28 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10112/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Ковельської районної військової адміністрації (Ковельської районної державної адміністрації) до Старовижівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Ковельської районної військової адміністрації (Ковельської районної державної адміністрації) з адміністративним позовом до Старовижівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності Старовижівської селищної ради щодо не приведення у стан готовності захисної споруди № 07765, яка знаходиться за адресою: вул. Незалежності 52, смт. Стара Вижівка Ковельського району, з метою використання її за призначенням; зобов'язати Старовижівську селищну раду привести у стан готовності захисну споруду № 07765, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності 52, смт. Стара Вижівка Ковельського району, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що систематичне невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття № 07765 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, на даний час це укриття знаходиться у неналежному для використання за призначенням стані, тому позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, з огляду на що адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 89).
Ухвала про відкриття провадження була направлена на адресу відповідача та отримана ним 23 травня 2023 року про що свідчить повідомлення про отримання ухвали засобами електронного зв'язку (арк. спр. 98, 103).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
У зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача у позовній заяві, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Балансоутримувачем захисної споруди № 07765, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності 52, смт. Стара Вижівка Ковельського району Волинської області є Старовижівська селищна рада, що підтверджується листом Ковельського районного управління ГУ ДСНС України у Волинській області № 48-3 01-751/48 3.03 від 19 серпня 2022 року, обліковою карткою захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття (ПРУ), технічним паспортом на адмінбудинок (арк. спр. 12, 50, 52).
Відповідно до актів оцінки стану готовності захисної споруди від 26 лютого 2019 року, 23 грудня 2020 року, за жовтень 2021 року, від 17 лютого 2022 року та 27 вересня 2022 року - захисна споруда №07765, що розташована за адресою: вул. Незалежності, 52 в смт. Стара Вижівка, що належить Старовижівській селищній раді має ряд недоліків та оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням (арк. спр. 21-22, 23-30, 31-35, 36-40, 41-43).
Оскільки бездіяльність відповідача що приведення захисної споруди № 07765 у стан готовності є триваючою та останнім не вжито належних заходів щодо приведення її у відповідність до вимог законодавства, тобто у стан готовності до використання за призначенням, тому така бездіяльність відповідача є протиправною, з огляду на що, керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
В частині четвертій статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку, спеціально уповноваженим державною органом на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту є ГУ ДСНС України у Волинській області. Разом з тим, знаючи про тривале невиконання відповідачем вимог чинного законодавства щодо приведення у відповідність протирадіаційного укриття ГУ ДСНС України у Волинській області не виконує свої обов'язки та не вживає необхідних заходів з метою зобов'язання балансоутримувача вчинити певні дії. Наведене стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 14 березня 2022 року № 2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 № 341/2022 (затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року №757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року №58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року №254/2023 (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-IX ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.
Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Відповідно до частини п'ятої статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - Порядку) визначено, що балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі; утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Як убачається з адміністративного позову та підтверджується письмовими доказами балансоутримувачем захисної споруди № 07765 по вул. Незалежності, 52 в смт. Стара Вижівка Ковельського району Волинської області є Старовижівська селищна рада.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Частиною першою статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.
Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, який зареєстровано в міністерстві юстиції України 30 липня 2018 року за № 879/32331.
Відповідно до пункту 1 Розділу І вказаних Вимог, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).
Балансоутримувач відповідно до норм цих вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об'єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).
Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв'язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).
Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.
З письмових матеріалів справи вбачається, що оцінка стану готовності захисної споруди № 07765 проводилась неоднократно та за її результатами складено відповідні акти, якими дане укриття оцінюється як обмежено готове до використання за призначенням.
Таким чином, станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда № № 07765 перебувала в стані обмеженої готовності до використання за призначенням.
Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття № 07765 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03 жовтня 2018 року) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25 липня 2019 року).
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частинами першою - третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З огляду на сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Ковельської окружної прокуратури необхідно задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Старовижівської селищної ради щодо не приведення у стан готовності захисної споруди № 07765, яка знаходиться за адресою: вул. Незалежності 52, смт. Стара Вижівка Ковельського району, з метою використання її за призначенням та зобов'язати відповідача привести у стан готовності дану захисну споруду з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-246, 262 , 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року, суд
Адміністративний позов керівника Ковельської окружної прокуратури (45008, Волинська область місто Ковель, вулиця Шевченка, 7) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 6, код ЄДРПОУ 38592652), Ковельської районної військової адміністрації (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 04051402) до Старовижівської селищної ради (44400, Волинська область, Ковельський район, смт. Стара Вижівка, Площа Миру, 3, код ЄДРПОУ 04333224) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Старовижівської селищної ради щодо не приведення у стан готовності захисної споруди № 07765, яка знаходиться за адресою: вул. Незалежності 52, смт. Стара Вижівка Ковельського району Волинської області, з метою використання її за призначенням.
Зобов'язати Старовижівську селищну раду привести у стан готовності захисну споруду № 07765, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності 52, смт. Стара Вижівка Ковельського району Волинської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09 липня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
31 липня 2023 року