25 липня 2023 року Справа № 915/1732/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
за участі секретаря Кнауб А.А.;
представники сторін у засідання не з?явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/1732/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек",
вул. Трудова, буд. 9, м. Хмельницький, 29000;
електронна адреса: office@ukrintek.com;
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032;
в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;
електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 33131,61 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Компанія Укрінтек" пред'явлено позов про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі ? ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУ "АЕС") грошових коштів у загальній сумі 33131,61 грн., із яких: 23628,08 грн. ? 3 % річних; 9503,53 грн. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУ "АЕС" зобов?язань за укладеним з позивачем договором від 03.05.2019 № 53-123-01-19-05359 на постачання товару, а саме, зобов?язань щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого на суми допущених відповідачем прострочень ТОВ "Компанія Укрінтек" здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивач також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 14.12.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, а також призначено підготовче засідання на 09.02.2022.
Ухвалою від 09.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 15.03.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Ухвалою суду від 27.10.2022 призначено підготовче засідання вданій справі на 17.11.2022.
Ухвалою від 17.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.01.2023.
Ухвалою від 18.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 22.03.2023.
Ухвалою від 22.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 02.05.2023.
Ухвалою від 02.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання в даній справі на 25.07.2023.
ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУ "АЕС" у відзиві від 30.12.2021 № 32/1346 не заперечило існування прострочення за договором, проте зазначило, що станом на 05.10.2020 заборгованість, стягнення нарахувань на котру є предметом спору, погашена у повному обсязі; крім того, відповідач вважає виконані позивачем розрахунки нарахувань на суму прострочення такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, відповідач указав, що відповідно до п. 2.2 договору, оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 договору. Отже, початок перебігу строку на оплату товару, починається саме з моменту виконання позивачем усіх визначених пунктом 2.2 договору умов, у повному обсязі, зокрема, з моменту проходження товаром вхідного контролю (ВК).
При цьому позивачем наведені обставини не враховані та здійснені нарахування за більші періоди прострочень, ніж це можливо у відповідності до умов п. 2.2 договору.
Відповідач також зазначив, що порушення строків оплати є наслідком настання кризової економічної ситуації на ринку електричної енергії України; в умовах функціонування нового ринку електричної енергії існує надвелика заборгованість ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за відпущену електричну енергію. У зв?язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" та суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла криза неплатежів, що, у свою чергу, призвело до порушення відповідачем строків виконання зобов?язань за договорами, зокрема, і за договором від 03.05.2019 № 53-123-01-19-05359.
Викладені обставини відповідач вважає такими, що свідчать про відсутність його вини у порушенні умов договору, як підстави для відповідальності.
ТОВ "Компанія Укрінтек" у відповіді на відзив від 03.02.2022 та додаткових поясненнях від 11.04.2022 виклало незгоду з доводами відповідача.
Так, на думку позивача, з жодного пункту договору не випливає, що 45 робочих днів для оплати вираховується з дати проходження вхідного контролю, який є внутрішньо-регламентованою ВП "ПУАЕС" процедурою, що провадиться замовником самостійно без залучення постачальника, з дати фактичного отримання товару у свою власність. Відповідно на постачальника продукції вже не розповсюджуються такі процедури, оскільки він своє зобов'язання з поставки по кількості та якості виконав, що підтверджується проставленням відмітки на видатковій накладній. Між датами проходження вхідного контролю, які наводить відповідач, та датами прийняття товару по факту, які вказані у видаткових накладних, взагалі відсутній взаємозв'язок, а тому розрахунок, поданий відповідачем у відзиві, є невірним.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з?явилися.
При цьому від позивача надійшло клопотання від 28.06.2023 про розгляд справи за відсутності його представника.
Від відповідача надійшло клопотання від 10.07.2023 про відкладення розгляду справи у зв?язку з перебуванням представника ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУ "АЕС" у відпустці.
Разом із тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання у зв?язку з тим, що до нього не додано доказів на підтвердження зазначених вище обставин, а також на підтвердження того, що у відповідача відсутні інші представники, які могли б взяти участь у засіданні суду в даній справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 03.05.2019 № 53-123-01-19-05359 на постачання товару (далі - договір), згідно умов якого ТОВ "Компанія Укрінтек" (постачальник) зобов?язалося передати ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУ АЕС" (покупцю), а покупець ? прийняти і сплатити товар ? код CPV 19210000-1 по ДК 021:2015 - Натуральні тканини (Тканини в асортименті, рушники) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікаціях № 1 та № 2 (додатки до договору № 1 і № 2), що є невід'ємними частинами цього договору; рік виготовлення товару - не раніше 2018 року; загальна вартість товару складає 2791490,65 грн. з ПДВ (п.п. 1.1, 2.1 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках);
- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;
- копії документів, підтверджуючих якість товарів (висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи, паспортів якості, тощо) згідно до тендерної документації.
Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 договору).
У відповідності до п. 5.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Пунктом 2.2 договору визначено, що оплата за ним відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікацій № 1 та № 2 (додатки до договору № 1 та № 2) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору; пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою. Дія терміну цього договгору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2020. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору та виконання діючих зобов?язань (п.п. 12.1-12.3 договору).
До договору сторонами укладено специфікацію № 1, в якій погоджено поставку товарів загальною вартістю 2784884,04 грн. з ПДВ, їх найменування, кількість та характеристики (а.с. 9-15).
Крім того, сторонами укладено специфікацію № 2, в якій погоджено поставку товарів загальною вартістю 6606,61 грн. з ПДВ, їх найменування, кількість та характеристики (а.с. 15-16).
Загалом погоджено поставку товарів вартістю 2791490,65 грн. з ПДВ. (2784884,04 грн. + 6606,61 грн.).
Судом встановлено, і сторонами не заперечується, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу визначений специфікаціями №№ 1-2 товар згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 11.07.2019 № 1696 на суму 144335,10 грн. з ПДВ; від 18.07.2019 № 1761 на суму 29545,20 грн. з ПДВ; від 31.07.2019 № 1886 на суму 92607,06 грн.; від 31.07.2019 № 1887 на суму 4365,60 грн.; від 01.08.2019 № 1894 на суму 295228,80 грн. з ПДВ; від 19.08.2019 № 2066 на суму 86313,36 грн. з ПДВ; від 16.09.2019 № 2261 на суму 33741,54 грн. з ПДВ; від 04.10.2019 № 2408 на суму 72360 грн. з ПДВ; від 11.12.2019 № 2938 на суму 2241,01 грн. з ПДВ; від 23.12.2019 № 3139 на суму 380386,98 грн. з ПДВ; від 16.01.2020 № 94 на суму 402156 грн. з ПДВ; від 10.02.2020 № 212 на суму 1248210 грн. з ПДВ (а.с. 35-46).
На виконання п. 3.2 договору позивачем подано та зареєстровано відповідні податкові накладні в ЄРПН, що підтверджується поданими відповідачем витягами та квитанціями про реєстрацію податкових накладних (а.с. 47-82).
З матеріалів справи та пояснень відповідача, щодо яких не заперечив позивач, вбачається, що постачання товару та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 договору відбувалось в наступні терміни:
№ п/пДата, № накладноїСума, грн з ПДВДата фактичної поставки (п.2.2 договору)Дата реєстрації податкової накладної в СІЧНІ (п,3.2 договору)Дата проходження ВК (п.6.1. договору)
111.07.2019 №1696144335,1012.07.201926.07.201931.07.2019
218.07.2019 №176129545,2022.07.201907.08.201906.08.2019
331.07.2019 №188692607,0601.08.201909.08.201907.08.2019
431.07.2019 №18874365,6001.08.201909.08.201907.08.2019
501.08.2019 №1894295228,8002.08.201927.08.201907.08.2019
619.08.2019 №206686313,3620.08.201904.09.201922.08.2019
716.09.2019 №226133741,5417.09.201903.10.201910.10.2019
804.10.2019 №240872360.0007.10.201929.10.201909.12.2019
911.12.2019 №29382241,0113.12.201920.12.201924.12.2019
1023.12.2019 №3139380386,9826.12.201914.01.202009.01.2020
1116.01.2020 №94402156.0028.01.202010.02.202017.02.2020
1210.02.2020 №2121248210,0018.02.202028.02.202021.02.2020
Відповідачем здійснено оплату поставлених позивачем товарів у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахункам ТОВ "Компанія Укрінтек" за загальний період 09.10.2019-05.10.2020 (а.с. 26-33).
Разом із тим, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, отримані товари ВП "ПУ АЕС" оплачені з простроченням, внаслідок чого у ТОВ "Компанія Укрінтек" виникло право на стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Викладені підстави зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Як зазначалося вище, згідно п. 2.2 договору, відповідач мав оплатити отриманий товар на протязі 45 робочих днів після постачання товару та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору.
У відповідності до п.п. 3.2, 5.1 договору з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН); електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; копії документів, підтверджуючих якість товарів згідно до тендерної документації; приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".
Отже, в даному випадку перебіг строку оплати поставленого за договором товару мав розпочатися не раніше реєстрації позивачем відповідної податкової накладної в ЄРПН та проходження вхідного контролю продукції.
Таким чином, оплата товару за договором мала бути проведеною відповідачем у кожному випадку на протязі 45 робочих днів після настання відповідних подій.
Викладеним спростовуються твердження позивача про наявність підстав для здійснення на суми прострочень нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України з моменту фактичного постачання товару.
Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, указує на те, що заборгованість за договором виникла внаслідок скрутного фінансового становища ВП "ПУ АЕС" та фінансової кризи неплатежів, що свідчить про відсутність вини відповідача, як підстави для відповідальності. При цьому ВП "ПУ АЕС" посилається на положення ст. 614 ЦК України.
Щодо указаних тверджень відповідача суд приходить до такого.
Умовами договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов?язань за цим договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов?язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини. Форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов?язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входять повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили. Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов?язань (п.п. 7.1-7.3 договору).
Такі умови договору кореспондуються з положеннями законодавства, згідно яких підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб?єкт господарювання за порушення господарського зобов?язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов?язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов?язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов??язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов?язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов?язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов?язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов?язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України (ТПП), зокрема: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов?язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п.п. 3.3, 6.11 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України
від 15.07.2014 № 40(3)).
Із змісту викладених положень договору та законодавства випливає, що належним доказом настання форс-мажорних обставин є виданий певному суб?єкту господарювання сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); при цьому для посилання на відповідні обставини відповідач мав повідомити іншу сторону про початок та кінець дії таких обставин, надавши відповідний доказ ? сертифікат (довідку) ТПП.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об?єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі № 911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов?язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв?язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).
Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов?язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).
В даному випадку відповідачем не подано суду доказів на підтвердження направлення позивачу повідомлення про настання обставин, передбачених пунктом 7.1 договору, зокрема, форс-мажорних обставин з відповідним доказом ? сертифікатом ТПП.
Інших положень, які передбачали б можливість відстрочення виконання договірних зобов?язань з оплати поставленого товару, договір не містить.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем доведено порушення ВП "ПУ АЕС" обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
В даному випадку відповідачем порушені договірні зобов?язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у ТОВ "Компанія Укрінтек" виникло право на стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судом встановлено, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснені позивачем на суму простроченої заборгованості по кожній видатковій накладній окремо; строки нарахувань визначені з розрахунку: дата фактичного прийняття товару + 45 робочих днів.
Разом із тим, як встановлено судом вище, відповідний строк належало розраховувати починаючи з дати остаточного виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 договору (реєстрації позивачем відповідної податкової накладної в ЄРПН, проходження вхідного контролю продукції, тощо).
Відповідачем у відзиві надано контррозрахунок суми нарахувань по кожній видатковій накладній, з урахуванням зазначених вище умов, згідно якого підлягаюча до стягнення з ВП "ПУ АЕС" сума 3 % річних склала 19349,91 грн., а сума інфляційних втрат - 1764,97 грн.
Перевіривши указаний контррозрахунок за допомогою програми "IpLex", суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним.
З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти у загальній сумі 21114,88 грн., із яких: 19349,91 грн. ? 3 % річних; 1764,97 грн. ? інфляційні втрати.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
ТОВ "Компанія Укрінтек" оплачено звернення до суду з позовом у даній справі судовим збором у загальній сумі 2270 грн. згідно платіжного доручення від 25.11.2021 № 160 на суму 2270 грн.
Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 21114,88 грн., яка на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі підлягала оплаті судовим збором у сумі 2270 грн., що, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру.
Отже, таку суму судового збору належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
У судовому засіданні 25.07.2023, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруча компанія "Енергоатом", вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661, в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція", промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек", вул. Трудова, 9, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код 37462850, грошові кошти у загальній сумі 21114,88 грн., із яких: 19349,91 грн. ? 3 % річних; 1764,97 грн. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2270 грн.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2023.
Суддя Т.М. Давченко