вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"18" липня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/274/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури (34400, Рівненська обл., м. Вараш, м-н Будівельників, 1, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40913624)
до відповідача 1: Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., смт.Зарічне, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 04385632)
відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Потапчука Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )
про визнання недійсними рішення уповноваженої особи, договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Кравчук А.О.;
від відповідача 1: Полюхович Р.М.- адвокат;
від відповідача 2: не з'явився;
від прокуратури: Немкович І.І..
Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Зарічненської селищної ради, Фізичної особи-підприємця Потапчука Олександра Михайловича в якому просить:
- визнати недійсним рішення уповноваженої особи Зарічненської селищної ради Ірини Степанович у формі протоколу №110 від 26.12.2022;
- визнати недійсним договір №133 від 27.12.2022, укладений між Зарічненською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Потапчуком Олександром Михайловичем, та застосувати наслідки недійсності даного правочину.
Даний позов обгрунтовує наступним. Відповідно до опублікованої інформації в грудні 2022 року Зарічненською селищною радою заплановано провести відкриті торги з особливостями, щодо наступного предмету закупівлі ДК 021:2015 31120000-3 «Генератори» - Генератори, Генератор бензиновий 3кВт - 5 штуки, Генератор бензиновий, 5,5 кВт - 14 штуки, коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі: ДК021-2015: 31120000-3- Генератори, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 849 500 грн. 00 коп..
Прокурор зазначає, що рішенням уповноваженої особи Зарічненської селищної ради Ірини Степанович, у формі протоколу №107 від 08.12.2022 затверджено тендерну документацію по процедурі відкритих торгів з особливостями на закупівлю товару «Код ДК 021:2015:31120000-3 Генератори».
Зарічненської селищною радою 08.12.2023 на веб порталі «Ргоzогго» розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі - UА-2022-12-08- 014799-а) про проведення відкритих торгів на закупівлю генераторів з очікуваною вартістю 849 500 грн.00 коп..
Однак, в подальшому 16.12.2022 у зв'язку з відсутністю пропозицій учасників у відкритих торгах у строк, установлений замовником, відкриті торги щодо Закупівлі автоматично були відмінені електронною системою закупівель відповідно до п. 48 Особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливостей).
Враховуючи вказане, уповноваженою особою прийнято рішення яке оформлене протоколом № 110 від 26.12.2022 про здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів, та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп.6 п.13 Особливостей.
Як наслідок, у подальшому без використання електронної системи закупівель (иА-2022-12-27-015990-а), 27.12.2022 між Зарічненською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Потапчуком Олександром Михайловичем укладено договір купівлі-продажу №133 (далі Договір), відповідно до пп. 1.3-1.4 Договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця Товар відповідно до Специфікації (Додаток №1), а Покупець зобов'язується прийняти і здійснити оплату за цей товар на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та вартість Товару визначено у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору.
Згідно накладної №33 від 28.12.2022 ФОП Потапчук О.М. передав, а Зарічненська селищна рада прийняла наступні товари: генератор бензиновий GREENFIL D G-EC4100 (2.5 кВт) в кількості 5 штук; генератор бензиновий, Хоndа 5,5 кВт в кількості 11 штук; генератор бензиновий SG7100X 5,5 кВт, в кількості 3 штуки.
Відповідно до платіжного доручення №648 від 28.12.2022 та №649 від 28.12.2022 Зарічненською селищною радою сплачено за придбані генератори грошові кошти в загальній сумі 849 490 грн.00 коп..
Прокурор вважає, що вказана закупівля проведена з порушенням вимог Особливостей, а також Закону України «Про публічні закупівлі», а тому договір купівлі продажу укладений між сторонами підлягає визнанню недійсним.
Прокурор зазначає, що проведення вказаної закупівлі з порушенням пп. 6 п. 13 Особливостей фактично призвело до закупівлі генераторів бензинових з суттєво гіршими технічними характеристиками, а саме меншою номінальною потужністю ніж це було передбачено в тендерній документації до закупівлі UA-2022-12-08-014799-а та за тією ж ціною - 849 490 грн., що була встановлена як очікувана вартість для закупівлі генераторів з кращими технічними характеристиками.
Прокурор вважає, що рішення уповноваженої особи селищної ради Ірини Степанович, щодо здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів у формі протоколу №110 від 26.12.2022 підлягає визнанню недійсним.
Ухвалою суду від 22.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області надійшли письмові пояснення.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому просить залишити позов без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України у зв'язку з відсутністю у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, а у випадку прийняття судом рішення про розгляд даної справи по суті відмовити у задоволенні позову.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Рівненської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Ухвалою суду від 25 квітня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання 18.07.2023 року не з'явився представник відповідача 2, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від Відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, суд зазначає, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2212-IX від 21.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2738-IX від 16.11.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 07 листопада 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №8419 від 07.02.2023 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.
Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності Відповідача 2.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.
Рішенням уповноваженої особи Зарічненської селищної ради Ірини Степанович, у формі протоколу №107 від 08.12.2022, в тому числі затверджено зміни до річного плану закупівель Зарічненської селищної ради на 2022 рік. Вказані зміни до річного плану закупівель опубліковано на веб порталі «Ргоzогго», за посиланням: https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2022-12-08-001991- а.
Відповідно до опублікованої інформації в грудні 2022 року Зарічненською селищною радою заплановано провести відкриті торги з особливостями, щодо наступного предмету закупівлі ДК 021-2015 31120000-3 «Генератори» - Генератори, Генератор бензиновий 3кВт - 5 штуки, Генератор бензиновий 5,5 кВт - 14 штуки, коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі: ДК021-2015: 31120000-3 - Генератори, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 849 500 грн..
Крім того, вказаним рішенням уповноваженої особи Зарічненської селищної ради Ірини Степанович, у формі протоколу №107 від 08.12.2022, затверджено тендерну документацію по процедурі відкритих торгів з особливостями на закупівлю товару «Код ДК 021:2015:31120000-3 Генератори» (далі - Тендерна документація).
Пунктом 4.2 Тендерної документації встановлено опис предмета закупівлі (лота), щодо якого можуть бути подані тендерні пропозиції, а саме: Лот 1 - генератор бензиновий, 3кВт; Лот 2 - генератор бензиновий, 5,5 кВт. Окрім цього пунктом 6 Розділу 3 Тендерної документації встановлено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації.
Так, відповідно до додатку № 2 Тендерної документації щодо Лоту генератори бензинові в кількості 5 штук, повинні відповідати таким параметрам:
- номінальна потужність, кВт - 3;
- кількість фаз - 1;
- напруга - 220 В;
- номінальна частота, Гц - 50;
- час роботи при 100% навантаження, год. - 8;
- тип двигуна - 4-тактний;
- режим роботи - резервне джерело струму;
- тип установки - мобільна;
- охолодження двигуна - повітряне.
Крім того, Додатком № 2 Тендерної документації щодо Лоту 2 визначено, що генератори бензинові в кількості 14 штук, повинні відповідати таким параметрам:
- номінальна потужність, кВт - 5,5;
- кількість фаз - 1;
- напруга - 220 В;
- номінальна частота, Гц - 50;
- час роботи при 100% навантаження, год. - 8;
- тип двигуна - 4-тактний;
- режим роботи - резервне джерело струму;
- тип установки - мобільна;
- охолодження двигуна - повітряне.
Як наслідок, Зарічненської селищною радою 08.12.2023 на веб порталі «Ргогогго» розміщено оголошення (ідентифікатор закупівлі - UA-2022-12-08-014799-а) про проведення відкритих торгів на закупівлю генераторів з очікуваною вартістю 849 500 грн..
Однак, в подальшому 16.12.2022 у зв'язку з відсутністю пропозицій учасників у відкритих торгах у строк, установлений замовником, відкриті торги щодо Закупівлі автоматично були відмінені електронною системою закупівель відповідно до п. 48 Особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості).
Враховуючи вказане, уповноваженою особою Зарічненської селищної ради Іриною Степанович прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 110 від 26.12.2022 про:
- здійснення Закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до пп. 6 п. 13 Особливостей;
- затвердження змін до річного плану закупівель на 2022 рік;
- оприлюднення змін до річного плану закупівель на 2022 рік в Електронній системі у порядку встановленому Уповноваженим органом;
оприлюднення в електронній системі звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо Закупівлі не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Відповідно до опублікованих на веб порталі «Ргогогго» змін до річного плану закупівель, що знаходяться за посиланням: https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2022-12-276-004654-а, встановлено, що в грудні 2022 року Зарічненською слещиною радою заплановано здійснити закупівлю без використання електронної системи щодо наступного предмету закупівлі ДК 021:2015 31120000-3 «Генератори» - Генератори, Генератор бензиновий 2,5кВт - 5 штуки, Генератор бензиновий, 5,5 кВт - 14 штуки, коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі: ДК021-2015: 31120000-3 - Генератори, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 849 490 грн..
Згідно до примітки плану закупівлі, вказана закупівля здійснюється без застосування відкритих торгів для закупівлі товару відповідно до пп. 6 п. 13 Особливостей, оскільки закупівля за процедурою відкриті торги (з особливостями) в електронній системі закупівель за ідентифікатором UA-2022-12-08-014799-а була автоматично відмінена електронною системою закупівель відповідно до п. 48 Особливостей - «не подання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями».
Як наслідок, у подальшому без використання електронної системи закупівель (UA-2022-12-276-004654-а), 27.12.2022 між Зарічненською селищною радою, як Покупцем та Фізичною особою-підприємцем Потапчуком Олександром Михайловичем, як Продавцем укладено Договір №133 (далі Договір), відповідно до пп. 1.3-1.4 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця Товар відповідно до Специфікації (Додаток №1), а Покупець зобов'язується прийняти і здійснити оплату за цей товар на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та вартість Товару визначено у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору. Додатком №1 до Договору визначено, що предметом вказаного договору є наступні товари: генератор бензиновий GREENFIL D G-ЕС4100 (2.5 кВт) в кількості 5 штук, цінна за одиницю становить 19 900 грн. (без ПДВ), генератор бензиновий Хоnda 5,5 кВт в кількості 11 штук, ціна за одиницю становить 49 090 грн. (без ПДВ); генератор бензиновий SG7100Х 5,5 кВт, в кількості 3 штуки, ціна за одиницю становить 70 000 грн. (без ПДВ). Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору становить 849 490 грн. (без ПДВ). Пунктами 4.1-4.2 Договору встановлено, що розрахунки між сторонами за цим Договором здійснюються шляхом переказу Покупцем оплати в розмірі вартості поставленого Товару на підставі підписаної Сторонами видаткової накладеної на розрахунковий рахунок Продавця - 100% післяплата. Розрахунки здійснюються Покупцем у безготівковій формі, відповідно до чинного законодавства за реквізитами протягом 7 календарних днів. Пунктом 5.3 Договору встановлено, що товар повинен бути поставлений Продавцем до 30 грудня 2022 року.
Згідно накладної №33 від 28.12.2022 ФОП Потапчук О.М. передав, а Зарічненська селищна рада прийняла наступні товари: генератор бензиновий GREENFIL D G-ЕС4100 (2.5 кВт) в кількості 5 штук, генератор бензиновий Хоnda 5,5 кВт в кількості 11 штук, генератор бензиновий SG7100Х 5,5 кВт, в кількості 3 штуки.
Відповідно до платіжного доручення №648 від 28.12.2022 та №649 від 28.12.2022 Зарічненською селищною радою сплачено ФОП Потапчуку О.М. за придбані генератори грошові кошти в загальній сумі 849 490 грн..
Вважаючи, що вказана закупівля проведена з порушенням вимог Особливостей, а також Закону України «Про публічні закупівлі» Керівник Вараської прокуратури звернувся в господарський суд з даним позовом.
Давши правову оцінку документам і матеріалам, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд зазначає наступне.
Щодо тверджень Зарічненської селищної ради про залишення позову прокурора без розгляду.
Згідно ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Однією із форм представництва є звернення до суду з позовами коли порушуються інтереси держави, або визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів чи посадових осіб.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві, скарзі самостійно обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п 4 мотивувальної частини).
Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність.
Однак, висловлене судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України дають прокурору право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, у чому саме полягає таке порушення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 (справа №926/1111/15), 13.11.2018 (справа №910/2989/18), 17.01.2019 (справа № 923/241/18), 21.01.2019 (справа № 909/516/18), погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.
З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення національного законодавства та практику ЄСПЛ, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням публічного інтересу.
Крім того, відповідно до п. 61 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а недійсність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають.
Додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов'язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової, економічно розвиненої держави.
Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Верховна Рада України, усвідомлюючи актуальність, важливість питання та прийнявши Закон України «Про публічні закупівлі» встановила, що відповідні державні та комунальні підприємства при здійсненні закупівель товарів, робіт та послуг зобов'язані дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом. При цьому не має значення за чиї кошти (бюджетні чи власні) здійснюється така закупівля.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»),
Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, (сг. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди територіальній громаді у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання місцевих коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам територіальної громади.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
З наведеного слідує, що потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» участь у публічних закупівлях як «замовники» приймають, зокрема, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється ними на промисловій чи комерційній основі, якщо юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів, якщо у вищому органі управління яких орган місцевого самоврядування володіє більшістю голосів, якщо у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України «Про публічні закупівлі» входить в поняття «інтерес держави», на захист якого прокурором подано цей позов.
Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні бюджетних коштів. Витрачання бюджетних коштів безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед її народом.
Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди територіальній громаді у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання місцевих коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам територіальної громади.
Згідно п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016. Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підп.2, 3, аб.З п.п.9 п.4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували) у періоді, який перевіряється державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи). Держаудислужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає з установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фіненсового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Підпунктом 20 п.6 Положення передбачено, що Держаудитслужба на виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Згідно п.7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Як передбачено пунктом 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, у складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Відповідно основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Відповідно до п.1 ч.І ст.8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.
Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно ч.І ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до п.п.8, 11, 15 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Крім того, у постанові від 25.02.2021 по справі № 912/9/20 Верховний Суд вказав, що положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави.
Системний аналіз положень вищезазначених нормативних актів, свідчить про уповноваження державою на здійснення відповідних функцій фінансового контролю у спірних правовідносинах на території Рівненської Західного офісу Державної аудиторської служби України.
Про те, що органи Державної аудиторської служби України є належними позивачами в правовідносинах у сфері публічних закупівель неодноразово засвідчив Верховний Суд, переглядаючи рішення судів по аналогічній категорії справ (постанови Суду у справах № 911/1497/18, № 912/2887/18, тощо ).
До аналогічних висновків, з урахуванням зазначених вище правових норм, дійшов Верховний Суд, про що зазначено у його постанові від 09.09.2021 по справі № 925/1276/19.
Вараською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Західного офісу Держаудитслужби лист №25/1-276вих-23 від 10.02.2023, якими повідомлено про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей під час проведення Зарічненською селищною радою закупівлі - 11А-2022-12-27-015990-а.
Однак останні листом №131700-17/828-2023 від 07.03.2023 повідомили, що враховуючи критерії обґрунтування доцільності проведення державного фінансового аудиту або ревізії, визначені Держаудитслужбою України, відсутність конкретних фактів допущених порушень у зверненні, достатніх підстав для планування на наступні періоди, згідно ризикоорієнтовного відбору проведення заходів державного фінансового контролю, в Зарічненській селищній раді не вбачається.
Таким чином, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області вжиття заходів для усунення стверджуваних порушень не планується.
Відтак, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з цим позовом, уповноважений орган надані йому повноваження не використовує.
Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” є підставою для захисту інтересів держави в особі Західного офісу Держаудислужби шляхом звернення до суду з даним позовом.
Узв'язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 № 58/2023 від 06.02.2023, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року діє воєнний стан.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ було затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного сталу в Україні».
Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Статтею 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено обов'язок, зокрема органам місцевого самоврядування, сприяти діяльності військового командування, зокрема командирам військовим частин Збройних Сил України, у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
30 листопада 2022 року від військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України до Зарічненської селищної ради надійшло клопотання № 1090 від 30 листопада 2022 року, з якого вбачається, що у зв'язку з введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та з метою якісної побудови фортифікаційних споруд для оборони смт. Зарічного, тво командира військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 просив сприяння щодо забезпечення майном та матеріалами, серед іншого генераторами, в кількості 5 штук без обмежень щодо їх потужності.
У зв'язку з цим, враховуючи, що смт. Зарічне знаходиться у безпосередній близькості від державного кордону території України з республікою білорусь (30 км автомобільною дорогою загального користування, близько 10 км бездоріжжям), на території якої постійно знаходяться війська російської федерації та з території якої існує вірогідність вторгнення військ на територію України (як це було в Київській області) (вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказування), Зарічненською селищною радою 30 листопада 2022 року було прийнято рішення № 1530/23-2022 «Про внесення змін до Програми забезпечення заходів з підготовки територіальної оборони та добровольчого формування Зарічненської селищної територіальної громади на 2022 рік та надання згоди на безоплатну передачу майна з комунальної власності селищної територіальної громади в державну власність», яким були внесені зміни до Програми забезпечення заходів з підготовки територіальної оборони та добровольчого формування Зарічненської селищної територіальної громади на 2022 рік, затвердженої рішенням Запрічненської селищної ради від 11 березня 2022 року № 1366/18-2022, зокрема, передбачено закупівлю п'яти генераторів для військової частини НОМЕР_2 , виклавши Програму у новій редакції, та надано згоду на безоплатну передачу з комунальної власності Зарічненської селищної територіальної громади у власність, зокрема військової частини НОМЕР_2 , майна, придбаного на виконання програми, серед іншого п'яти бензинових генераторів (пункт 2 рішення).
Крім цього, через планові та аварійні відключення електричної енергії, що зумовлені обстрілами російською федерацією об'єктів електроенергетики України, з метою належної та безперебійної роботи старостинських округів, облаштування пунктів незламності, Зарічненською селищною радою30 листопада 2022 року також було прийнято рішення №1531/23-2022 «Про внесення змін до бюджету Зарічненської селищної територіальної громади на 2022 рік», яким були внесені зміни до обсягів капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів у 2022 році, зокрема, передбачено придбання джерел резервного живлення (генераторів на старостинські округи).
На виконання рішень Зарічненської селищної ради від 30 листопада 2022 року №1531/23-2022, № 1530/23-2022 та з метою реалізації Програми забезпечення заходів з підготовки територіальної оборони та добровольчого формування Зарічненської селищної територіальної громади на 2022 рік на веб-порталі «Ргоzогго» було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2022-12-08-014799-а за лотом 1 - генератор бензиновий 3 кВт в кількості 5 штук, за лотом 2 - генератор бензиновий 5,5 кВт в кількості 14 штук.
Однак, 16 грудня 2022 року у зв'язку з неподанням жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах електронною системою закупівель на підставі підпункту 2 пункту 48 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, і затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, було автоматично відмінено відкриті торги із закупівлі зазначених генераторів, що підтверджується звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-12-08-014799-а від 16 грудня 2022 року.
Після відміни відкритих торгів Зарічненською селищною радою було проаналізовано електронний каталог системи «Ргоzогго», де були заявлені пропозиції на генератори без запиту цінових пропозицій, проте серед них були відсутні пропозиції із продажу генераторів у необхідній селищній раді кількості на суму 849500,00 грн.
На Зарічненську селищну раду, як головного розпорядника бюджетних коштів (пункт 18 частини 1 статті 2, стаття 22 БК України), поширюються вимоги Бюджетного кодексу України, яким визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6 частини 1 статті 2 БК України).
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 2 БК України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду- або у майбутньому.
Відповідно до приписів частини 1 статті З БК України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
У відповідності із частинами 1 та 12 статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів частини 1 статті 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Враховуючи, що військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України клопотала про сприяння у забезпеченні генераторами лише у визначеній кількості 5 штук, проте без обмежень щодо потужності цих генераторів, та оскільки у бюджетному призначенні та наданому відповідно до нього бюджетному асигнуванні не зазначаються технічні характеристики предмета закупівлі, відтак відповідно Зарічненською селищною радою було заплановано кошти в сумі 99500,00 грн на закупівлю 5 генераторів для забезпечення потреб військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України та кошти в сумі 750000,00 грн на закупівлю 14 генераторів для потреб старостинських округів без обмежень щодо потужності цих генераторів.
Технічні характеристики предмета закупівлі, що зазначаються в тендерній документації, зокрема в даному випадку потужності генераторів, визначає у відповідності із статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважена особа при плануванні процедури закупівлі.
А відтак, враховуючи вищезазначене, оскільки, станом на 26 грудня 2022 року, були відсутні від суб'єктів господарювання ринкові пропозиції із продажу генераторів потужністю саме 3 кВт, в тому числі через значний запит покупців на ринку даного виду товарів, у зв'язку із закінченням 31 грудня 2022 року бюджетного періоду та відповідно у випадку не здійснення закупівлі генераторів бюджетні призначенні на їх закупівлю втратили б свою чинність, з метою виконання Зарічненською селищною радою завдань територіальної оборони прикордонної території шляхом сприяння військовому командуванню у забезпеченні військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України генераторами, враховуючи наявність пропозиції фізичної особи - підприємця Потапчука Олександра Михайловича щодо продажу п'яти генераторів потужністю 2,5 кВт та 14 генераторів потужністю 5,5 кВт, уповноваженою особою Зарічненської селищної ради 26 грудня 2022 року було прийнято рішення, оформлене протоколом № 110, зокрема, про затвердження змін до річного плану закупівель на 2022 рік, та передбачено закупівлю за лотом 1 - генератор бензиновий 2,5 кВт в кількості 5 штук.
До того ж, що стосується закупівлі за лотом 2 - генератор бензиновий 5,5 кВт в кількості 14 штук, то жодних змін в дану закупівлю не вносилось, а як вбачається із позовної заяви прокурора з приводу наявності таких змін відповідно і не зазначається, а відтак вимога прокурора про визнання недійсними рішення уповноваженої особи Зарічненської селищної ради, оформлене протоколом № 110 від 26 грудня 2022 року, та договору № 133 від 27 грудня 2022 року в частині закупівлі 14 генераторів потужністю 5,5 кВт на суму 749990,00 грн є взагалі необгрунтованою.
З приводу незначної зміни номінальної потужності з 3 кВт до 2,5 кВт п'яти генераторів, які закуповувались для їх передачі військовій частині НОМЕР_2 Міністерства оборони України, то сам по собі цей факт не є безумовною та достатньою підставою для визнання недійсним договору № 133 від 27 грудня 2022 року, особливо з врахуванням мети та цілей, в яких здійснювалась дана закупівля. Прокурором жодним чином не доведено, що вказана незначна зміна номінальної потужності предмета закупівлі в порівнянні із предметом закупівлі, визначеним в тендерній документації до закупівлі UA-2022-12-08-014799-а, призвела до зміни якісних характеристик даного предмета закупівлі, а відтак не доведено, що проведення вказаної закупівлі призвело до закупівлі бензинових генераторів, як вважає прокурор, з суттєво гіршими технічними характеристиками.
Зазначення прокурором в позові про порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», як таких, що завдають шкоди територіальній громаді у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлюють раціональне та ефективне використання місцевих коштів та здатні спричинити істотної шкоди інтересам територіальної громади покладає на прокурора обов'язок довести, що така шкода є реальною, та не є абстрактною, в тому числі довести розмір зазначеної шкоди, наприклад, що вартість генераторів номінальною потужністю 2,5 кВт суттєво відрізняється від вартості генераторів номінальною потужністю 3 кВт, виходячи з аналізу на ринку цінових пропозицій станом на день проведення закупівлі бензинових генераторів. Однак, жодних розрахунків, що така різниця у вартості генераторів із незначною різницею в їх потужності (0,5 кВт) існувала та розмір у зв'язку з цим завданої шкоди - позовна заява не містить, а відтак не знаходить свого підтвердження.
Також прокурором в позовній заяві жодним чином не було доведено свого твердження що здійснення закупівлі генераторів за бюджетні кошти (в тому числі 14 генераторів 5,5 кВт, по яких жодних змін не відбувалось в порівнянні із запланованою процедурою відкритих торгів, що не відбулась через відсутність пропозицій) та укладення спірного договору призвело до неправомірного, нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів і порушило принципи ефективного, обгрунтованого витрачання бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції, дискримінації під час здійснення публічних закупівель.
А відтак, прокурором не доведено у чому саме полягає суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного правочину, оскільки мала місце поставка Зарічненській селищній раді генераторів за кошти місцевого бюджету для забезпечення резервного джерела струму на старостинських округах у зв'язку з плановими та аварійними відключеннями через обстріли російською федерацією об'єктів електроенергетики України та забезпечення струмом фортифікаційних укріплень смт Зарічне, яке знаходиться на прикордонній території із Республікою Білорусь. Також не підтверджено недодержання вимог щодо відповідності цього правочину інтересам держави і суспільства, оскільки наведені прокурором обставини не свідчать про невідповідність оспорюваного правочину інтересам держави та не впливають на його дійсність. Тоді як обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача, в даному випадку на прокурора.
За результатами проведеної процедури закупівлі бензинових генераторів 27 грудня 2022 року Зарічненською селищною радою з фізичною особою - підприємцем Потапчуком Олександром Михайловичем було укладено договір № 133.
З пунктів 1.1 - 1.4 договору № 133 від 27 грудня 2022 року вбачається, що предметом даного договору є придбання бензинових генераторів для забезпечення резервного джерела струму на старостинських округах та фортифікаційних укріпленнях у кількості, асортименті та вартості, які визначені у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із Специфікацією № 1 та накладною № 33 до договору № 133 від 27 грудня 2022 року Зарічненською селищною радою було придбано, а ФОП Потапчуком О.М. поставлено 5
бензинових генераторів потужністю 2,5 кВт вартістю 99500,00 грн та 14 бензинових генераторів потужністю 5,5 кВт вартістю 749990,00 грн, що в загальній вартості становить 849490,00 грн, які були виплачені Зарічненською селищною радою на підставі платіжних доручень № 648 від 29 грудня 2022 року та № 649 від 29 грудня 2022 року, тобто умови даного договору були належним чином і в повному обсязі виконані сторонами договору.
Після закупівлі на підставі зазначеного договору, зокрема п'яти бензинових генераторів потужністю 2,5 кВт, дані генератори відразу були передані з комунальної власності в державну власність для військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України для забезпечення резервного джерела струму на фортифікаційних укріпленнях смт Зарічне, де вони зараз і експлуатуються, що підтверджується актом приймання-передачі від 28 грудня 2022 року та розпорядженням Зарічненського селищного голови від 28 грудня 2022 року № 86 «Про затвердження акта приймання-передачі майна».
Про безпідставність та необгрунтованість заявленого позову, свідчить також наданий на звернення в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Вараської окружної прокуратури від 10.02.2023 № 52/1-276ВИХ-23 лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області № 131700-17/828-2023 від 07.03.2023, з якого вбачається, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області стверджується про відсутність у зверненні Вараської окружної прокуратури конкретних фактів допущених Зарічненською селищною радою порушень при здійсненні закупівлі бензинових генераторів, а зазначена у зверненні Вараської окружної прокуратури інформація навіть не є достатньою підставою для планування на наступні періоди згідно ризикоорієнтовного відбору проведення заходів державного фінансового контролю в Зарічненській селищній раді.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Обраний позивачем засіб захисту має бути ефективним, тобто поновлювати порушені права та інтереси держави (ч. 1 ст. 2 ГПК).
Прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане Відповідачем, в дохід держави, а натомість, обмежився скороченою вимогою: "..застосувати наслідки недійсності правочину."
У ст. 216 ЦК встановлено правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, у ч. 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з цього недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 216 ЦК якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
У ч. 3 ст. 228 ЦК передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Суд вважає, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №905/1562/20.
У справі, що розглядається, предметом договору є купівля-продаж генераторів бензинових. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, у випадку визнання договору недійсним Зарічненська селищна рада буде змушена повернути Відповідачу генератори, а в разі неможливості такого повернення компенсувати останньому їх вартість, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення закупівлі. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.
Крім того, у разі визнання договору недійсним Рада вже не зможе оголосити новий тендер і укласти договір на більш вигідних умовах.
Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, так як згідно абз. 2 ч. 5 ст. 215 ЦК таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі в частині судового збору покладаються на Вараську окружну прокуратуру.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову.
2. Судові витрати у справі в частині судового збору покласти на Вараську окружну прокуратуру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 31 липня 2023 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.