ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2023Справа № 910/8663/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства "Строй-Арсенал"
до Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 774 999,75 грн
Приватне підприємство "Строй-Арсенал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" про стягнення 774 999,75 грн, з яких 764 070,00 грн безпідставно набутих коштів та 10 929,75 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно стягнуто з позивача банківську гарантію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8663/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .
Відповідачем 21.06.2023 подано відзив, заперечено позовні вимоги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Також відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі - Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. Судом відмовлено у задоволенні даної заяви з огляду на недоведеність можливого впливу рішення у даній справі на права чи законні інтереси визначеної відповідачем особи.
Позивачем 27.06.2023 подано відповідь на відзив, спростовано доводи відповідача викладені у відзиві.
До Господарського суду міста Києва 28.06.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення.
Відповідачем 03.07.2023 подано заперечення на відповідь на відзив, повторно викладено доводи зазначені у відзиві.
Відповідачем 07.07.2023 подано відповідь на письмові пояснення третьої особи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Позивачем та Акціонерним товариство "Державний експортно-імпортний банк України" 02.06.2021 укладено договір про надання гарантії №21-63GR0010, за умовами якого банківська установа зобов'язалась надати відповідачу у справі безвідкличну і безумовну гарантію на суму 764 070,00 грн зі строком дії до 31.01.2022 в забезпечення виконання зобов'язань позивача у даній справі за укладеним у майбутньому договором підряду відповідно до умов проведених торгів №UA-2021-03-23-007722-c.
Третьою особою у справі та Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" 02.06.2021 укладено договір застави №21-63ZF0022, за умовами якого третьою особою у справі в забезпечення виконання зобов'язань позивача передано у заставу банку права вимоги за депозитним рахунком на суму вкладу 30 850,00 доларів США.
Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" 02.06.2021 надано відповідачу у справі (бенефіціар) банківську гарантію №21-63GR0010.
Позивачем та відповідачем 04.06.2021 укладено договір підряду №6/ОР-21, за умовою пункту 1.1 якого позивач зобов'язався відповідно до проектно-кошторисної документації, з використанням власних матеріалів та устаткування на власний ризик та у передбачений договором строк виконати та здати Роботи з фізичної ліквідації та забезпечення охорони довкілля згідно з проектом ліквідації шахти "Верболозівська" (код за ДК 021:2015, - 45110000-1 «Руйнування та знесення будівель і земляні роботи», ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013). У свою чергу, відповідач зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 2.1 договору №6/ОР-21 від 04.06.2021 позивач зобов'язався виконати роботи з моменту підписання договору по грудень 2021 року.
Додатком №4 «Календарний графік» визначено, що роботи виконуються протягом восьми місяців з травня по грудень включно.
За умовами пункту 18.6 договору №6/ОР-21 від 04.06.2021 виконання зобов'язань позивача за договором №6/ОР-21 від 04.06.2021 забезпечується безвідкличною і безумовною банківською гарантією у розмірі 764 070,00 грн.
Відповідачем у справі 14.09.2021 направлено позивачу (лист №1007) повідомлення про розірвання договору підряду №6/ОР-21 від 04.06.2021.
У цей же день відповідачем направлено позивачу лист №1008 від 14.09.2021 з поясненнями причин вчинення одностороннього правочину розірвання договору №6/ОР-21 від 04.06.2021.
У листопаді 2021 року позивач у даній справі звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним одностороннього правочину розірвання договору №6/ОР-21 від 04.06.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 912/3180/21 визнано недійсним односторонній правочин щодо односторонньої відмови від договору підряду №6/ОР-21 від 04.06.2021, укладеного між Державним підприємством "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" та Приватним підприємством "Строй-Арсенал", що вчинений Державним підприємством "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" відповідно до повідомлення про розірвання договору №1007 від 14.09.2021 та листа №1008 від 14.09.2021.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 у справі № 912/3180/21 залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та постановою Верховного суду від 30.05.2023.
У межах розгляду справи № 912/3180/21 судами встановлено, що позивач 08.09.2021 направив відповідачеві для розгляду та погодження акти КБ-2в, довідки КБ-3, акт маркшейдерського заміру обсягів виконаних робіт за серпень 2021 року.
На вказаний лист відповідач надав відповідь (лист від 13.09.2021), в якому зазначив про виявлені під час розгляду актів недоліки.
Наступного дня - 14.09.2021 листами №1007 та №1008 відповідач проінформував позивача про розірвання договору підряду від 04.06.2021 з 20.09.2021.
Після визнання в односторонньому порядку розірваним спірного договору підряду відповідач звернувся до банку з вимогою про списання на його користь банківської гарантії.
Оскільки позивач не виконав вимоги банку, викладені у листі від 12.10.2021 № 0024000/32491-21, щодо термінового погашення заборгованості у сумі 764 070,00 грн, то банк списав з депозитного рахунку ОСОБА_1 банківську гарантію та інші платежі на загальну суму 774 999,75 грн.
У свою чергу, ОСОБА_1 02.11.2021 звернувся до позивача з вимогою про повернення позивачем банківської гарантії та витрат, пов'язаних з її виплатою.
Під час розгляду спору у межах справи № 912/3180/21 місцевим та апеляційним судами встановлено, що позивачем зі свого боку дотримано договірних зобов'язань, не порушено терміни виконання робіт, встановлені календарним графіком робіт.
Дії відповідача в частині одностороннього розірвання господарського договору визнані судами неправовірними, а сам правочин - недійсним.
Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, факт відсутності порушення зобов'язання позивачем на момент вчинення відповідачем неправомірного одностороннього правочину є встановленим та доведеним належними доказами.
Відповідно до статі 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.
До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 563 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
Відповідно, за відсутності факту порушення зобов'язання принципалом відсутні підстави для отримання бенефіціаром грошових коштів банківської гарантії.
З листа Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 08.10.2021 №0023606/32263-21 вбачається, що відповідач 05.10.2021 звернувся до нього з вимогою про виплату коштів банківської гарантії №21-63GR0010 у повному обсязі.
Твердження відзиву в частині наявності у відповідача права на отримання цих грошових коштів незалежно від висновків судових рішень у справі № 912/3180/21 судом відхилено з огляду на правове регулювання статті 560 Цивільного кодексу України.
Крім того, судом відхилено і доводи відповідача в частині наявності у нього відповідного права на отримання коштів гарантії після 31.12.2021 з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань у встановлений договором строк, оскільки це невиконання стало прямим наслідком вчинення саме відповідачем у справі неправомірного правочину одностороннього розірвання господарського договору.
Частиною другою статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Відповідно, доводи відповідача про необхідність виконання позивачем повного обсягу робіт на власний ризик після отримання повідомлення про розірвання договору та без оплати за фактично виконані роботи на момент вчинення відповідачем неправомірного одностороннього правочину судом також відхилено, оскільки ці доводи знаходяться поза межами визначених статтею 3 Цивільного кодексу України та пунктом 18.1 укладеного сторонами у справі договору принципів справедливості та розумності.
Окремо суд має зазначити, що висновки відповідача про очевидність відсутності жодного порушення ним зобов'язань за укладеним господарсько-правовим договором спростовуються матеріалами справи. Очевидним у даному випадку є факт порушення відповідачем у результаті вчинення неправомірного одностороннього правочину своїх зобов'язань, зокрема, визначених пунктами 1.1, 4.2, 5.2.2 тощо.
Крім того, твердження про відсутність, у даному випадку порушеного права позивача, взагалі знаходиться поза межами принципу розумності, оскільки укладаючи господарсько-правовий договір позивач отримав право на оплату виконаних належним чином робіт, у тому числі з метою отримання комерційного прибутку.
Проте, за наслідками неправомірних дій відповідача в частині одностороннього припинення дії договору позивач втратив не тільки можливість виконати роботи та отримати справедливу їх оплату, а й фактично отримав додаткове зобов'язання з відшкодування третій особі у справі понесених втрат за договором застави.
Таким чином, суду поза розумним сумнівом доведено належними доказами як факт порушення права позивача відповідачем, так і факти неправомірності дій відповідача, направлених на одностороннє припинення господарсько-правового договору.
Крім того, ініціювання, отримання та утримання без належних правових підстав коштів банківської гарантії також є правопорушенням саме відповідача у справі.
При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача про неналежного позивача та неналежного відповідача у даній справі є помилковими, оскільки саме позивач є особою, що отримує всі негативні наслідки вчинення відповідачем правопорушень. За умовою банківської гарантії №21-63GR0010 бенефіціаром визначено саме відповідача, а не Державний бюджет України. Оскільки у даному випадку мова йде про грошові кошти, що ідентифікуються за родовими ознаками, немає істотного значення за якими платіжними реквізитами відповідачем направлено платіж за банківською гарантією. Відповідальною особою за їх неправомірне отримання є саме відповідач у справі.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Враховуючи наведене суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 764 070,00 грн неправомірно отриманих коштів банківської гарантії №21-63GR0010.
Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).
У даному випадку судом встановлено, що відповідачем вчинено господарсько-правове правопорушення, що полягає у вчиненні дій з отримання без належної правової підстави грошових коштів за банківською гарантією №21-63GR0010.
Відповідно, всі витрати, які поніс чи має понести позивач у зв'язку зі сплатою банківською установою відповідних грошових коштів знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з неправомірними діями відповідача.
За інформацією листа №0023606/35330-21 від 29.10.2021 Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" було списано з депозитного рахунку третьої особи у справі 774 999,75 грн в погашення заборгованості перед банком, що виникла за наслідками оплати вимоги відповідача за банківською гарантією №21-63GR0010.
Збільшення Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" на 10 929,75 грн. від визначеної гарантією суми відбулось внаслідок нарахування процентів у розмірі 21,75% річних від суми сплаченої гарантії за час погашення відповідного боргу позивача перед банком.
Судом прийнято до уваги доводи відповідача, що нарахування процентів банком та списання цих коштів з депозитного рахунку третьої особи у справі відбулось внаслідок непогашення позивачем заборгованості за оплаченою гарантією.
У той же час, судом прийнято до уваги і пояснення позивача в частині його незгоди з діями відповідача в частині одностороннього розірвання договору та стягнення коштів гарантії, що (у тому числі) підтверджено його зверненням до суду з позовом про визнання правочину недійсним.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за відсутності правопорушень з боку відповідача, що полягали у неправомірному розірванні договору та зверненню з вимогою про безпідставне стягнення коштів гарантії, витрати позивача не було б збільшено банківською установою на 10 929,75 грн.
Відповідно, судом встановлено, що відповідальною особою за збитки позивача у розмірі 10 929,75 грн є саме відповідач у справі.
За таких обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 10 929,75 грн збитків.
Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (03142, м. Київ, пров. Приладний, 2-А, ідентифікаційний код 39244468) на користь Приватного підприємства "Строй-Арсенал" (50005, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Каховська, 82А, ідентифікаційний код 30643835) 764 070 (сімсот шістдесят чотири тисячі сімдесят) грн 00 коп. безпідставно набутих коштів, 10 929 (десять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 75 коп. збитків та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 625 (одинадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк