11 серпня 2022 року Справа № 160/23045/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області (відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
23.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій позивач просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.04.2018 №0799545-1308-0540 на суму 28684,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461/1 на суму 29287,26 грн.;
- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461 на суму 29804,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Головним управлінням ДПС у Донецькій області безпідставно нараховано позивачеві грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017-2019 роки, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням строку, встановленого пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, тобто після 1 липня відповідного року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), а визначені ними грошові зобов'язання обчисленні помилково та без урахування приписів п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, якими передбачено, що при розрахунку суми податку слід застосовувати також положення пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 цього Кодексу щодо зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зокрема, для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості, на 120 кв. метрів, в той час, як у даному випадку податковим органом безпідставно визначено базу оподаткування без застосування такого зменшення як 580 кв.м., замість правильної - 460 кв.м., а відтак і безпідставно застосовано передбачене п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України збільшення суми податку на 25000,00грн. на рік, яке застосовується виключно у разі наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 500 квадратних метрів (для будинку). Отже, на думку позивача, при застосуванні п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України необхідно визначати площу нерухомості із застосуванням пільги, встановленої пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 цього Кодексу, а не фактичну. Тому додавання збільшення у розмірі 25000 грн. за кожен рік до суми обчисленого податку за 2017-2019р.р. є необґрунтованим. Крім того, позивач зазначає, що станом на дату прийняття податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2020 року №0130687-5240-0461/1 та №0130687-5240-0461, якими позивачеві визначено грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2019 роки, норма п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України не існувала і була виключена відповідно до Закону України від 16.01.2020р. №466-ІХ, відтак не могла бути застосована відповідачем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.04.2018 року № 0799545-1308-0540 на суму 28684,00 грн., із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цими позовними вимогами та доказів на підтвердження цих причин.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 29.11.2021 року представником позивача 13.12.2021р. надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року заяву представника позивача Петренка Аркадія Борисовича про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом задоволено, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.04.2018р. №0799545-1308-0540 на суму 28684,00грн. та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом з вищевказаними позовними вимогами до Головного управління ДПС у Донецькій області, а також прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23045/21 за цією позовною заявою і призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 10.02.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Також вказаною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Донецькій області: детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» від 23.04.2018 №0799545-1308-0540 на суму 28684,00 грн.; у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461/1 на суму 29287,26 грн. та у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461 на суму 29804,17грн., що оскаржуються.
24.01.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Донецькій області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що всі податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються позивачем, прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, тому Головне управління ДПС у Донецькій області не має можливості надати розрахунок визначених ними грошових зобов'язань. Також відповідачем-1 зазначено, що податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем, було направлено на податкову адресу платника податків, проте в подальшому це поштове відправлення повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Об'єкт нерухомості знаходиться у с. Мелекіне Донецької області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №160/23045/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 02.03.2022р. об 11:30 год.
Відповідно до довідки від 02.03.2022р. №247, складеної помічником судді Закопай А.Р., 02.03.2022р. справа №160/23045/21 знята з розгляду у зв'язку із тим, що Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, через що всі справи, призначені до розгляду в судовому засіданні у період з 28 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року, не розглядались.
Наступне підготовче судове засідання призначено на 12.04.2022р. о 11:30год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2022р. залучено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області до участі у справі №160/23045/21 у якості другого відповідача, у зв'язку із чим розгляд адміністративної справи №160/23045/21 розпочато спочатку, підготовче засідання призначено на 11.05.2022р. о 10:30год.
Також вказаною ухвалою суду зобов'язано позивача надати до суду докази направлення копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів відповідачу-2, а також витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» від 23.04.2018 №0799545-1308-0540 на суму 28684,00 грн.; у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461/1 на суму 29287,26 грн. та у податковому повідомленні-рішенні форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461 на суму 29804,17грн., що оскаржуються.
11.05.2022р. від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники сторін в підготовче судове засідання 11.05.2022 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. Підготовче судове засідання відкладено на 07.06.2022 року на 10:00год.
25.05.2022 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 в якому відповідач-2 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки визначені ними грошові зобов'язання обчисленні з дотриманням вимог пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 та п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, а порушення строків складання податкового повідомлення-рішення, передбачених п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, призводить лише до звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої ПК України, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, проте не призводить до звільнення такого платника від обов'язку сплати такого податку, якщо податкове зобов'язання з цього податку нараховане за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 ПК України, що і мало місце у розглядуваному випадку. Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Також разом із відзивом ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано витребуваний судом детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
Крім того, 25.05.2022 року до суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, зважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2022р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/23045/21 до 05.07.2022 року та призначено наступне підготовче судове засідання з розгляду справи призначено на 05.07.2022 року об 11:00 год.
01.07.2022р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи, призначеної на 05.07.2022р., без участі позивача та його представника.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2022р. у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/23045/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
У підготовчому судовому засіданні 05.07.2022 року усною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витребувано завірені належним чином копії податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461/1 та від 22.06.2020 №0130687-5240-0461, у зв'язку із чим на вирішення поставлено питання щодо продовження строку підготовчого провадження у справі №160/23045/21 задля надання останнім додаткових доказів.
Представник відповідача-2 проти продовження строку підготовчого провадження у справі №160/23045/21 не заперечував.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2022р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/23045/21 до 12 липня 2022 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 12 липня 2022 року о 10:00 год.
06.07.2022р. до суду від відповідача-2 надійшли витребувані судом завірені належним чином копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу №160/23045/21 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.08.2022 року об 11:00 год.
Сторони в судове засідання 10.08.2022 року не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 580,5 кв. м.
23.04.2018 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0799545-1308-0540, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік на суму 28684,00грн.
Згідно з детальним розрахунком суми податку: загальна площа об'єкта 580,50 кв. м., база оподаткування - 580,50 кв.м., пільга - 120,00 кв.м., площа, яка підлягає оподаткуванню - 460,50 кв. м., ставка податку - 8,00 грн., сума податку - 3684,00 грн., збільшення суми податку згідно з пп. 1) пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ - 25000 грн.
22.06.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло повідомлення-рішення форми «Ф» №0130687-5240-0461.1, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік на суму 29287,26 грн.
Згідно з детальним розрахунком суми податку за 2018 рік розмір нарахованого позивачеві податку складається з наступних складових: загальна площа об'єкта 580,50 кв. м., пільга - 120,00 кв.м., ставка податку (% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року) складає 0,25% - 9,31 грн., сума податку за місяць складає - 2440,61грн, за рік - 29287,26 грн.
22.06.2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0130687-5240-0461, згідно з яким ОСОБА_1 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 29804,17 грн.
Згідно з детальним розрахунком суми податку за 2019 рік розмір нарахованого позивачеві податку складається з наступних складових: загальна площа об'єкта 580,50 кв. м, пільга - 120,00 кв. м., ставка податку (% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року) складає 0,25% - 10,43 грн., сума податку за місяць складає 2483,68 грн, за рік - 29804,17 грн.
Податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу позивача: АДРЕСА_2 , та поштові відправлення повернулись на адресу контролюючого органу з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Водночас, не погодившись з податковим повідомленнями-рішення, прийнятими Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі - ПК України).
Згідно зі ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Як передбачено п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Таким чином, нерухоме майно (житлова нерухомість), що належить позивачу на праві власності, є об'єктом оподаткування.
Згідно з п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Порядок обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб визначається п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України.
Зокрема, пп. «а» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
При цьому, за приписами п.п. «ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України (в редакції до 2020 року) за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розрахунок розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017, 2018, 2019 роки здійснено контролюючим органом наступним чином.
Загальну площа об'єкта - 580,50 кв. м, зменшено на - 120,00 кв. м., тобто площа, яка підлягає оподаткуванню - 460, 50 кв. м.
Ставка податку - 8,00 грн. (у 2017 році), 9,31 грн. (у 2018 році), 10,43 грн. (у 2019 році).
Відповідно, сума податку - 3684,00 грн. (у 2017 році), 4287,26 грн (у 2018 році), 4804,17 грн (у 2019 році).
Згідно з п.п. «ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, пп. 1) пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ суму податку збільшено на 25000 грн.
Отже, сума нарахованого позивачу податку складає:
за 2017 рік - 28684, 00 грн.;
за 2018 рік - 29287,26 грн.;
за 2019 рік - 29804,17 грн.
Отже, відповідачем у відповідності до вимог ст. 266 Податкового кодексу України були прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.04.2018 № 0799545-1308-0540 на суму 28684,00грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2020 № 0130687-5240-0461.1 на суму 29287,26грн.;
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2020 № 0130687-5240-0461 на суму 29804,17грн.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що на час прийняття податкових повідомлень-рішень від 22.07.2020 року вже не існувала норма п.п. ґ) п.п.266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, внаслідок чого не підлягала сума податку збільшенню на 25000 грн.
Однак, суд вважає вказані доводи позивача безпідставними та необґрунтованими, з урахуванням наступного.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466-IX), який набрав чинності 23.05.2020, внесено до Податкового кодексу України зміни, у тому числі й у пункт 266.7, а саме:
підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 виключити;
доповнити підпунктом 266.7.1-1 - такого змісту:
« 266.7.1-1. За наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку)».
Так, враховуючи дату набрання законної сили Закону № 466-IX, у розрахунку податку за 2017, 2018, 2019 роки відповідачем законно застосовано п.п. ґ) п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, та збільшено суму податку, розрахованої відповідно до підпунктів «а»-«г» підпункту 266.7.1 цього пункту, на 25 000 грн.
Крім того, суд звертає увагу, що Законом № 466-IX передбачено аналогічну умову щодо збільшення податку на 25000 грн., яку викладено в іншому підпункті, а саме п.п. 266.7.1-1 п. 266.7 ст. 266 ПК України.
Отже, розрахунки зобов'язання позивача щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються фізичними особами, за 2017, 2018, 2019 роки, здійснено контролюючим органом у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Щодо посилання позивача на те, що при застосуванні п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України необхідно визначати площу нерухомості із застосуванням пільги, встановленої пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 цього Кодексу, а не фактичну, тому додавання збільшення у розмірі 25000 грн. за кожен рік до суми обчисленого податку за 2017-2019р.р. є необґрунтованим, суд зазначає наступне.
Так, зі змісту приписів п. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України слідує, що застосування передбаченого цією нормою збільшення суми податку (на 25000,00грн) залежить саме від фактичної загальної площі об'єкта нерухомості, а передбачена пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 цього Кодексу пільга (зокрема, зменшення площі житлового будинку на 120 кв. метрів) стосується саме розрахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а не визначення загальної площі об'єкта житлової нерухомості для вирішення питання про застосування збільшення до такої суми податку.
Стосовно доводів позивача про порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно п.п. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
За приписами п.п. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу наведених норм слідує, що контролюючий орган має право нарахувати податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, та у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
При цьому, як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 22.06.2020 №0130687-5240-0461.1 та №0130687-5240-0461 дійсно складено відповідачем-2 та надіслано ним на адресу позивача з порушенням строків, встановлених п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, отже, з урахуванням викладеного, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.
Разом з тим, вказані податкові повідомлення-рішення прийнято в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, отже законодавчо встановлені підстави для їх скасування, на які вказує позивач, відсутні, а саме позивач не звільняється від обов'язку сплати визначених цими податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, протягом судового розгляду справи доводи позивача щодо обґрунтування своїх позовних вимог не знайшли належного підтвердження, проте, відповідач-2 довів правомірність винесених ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги до відповідача-1 взагалі не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що останній оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не приймав, тому відповідач-1 є неналежним відповідачем у цій справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а, отже, про відсутність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
У зв'язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, відповідно до ст.139 КАС України позивачеві не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (відповідач-1) (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька обл., 87515, код ЄДРПОУ 44070187), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-2) (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова