25 липня 2023 року Справа № 915/815/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Савки К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 18; адреса електронної пошти: kanc@ntec.mk.ua. 30083966_3102519624@mail.gov.ua; ідентифікаційний код 30083966)
до відповідача: Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55А; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 34437926)
про: стягнення 91 535,04 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
25.05.2023 Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 09-01/844 від 24.05.2023 (з додатками), в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження.
3. Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість за теплову енергію в сумі 81940,93 грн на р/р НОМЕР_1 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478.
4. Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 7901,10 грн інфляційних втрат, 1513,76 грн 3% річних, 179,25 грн пені, 2684,00 грн судового збору на р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: нарядів на підключення системи опалення (2 шт.); рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1106 від 29.10.2021, № 263 від 28.03.2022, № 984 від 13.10.2021, № 1265 від 08.12.2021, № 124 від 09.02.2022, № 625 від 09.11.2022, № 176 від 24.03.2023; претензії № 182-Ю від 31.10.2022; рахунків (17 шт.); актів надання послуг (17 шт.); відомостей споживання теплової енергії абонентом (8 шт.); листа № 503-Ю від 14.04.2023; реєстрів вручення споживачем остаточних рахунків, актів прийому теплової енергії (15 шт.); застосування положень Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», приписів Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 (зі змінами), норм статей 526, 610, 612, 624 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані, зокрема, тим, що згідно з п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 01.11.2021 сі співвласниками будинку 55А по вул. Маршала Василевського у м. Миколаєві діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. За період з листопада 2021 року по березень 2023 року відповідачу було поставлено теплову енергію на суму 81940,93 грн, за яку відповідач не сплатив. Крім того, на суму основного боргу позивачем було нараховано інфляційні втрати, проценти річних та пеню.
Ухвалою суду від 30.05.2023 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/815/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено розгляд справи по суті на 27 червня 2023 року о 13:30; зобов'язано позивача у строк до 20.06.2023 надати суду та направити відповідачу: - належним чином засвідчену копію заяви-приєднання співвласників будинку 55А по вул. Маршала Василевського у м. Миколаєві до Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії; - докази перебування відповідача за вказаною у позовній заяві адресою (із підтвердженням відповідної правової підстави), та докази займаної ним площі за вказаною адресою; - якісні копії відомостей споживання теплової енергії абонентом, а також пояснення щодо їх застосування до спірних правовідносин стосовно відповідача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
19.06.2023 до суду від позивача на виконання ухвали від 30.05.2023 надійшов лист № 09-01/901 від 19.06.2023, з відповідними поясненнями та доказами.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 26.06.2023 по 03.07.2023, судове засідання у даній справі, призначене на 27.06.2023 не відбулося.
Ухвалою суду від 04.07.2023 розгляд справи по суті було призначено на 25 липня 2023 року о 13:30.
25.07.2023 до суду від позивача надійшла заява б/н від 25.07.2023 (вх. № 9843/23) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, станом на дату проведення даного засідання не скористався.
Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 30.05.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Копію вказаної ухвали відповідач отримав 13.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501485388. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав для відповідача до 28.06.2023 включно.
Разом із тим, ні протягом встановленого процесуального строку, ні станом на час розгляду справи по суті від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.
В судове засідання 25.07.2023 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином. Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 25.07.2023 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виконавця, про стягнення з відповідача, як споживача, заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, а також процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини поставки позивачем відповідачу теплової енергії та нездійснення останнім розрахунків за поставлений товар.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- типова форма Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії;
- наряди на підключення системи опалення (2 шт.);
- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1106 від 29.10.2021, № 263 від 28.03.2022, № 984 від 13.10.2021, № 1265 від 08.12.2021, № 124 від 09.02.2022, № 625 від 09.11.2022, № 176 від 24.03.2023;
- претензія № 182-Ю від 31.10.2022;
- рахунки (17 шт.);
- акти надання послуг (17 шт.);
- відомості споживання теплової енергії абонентом (8 шт.);
- лист № 503-Ю від 14.04.2023;
- реєстри вручення споживачем остаточних рахунків, актів прийому теплової енергії (15 шт.);
- договір про постачання теплової енергії № 2921 від 01.10.2006.
Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності з метою і предметом діяльності (встановлених в статуті товариства) Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» є суб'єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, а також є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України «Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідач - Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток», згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має зареєстровану адресу місцезнаходження: 54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55А.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).
Виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 55А за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського є позивач - Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль».
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, з 01.11.2021 у позивача зі співвласниками будинку 55А по вул. Маршала Василевського у м. Миколаєві діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 договору).
З метою забезпечення теплом об'єктів на початку опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023 років, на виконання рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1106 від 29.10.2021, № 625 від 09.11.2022 були розпочаті опалювальні сезони та підписані наряди від 09.11.2021, від 18.11.2022, що свідчить про підключення будинку № 55 А по вул. Маршала Василевського в м. Миколаєві до системи опалення. Факт здійснення централізованого постачання теплової енергії до вказаного будинку підтверджується також наданими позивачем до матеріалів справи відомостями споживання електричної енергії.
Факт належності приміщень за вказаною адресою відповідачу та займану ним площу за вказаною адресою позивач підтверджує Договором про постачання тепловою енергії від 01.10.2016 № 2921 від 01.10.2006, укладеним між позивачем і відповідачем.
При цьому, нежитлові приміщення відповідача знаходяться у єдиній внутрішньобудинковій системі опалення будівлі. Теплопостачання нежитлових приміщень, в яких розташований офіс, та які належать відповідачу, здійснюється одночасно з усіма приміщеннями будівлі. Централізована система опалення багатоповерхового будинку за адресою м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55А проходить через нежитлові приміщення відповідача, у яких розташовані трубопроводи опалення, що відносяться до внутрішньобудинкових систем теплопостачання та через які здійснюється постачання теплової енергії споживачам, які проживають у даному багатоповерховому будинку.
Вказані обставини не були спростовані відповідачем в ході розгляду даної справи.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, у період з листопада 2021 року по березень 2023 року останньому було поставлено теплову енергію на суму 81 940,93 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивачем, крім зазначених вище доказів (наряди на підключення, відомості споживання теплової енергії), було надано до матеріалів справи виставлені позивачу рахунки за послугу з постачання теплової енергії та акти надання послуг за спірний період.
Відповідач не здійснив розрахунків за поставлену теплову енергію, факту поставки теплової енергії на загальну суму 81 940,93 грн не спростував.
В порядку досудового врегулювання спору позивачем направлялася відповідачу претензія № 182-Ю від 31.10.2022, вимогою оплатити наявну заборгованість. Вказана вимога залишилася без реагування відповідача.
Ухилення відповідача від проведення оплати за фактично отриману теплову енергію і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.
Відповідачем контррозрахунку вартості поставленої позивачем енергії у спірний період не надано, доводів позивача щодо визначення розміру теплового навантаження пропорційно займаної відповідачем площі приміщень від загальної площі та загального теплоспоживання будинку - не заперечено, а отже позовних вимог не спростовано.
Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 81940,93 грн, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності оплати за поставлену теплову енергію, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 81940,93 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання позивачем було нараховано відповідачу (згідно наданих до позовної заяви розрахунків):
1. Інфляційні втрати за сукупний період з лютого 2022 року по березень 2023 року з урахуванням динаміки формування боргу на загальну суму 7 901,10 грн.
2. 3 % річних за сукупний період з 04.01.2022 по 27.04.2023 з урахуванням динаміки формування боргу на загальну суму 1 513,76 грн.
3. Пеню за сукупний період з 02.01.2023 по 27.04.2023 з урахуванням динаміки формування боргу на загальну суму 179,25 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Інфляційні нарахування на суму боргу не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, наданий позивачем та встановлено, що нарахування позивача проведені правильно.
Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Так, пунктом 45 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Таким чином, на підставі вищевказаного позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що нарахування позивача проведені правильно.
Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55А; ідентифікаційний код 34437926) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 18; ідентифікаційний код 30083966) заборгованість за теплову енергію в сумі 81940,93 грн, інфляційні втрати в розмірі 7901,10 грн, 3 % річних у розмірі 1513,76 грн, пеню у розмірі 179,25 грн, а також 2684,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 18; ідентифікаційний код 30083966);
Відповідач: Комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (54006, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 55А; ідентифікаційний код 34437926).
Повне рішення складено та підписано судом 31.07.2023.
Суддя О.Г. Смородінова