням ПДВ за ставкою 20% як на послуги з місцем постачання на митній території України, не говорячи вже про те, що послуга замовлена резидентом України.
Так, підпунктом «ж» п. 186.3 ст. 186 Кодексу визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Позиція митного органу про необхідність включення плати транспортноекспедиційних послуг до складу митної вартості призводить до того, що відповідний елемент витрат оподатковується ПДВ двічі: під час надання власне експедиторських послуг та під час митного оформлення товару.
Таким чином, надані декларантом до митного оформлення документи повністю підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, та здійснені за таке перевезення витрати.
В рішенні митницею вказано, що згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Наданий до митного оформлення прайс-лист носить суб'єктивний характер, оскільки складений виключно для ТОВ «ТД Крафт» та містить інформацію виключно щодо товарів, зазначених в специфікації №2 від 31.01.2023.
Пакувальний лист (англ. Packing List) - супровідний документ до вантажу, де дається перелік усіх видів, артикулів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці.
Прайс-лист складений продавцем товару компанією LINYI FANGHUA STEEL TRADING CO,LTD викладено на фірмовому бланку з печаткою. Слід зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа. Затвердженої форми прайс-листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на це жодна інформація викладена в прайс-листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.
Так, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 №0840/3083/18, від 13.09.2019 №820/859/17, від 06.02.2020 №520/10709/18).
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.
Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.
Згідно ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено, зворотного суду не доведено.
Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.
Згідно п. 1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно п. 2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
Тобто, митний орган повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018, у справі №813/7903/14, від 18.12.2018, у справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019, у справі №815/6827/17, від 16.04.2019, у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).
При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
З урахуванням викладеного, з наданих документів видно, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.
Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі №815/3400/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В оскаржуваних рішенні та картці відмови митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в рішеннях відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.
Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №234 від 05.06.2023.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 5368,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КРАФТ» (вул. Лісова, буд. 3, кв. 475, с. Новосілки, Боярська територіальна громада, Фастівський район, Київська область, 03027, код ЄДРПОУ 38229742) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000048 від 15.05.2023, прийняту Дніпровською митницею.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110170/2023/000012/1 від 15.05.2023, прийняте Дніпровською митницею за результатами перевірки митної декларації №23UA110170001378U8 від 28.04.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КРАФТ» (код ЄДРПОУ 38229742) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський