27 липня 2023 року Справа № 160/18664/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
за участі секретаря судового засіданняНосенко К.В.
представника позивача Стародумової А.С.
представника відповідача Кісенко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.07.2023 року.
В обґрунтування заяви представником позивача вказано, що відповідач умисно ухиляється від проведення перевірки та фактично перешкоджає здійсненню Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкового контролю, а тому просить задовольнити заяву у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.07.2023 року ухвалено розглядати справу за правилами передбаченими ст.283 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду заяви на 27 липня 2023 року об 13:00.
27.07.2023 відповідачем подані до суду пояснення на заяву. Відповідач вважає заяву позивача незаконною і необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню.
Фізична особа-підприємець зазначає, що наведена в наказі підстава для проведення фактичної перевірки є формальною. Посадові особи контролюючого органу під час перебування в магазині не пред'явили продавцю посвідчення. Дані обставини в сукупності дають підстави стверджувати, що наказ складено з порушенням вимог пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а не пред'явлення посвідчення є порушенням п. 81.1 ст. 81 ПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, вислухавши сторін, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , зареєстрована як платник податків.
На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, ПК України, в.о. начальника ГУ ДПС у Запорізькій області був прийнятий наказ № 1130-П від 27.06.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 » та направлення на перевірку від 27.06.2023 року №1531, № 1532.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області 29.06.2023 року, з метою ознайомлення з наказом № 1130-п від 27.06.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) та направленням на перевірку від 27.06.2023 року № 1532, № 1531, було здійснено вихід на фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_2 .
Після ознайомлення з наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, про що було складено акт №666/08/01/070/09/ НОМЕР_1 від 29.06.2023 року.
Позивач зазначає, що відповідач - фізична особа -підприємець не виконує встановлені діючим законодавством обов'язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення фактичної перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов'язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів.
Враховуючи наведене податковий орган звернувся до суду з вимогами про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (ПК України).
Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Не пред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 81 ПК України).
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені в статті 94 ПК України.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
За пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
У зв'язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області, 25.07.2023 року о 09 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке було надіслане на адресу відповідача відповідно до вимог ст. 94 Податкового кодексу України.
За вимогами ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доказів оскарження наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )» від 27.06.2023 №1130-п, а також будь-яких дій чи рішень позивача, суду не надано.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято обґрунтовано та з дотриманням, встановленого порядку, відтак у суду наявні підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.07.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2852 від 21.07.2023.
Виходячи з ч. 2 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст. 72-77, 243-246, 255, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків- задовольнити.
Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.07.2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Врона