28 липня 2023 року Справа № 915/734/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; адреса електронної пошти: legal.collection@raiffeisen.ua; ідентифікаційний код 14305909)
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Ворони Андрія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
про: стягнення 111 324,89 грн,
Суть спору:
12.05.2023 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 114/5-К-294915 від 27.03.2023 (з додатками), в якій просить суд:
1. Прийняти дану позовну заяву до провадження та призначити розгляд по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Ворони Андрія Станіславовича (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь AT «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ: 14305909) заборгованість за кредитним договором № 011/31054/422230 від 25.07.2018 року у сумі 111 324,89 грн, яка складається з:
- Заборгованість за кредитом у розмірі - 96 014,95 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 40 266,96 грн;
- Заборгованість за відсотками - 15 309,94 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 13 479,08 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ворони Андрія Станіславовича (ІПН НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь AT «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ: 14305909) у рівних частинах витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Кредитного договору № 011/31054/422230 від 25.07.2018, з додатковими угодами до нього; Договору поруки № 121394/31054/328351, з додатковими договорами до нього; виписки по рахунку від 23.01.2023; вимог про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 114/5-К-281385 від 25.01.2023, № 114/5-К-281387 від 25.01.2023; застосування норм статей 16, 509, 526, 527, 536, 549, 553, 611, 625, 1048, 1050 Цивільного кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачами грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Положеннями ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Інформацію про відповідність наданих позивачем щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на запит Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2023 отримано 22.05.2023.
З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/734/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.
Так, позивач отримав копію ухвали 05.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501415134.
Відповідач-1 отримав копію ухвали 05.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501414820.
Відповідач-2 отримав копію ухвали 05.06.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором 5400501414812.
Станом на час розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
Відповідачі правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалися.
Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 29.05.2023 відповідачам було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Копії вказаної ухвали відповідачі отримали 05.06.2023. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідачів тривав до 20.06.2023 включно.
Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідачі ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надали.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).
При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
25 липня 2018 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (новим найменуванням якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»), як Кредитором, та Фізичною особою-підприємцем Вороною Андрієм Станіславовичем, як Позичальником, був укладений Кредитний договір № 011/31054/422230 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 400 000,00 грн, а Позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (далі - Графік) та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з Додатком 1 до Договору. Під невідновлювальною кредитною лінією Сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання Позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за Кредитом протягом строку дії Договору (п. 1.1).
За умовами наведеного Кредитного договору:
- кінцевий термін надання кредиту - 25.09.2018 (останній день, коли Позичальник може звернутися до Кредитора з заявою про отримання траншу Кредиту) (п. 1.2);
- кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 25.07.2021, або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором) (п. 1.3);
- протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24 % річних, в тому числі за користування Кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 Договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та у випадках, передбачених цим Договором (п. 2.1);
- нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі (п. 2.3);
- виконання зобов'язань Позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між Кредитором і ОСОБА_1 (надалі за тестом - Поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань Позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення зазначене в цьому пункті, оформлюється відповідним договором поруки, який за тестом договору, згадується як договір забезпечення (п. 4.1);
- Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 25 числа (надалі - дата платежу), та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов'язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку. При простроченні погашення платежу ануїтетного платежу проценти, нараховані на суму простроченої заборгованості за період прострочення, підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком (п. 5.3);
- у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька таких заходів: відмовити в наданні кредиту або його частини за договором; скасувати або встановити розмір ліміту в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитом; вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором; вимагати від позичальника та/або поручителів надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань позичальника за договором (п. 8.1);
- Кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та пред'явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин, зокрема: порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (п. 8.2.1);
- якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 цієї статті договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов'язання Кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати прийняття Кредитором відповідного рішення. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Кредитор має право пред'явити вимогу Позичальнику/Поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за договором, які не суперечать законодавству України (п. 8.3);
- Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками (за наявності і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору (п. 12.1).
Додатком № 1 до Кредитного Договору витупив Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
Договір з додатком до нього підписаний та скріплений печатками Кредитора і Позичальника.
У подальшому, сторонами Кредитного договору укладалися додаткові угоди до нього.
Так, 07.10.2020 між Кредитором та Позичальником було укладено додаткову угоду № 011/31054/422230/1 до Кредитного договору, за умовами якої сторони погодили, зокрема, таке:
- викласти в новій редакції п. 1.3 Кредитного договору: « 1.3 Кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 25 травня 2022 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором)» (п. 1);
- станом на дату укладання цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 183 982,26 грн (п. 2.1);
- станом на дату укладання цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 19 066,98 грн, у тому числі 15 059,59 грн - заборгованість з погашення суми кредиту; та 4 007,39 грн - заборгованість з погашення процентів (п. 2.2);
- Сторони домовилися викласти Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів у новій редакції згідно з додатком № 1 до цієї Додаткової угоди (п. 3).
11.08.2021 між Кредитором та Позичальником було укладено додаткову угоду № 011/31054/422230/2 до Кредитного договору, за умовами якої сторони погодили, зокрема, таке:
- викласти в новій редакції п. 1.3 Кредитного договору: « 1.3 Кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 25 січня 2023 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором)» (п. 1);
- станом на дату укладання цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 121 420,08 грн (п. 2.1);
- станом на дату укладання цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 22 691,55 грн, у тому числі 18 301,52 грн - заборгованість з погашення суми кредиту; та 4 390,03 грн - заборгованість з погашення процентів (п. 2.2);
- Сторони домовилися викласти Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів у новій редакції згідно з додатком № 1 до цієї Додаткової угоди (п. 3).
Наведені додаткові угоди підписані та скріплені печатками Кредитора і Позичальника.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 25 липня 2018 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (новим найменуванням якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»), як Кредитором, та громадянкою України ОСОБА_1 , як Поручителем, був укладений Договір поруки № 121394/31054/328351 (далі - Договір поруки), відповідно до предмету якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором солідарно з позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов'язаний: повернути кредит в розмірі 400 000,00 грн, в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 25.07.2021, або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом і розмірі 24 % річних, або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов Кредитного договору, у тому числі на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором; сплатити комісії в розмірі, передбаченому Кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору (п. 1.1).
За умовами наведеного Договору поруки:
- Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та у строки, визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов'язань (п. 1.2);
- у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного невиконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває право вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями (п. 2.1);
- Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному у такій вимозі. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань (п. 2.2);
- цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлений договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо Кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до Поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання (п. 7.2).
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою Кредитора.
У подальшому, сторонами Договору поруки укладалися додаткові договори до нього.
Так, 07.10.2020 між Кредитором та Поручителем було укладено Додатковий договір № 121394/31054/328351/1 до Договору поруки, яким сторони домовилися внести зміни в Договір та викласти п. 1.1.1 Договору поруки в новій редакції: « 1.1.1 повернути кредит у розмірі 400 000,00 грн в порядку передбаченому Кредитним договором не пізніше 25 травня 2022 р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов Кредитного договору».
11.08.2021 між Кредитором та Поручителем було укладено Додатковий договір № 121394/31054/328351/2 до Договору поруки, яким сторони домовилися викласти Договір поруки в новій редакції, зокрема:
- Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо (п. 1.1);
- Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та у строки, визначені Основним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (п. 1.2);
- у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а Поручитель - зобов'язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями (п. 2.1);
- Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених Забезпечених зобов'язань протягом 5 робочих днів з дати отримання вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному у такій вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру Забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов'язань (п. 2.2);
- цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печаткою Кредитора (п. 6.1);
- строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо Кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до Поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання (п. 6.2).
Зазначені Додаткові договори підписані обома сторонами та скріплені печаткою Кредитора.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як кредитора, до відповідача-1, як позичальника, та відповідача-2, як поручителя, щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та відсотками.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини укладання позивачем та відповідачем-1 кредитного договору та наявність відповідного розміру заборгованості і прострочення відповідачем-1 зобов'язань з повернення грошових коштів, а також обставини укладання між позивачем та відповідачем-2 договору поруки та наявності підстав для стягнення з відповідача-2, як солідарного відповідача, заборгованості за кредитом та відсотками.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Кредитний договір № 011/31054/422230 від 25.07.2018, з додатковими угодами до нього;
- Договір поруки № 121394/31054/328351, з додатковими договорами до нього;
- виписка по рахунку від 23.01.2023;
- вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 114/5-К-281385 від 25.01.2023, № 114/5-К-281387 від 25.01.2023.
Відповідачі, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надали.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.
За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Ворона Андрій Станіславович звернувся до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з листом № 1 від 25.07.2018 щодо надання кредитних коштів згідно Кредитного договору в сумі 400 000,00 грн на розвиток бізнесу.
Як свідчать матеріали справи, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно зазначених кредитних договорів, надавши 26.07.2018 відповідачу-1 кредит в розмірі 400 000,00 грн що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позичальника.
При цьому, суд зауважує, що за приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
У п. 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75 (надалі - Положення) зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 44 Положення).
Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України (п. 45 Положення). Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (п.46 Положення). Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами (п. 47 Положення). У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження) (п. 48 Положення). Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (п. 51 Положення).
Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 57 Положення).
Банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (п. 58 Положення).
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п. 60 Положення).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).
Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.
Отже, суд вважає, що виписки за банківськими картковими рахунками можуть бути належними доказами заборгованості за кредитними договорами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
Як вбачається з умов вищенаведених угод Кредитний договір був укладений на умовах поворотності, строковості та платності відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов'язався своєчасно повернути Кредит відповідно до умов Договору та своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом та комісії в порядку, передбаченому Договором.
З урахуванням наведеного суд констатує, що за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, Позичальник скористався кредитними коштами, проте, не виконав в повному обсязі свого зобов'язання з повернення кредиту, у зв'язку із чим станом на 23.01.2023 заборгованість Позичальника за Кредитним договором складає 111324,89 грн, яка складається з
- заборгованості за кредитом у розмірі - 96 014,95 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 40 266,96 грн;
- заборгованості за відсотками - 15 309,94 грн, у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 13 479,08 грн.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором закон покладає на позичальника.
Крім того, суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Умовами Кредитного договору сторони погодили кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 25.01.2023.
При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що банк у спірних правовідносинах скористався правом дострокового повернення кредиту.
Так, право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, постанова Верховного Суду від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).
Пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Враховуючи наведене, позивач направив відповідачу-1 вимогу № 114/5-К-281387 від 25.01.2023 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій вимагав протягом 30 календарних днів з дати вимоги здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом із сплатою процентів.
Аналогічно позивач направив відповідачу-2 вимогу № 114/5-К-281385 від 25.01.2023 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій вимагав протягом 30 календарних днів з дати вимоги здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом із сплатою процентів.
Таким чином, банком було змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.
Зазначені вимоги залишені відповідачами без відповіді та реагування, доказів погашення існуючої заборгованості матеріали справи не містять.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За умовами п.п. 1.1, 1.2 Договору поруки (в редакції Додаткового договору від 11.08.2021) Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та у строки, визначені Основним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Таким чином, за висновками суду в спірних правовідносинах Фізичною особою-підприємцем Вороною Андрієм Станіславовичем дійсно порушено умови Кредитного договору в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за наданим кредитом та нарахованими відсотками, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Так, позивачем доведено, а відповідачами не спростовано, що станом на момент звернення Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до суду з позовною заявою розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця Ворони Андрія Станіславовича за кредитом за Кредитним договором становить 96 014,95 грн.
Отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості по відсоткам у розмірі 15 309,94 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як уже було наведено вище, п. 2.1 Кредитного договору сторонами погоджено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24 % річних, в тому числі за користування Кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 Договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та у випадках, передбачених цим Договором.
На підставі наведеного позивач цілком правомірно нарахував та просить стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками.
Відповідачами розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано та не заперечено, контррозрахунок не надано.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками і встановлено, що позивачем відповідні нарахування проведено вірно.
Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову та солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на користь позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Ворони Андрія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; ідентифікаційний код 14305909) за кредитним договором № 011/31054/422230 від 25.07.2018 заборгованість за кредитом у розмірі 96 014,95 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 15 309,94 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ворони Андрія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; ідентифікаційний код 14305909) 1 342,00 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; ідентифікаційний код 14305909) 1 342,00 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; ідентифікаційний код 14305909);
Відповідач-1: Фізична особа-підприємець Ворона Андрій Станіславович ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Відповідач-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено та підписано судом 28.07.2023.
Суддя О.Г. Смородінова