Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18.07.2023м. ХарківСправа № 922/649/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )
до Відкритого акціонерного товариства "Витебскдрев" (210008, республіка Білорусь, м. Вітебськ, пров. Стахановський, 7)
про стягнення 24811 євро (що еквівалентно 970686,09 грн)
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Позивач, Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Витебскдрев", в якому просить суд стягнути грошові кошти в розмірі 24811,20 євро (що еквівалентно 970686,09 грн.), з яких заборгованість у розмірі 24000,00 євро (що еквівалентно 938949,60 грн.) та пеня у розмірі 811,20 євро (еквівалентно 31736,49 грн). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 52/КУ від 24.01.2018 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.03.2023 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи № 922/649/23 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.04.2023 о 10:00.
03.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи з додатковими документами (вх. №7934), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
04.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 04.04.2023 без участі позивача (вх. №8072), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2023 у справі № 922/649/23 відкладено підготовче засідання на 25.04.2023 об 11:00.
21.04.2023 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 25.04.2023 без участі позивача (вх. №9840), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 у справі № 922/649/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 06.06.2023 та відкладено підготовче засідання на 30.05.2023 об 11:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2023 о 10:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2023 у справі № 922/649/23 розгляд справи по суті відкладено на 18.07.2023 об 09:30.
Позивач у судове засідання 18.07.2023 не з'явився, разом з тим 21.04.2023 подав заяву про розгляд справи без участі позивача за наявними в матеріалах справи документами (вх. №9840).
Відповідач у підготовче засідання 18.07.2023 не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, а саме, відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. У даному разі відповідач є нерезидентом України - резидентом республіки Білорусь. Відповідно до п.п. 1, 2 Додаткової угоди №3 від 18.05.2020 року, укладеної між позивачем та відповідачем, сторони досягли згоди, що у разі виникнення будь-яких спорів або розбіжностей сторін, що випливають із виконання даного договору, продавець та покупець здійснять необхідні заходи для врегулювання спору шляхом переговорів, а у випадку розбіжностей, передаються на розгляд Господарського суду Харківської області (Господарський суд Харківської області, адреса: 61022, Україна, м.Харків, пл.Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд). Отже у даній справі відповідач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Білорусь, а тому відповідно до ст. 365, 367 ГПК України, Відкрите акціонерне товариство "Витебскдрев" слід повідомляти про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Гаага, 1965. Разом з тим, на даний час будь-яке поштове сполучення між Україною та республікою Білорусь є припиненим. Зі змісту позовної заяви позивач також вказав, що місцезнаходженням відповідача є: 210008, республіка Білорусь, м. Вітебськ, пров. Стахановський, 7, однак АТ «Укрпошта» припинила доставку до росії та білорусі з перших днів повномасштабної війни, тому позивач не має можливості, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, додати до позовної заяви докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З огляду на вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 922/649/23, суд повідомляв відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та надсилання копії даної ухвали на електронну адресу Відкритого акціонерного товариства "Витебскдрев".
Таким чином, суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції та судом дотримано, під час підготовчого провадження, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 24.01.2018 між Фізичною особою-підприємцем Василевським Віктором Яковичем (покупець) та Відкритим акціонерним товариством "Витебскдрев" (постачальник) було укладено Договір № 52/КУ (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, продавець зобов'язується виготовити та передати у власність, а покупець прийняти та сплатити плити деревоволокнисті сухого способу виробництва (MDF) за ціною, кількістю, строками та порядком, визначеними цим договором, що вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (т.с. 1 а.с. 5-8).
Між покупцем та постачальником було погоджено товар, вартість товару та строк поставки шляхом підписання Специфікації та Інвойсу, а саме: Специфікація (Додаток №21В) від 21.02.2022 па суму 47611,42 Євро та Інвойс № 0100-000549 від 21.02.22 на суму 47611,42 євро (т.с. 1 а.с. 13, 14).
Відповідно до умов Договору та погоджених в специфікації строків, за даним замовленням передбачена передплата 100% з моменту виставлення рахунку-фактури (інвойсу).
На виконання умов Договору, 22.02.2022 позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжної інструкції в іноземній валюті №20 від 22 лютого 2022 року на суму 24000,00 євро (т.с. 1 а.с. 15).
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що наступний платіж здійснити позивачу вже не вдалося через введення на території України воєнного положення та введення мораторію на здійснення валютних операцій з Республікою Білорусь.
Постачальник (відповідач) замовлений та оплачений позивачем товар останньому (покупцю) протягом 10 календарних днів, як визначено в п.5.1. Договору не поставив та на зв'язок виходити перестав, на листи не відповідав.
Позивачем у позові вказано про те, що у зв'язку з відсутністю поштового зв'язку (т.с. 1 а.с. 20-21) 24.09.2022 на електронну адресу відповідача була направлена Вимога із проханням повернути сплачену суму та погодити акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 16-17).
Проте відповідач зворотної відповіді не надав та грошові кошти позивачу не повернув, акт погоджений також не був.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У даному разі, правовідносини, що виникли між сторонами, мають ознаки поставки товару, які регулюються законодавством України у сфері постачання продукції та виконання зобов'язань за договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічно, згідно з положеннями ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Доказів передачі товару за договором на суму попередньої оплати в установлений строк суду не надано.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Претензію, яку було надіслано 24.09.2022 на електронну адресу відповідача, позивач заявив відповідачу вимогу про повернення йому суми попередньої оплати.
Доказів належного повернення відповідачем попередньої оплати суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що позивач заявив про повернення попередньої оплати з відповідача, підлягає стягненню 24000,00 євро (що еквівалентно 938949,60 грн) заборгованості.
Також, з підстав порушення строків виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 811,20 євро (що еквівалентно 31736,49 грн).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1. Договору визначено, що за неналежне виконання або невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та законодавства Республіки Білорусь.
Як вбачається з п. 1 Додаткової угоди №3 до договору купівлі-продажу №52/КУ від 24.01.2018, сторони дійшли згоди змінити пункт 8.1. договору та викласти його в наступній редакції: «За неналежне виконання або невиконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності до умов даного договору та законодавством України».
Згідно з п. 8.2. Договору, у разі порушення строків оплати, зазначених у п.3.1 цього договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості за відвантажений товар за кожний день прострочення. У разі не готовності до відвантаження оплаченого товару, у строки обговорення у п. 5.1, продавець сплачує покупцеві пеню у розмірі 0,01% від вартості неготового до відвантаження товару у строк за кожний день прострочення. У разі не поставки чи недопостачання товару у строки, обумовлені у п. 5.1 продавець зобов'язується повернути суму заборгованості на розрахунковий рахунок покупця протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Наявність, обсяг заборгованості відповідача та настання строку виконання обов'язку щодо сплати товару за договором поставки не були спростовані відповідачем.
При цьому, за змістом статей 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку, порушень норм чинного законодавства та умов Договору судом не встановлено.
За таких обставин, вимога про стягнення пені в сумі 811,20 євро (що еквівалентно 31736,49 грн.) є такою, що заявлена обґрунтовано, тому належить до задоволення
За приписом статті 86 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім, переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача 14560,29 судового збору, зарахувавши вказану суму в дохід Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Витебскдрев" (210008, республіка Білорусь, м. Вітебськ, пров. Стахановський, 7, код ЄДРПОУ 300187428) на користь Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) - заборгованість у розмірі 24000,00 євро (що еквівалентно 938949,60 грн.) та пеню у розмірі 811,20 євро (еквівалентно 31736,49 грн).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Витебскдрев" (210008, республіка Білорусь, м. Вітебськ, пров. Стахановський, 7, код ЄДРПОУ 300187428) 14560,29 судового збору, зарахувавши вказану суму в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA768999980313121206083020653; Код класифікації доходів бюджету - 22030101;).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення буде складено на протязі 10 днів з моменту проголошення його вступної та резолютивної частин.
Повне рішення складено "28" липня 2023 р.
Суддя Є.М. Жиляєв