номер провадження справи 34/148/23
31.07.2023 Справа № 908/1936/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні,
без виклику представників сторін,
справу № 908/1936/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС», ідентифікаційний код юридичної особи 37502259 (вул. Гната Хоткевича, буд. 8, оф. 199, м. Київ, 02094)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 38983006 (вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600)
про стягнення 44 003 грн 74 коп.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 44 003 грн 74 коп. за Договором № 591 від 23.12.2019, а саме: 20 000 грн 00 коп. основного боргу, 13 939 грн 75 коп. пені, 1102 грн 99 коп. 3% річних, 6 961 грн 00 коп. інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 591 від 23.12.2019 щодо оплати поставленої позивачем продукції. Здійснення часткової оплати та наявність простроченого боргу відповідача перед позивачем в сумі 20 000 грн 00 коп. На підставі п. 7.5 Договору позивачем відповідачу нараховано 13 939 грн 75 коп. пені. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 1102 грн 99 коп. 3% річних та 6 961 грн 00 коп. інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 справу 908/1936/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 у справі № 908/1936/23 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Повідомлень про розгляд справи в судовому засіданні не надходило.
У відзиві відповідач просить відмовити у позові в частині стягнення пені у розмірі 10 964 грн 41 коп., враховуючи, що строк позовної давності зі стягнення пені сплив 02.02.2023. Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, відповідач вважає розрахунок позивача вірним.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
31.07.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
23 грудня 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС» (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (відповідачем, покупцем) укладено Договір поставки №591 (далі - Договір).
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності після його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині грошових розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач взяв не себе зобов'язання поставити електродвигуни, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити за нього грошову суму.
Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, згідно п.1.2 договору, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 4.2. Договору, покупець перераховує постачальнику попередню оплату після підписання відповідної Специфікації до Договору у розмірі 30% від суми виставленого рахунку протягом 5 банківських днів, іншу частину вартості, що залишилась у розмірі 70% після письмового повідомлення постачальника про готовність товару д відвантаження, якщо інші умови оплати не визначені у Специфікаціях до Договору.
Відповідно до п.5.1. Договору термін поставки складає 99 календарних днів з дати попередньої оплати протягом строку дії Договору, якщо інші строки поставки не визначені у Специфікаціях.
11.06.2021 Сторонами укладена Специфікація №5 до Договору на поставку електродвигуна МТН 112-6 5 кВт 1000об/хв ІМ 1001 на суму 28 711,20 грн з ПДВ.
Згідно з п. 3 Специфікації №5 покупець здійснює оплату за поставлений Товар впродовж 5 банківських днів від дати поставленого товару.
Відповідно до видаткової накладної №Е-737 від 17.06.2021 відповідачем на підставі довіреності №ДВ-21-0671 від 15.06.2021 отримано від позивача продукцію на суму 28 711,20 грн.
Згідно п. 3 Специфікації №5 100% оплата за дану поставку повинна була здійснитися до 24.06.2021, включно.
Відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 8 711,20 грн, згідно платіжних доручень:, № 21-0007343 від 10.08.2021 на суму 2 000 грн 00 коп., № 21-0007277 від 12.08.2021 на суму 2 000 грн 00 коп.; № 22-0001573 від 03.02.2022 на суму 4 711 грн 20 коп.
Заборгованість в розмірі 20 000 грн 00 коп. за поставлену позивачем продукцію відповідачем не сплачена.
Наявність простроченої заборгованості за Договором відповідача перед позивачем стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою для захисту свого порушеного права.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору поставки № 591 від 23.12.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 3 Специфікації №5 покупець здійснює оплату за поставлений Товар впродовж 5 банківських днів від дати поставленого товару.
Відповідно до видаткової накладної №Е-737 від 17.06.2021 відповідачем на підставі довіреності №ДВ-21-0671 від 15.06.2021 отримано від позивача продукцію на суму 28 711,20 грн.
Згідно п. 3 Специфікації №5 100% оплата за дану поставку повинна була здійснитися до 24.06.2021, включно.
Відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 8 711,20 грн, згідно платіжних доручень:, № 21-0007343 від 10.08.2021 на суму 2 000 грн 00 коп., № 21-0007277 від 12.08.2021 на суму 2 000 грн 00 коп.; № 22-0001573 від 03.02.2022 на суму 4 711 грн 20 коп.
Заборгованість в розмірі 20 000 грн 00 коп. за поставлену позивачем продукцію відповідачем не сплачена.
На підставі вищевикладеного, враховуючи прострочення оплати відповідачем позивачеві за поставлений товар, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 000 грн 00 коп. основного боргу за Договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 1102 грн 99 коп. 3% річних та 6 961 грн 00 коп. інфляційних втрат за період з 13.08.2021 по 31.05.2023.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок відповідних сум, заявлених до стягнення та задоволено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1102 грн 99 коп. 3% річних та 6 961 грн 00 коп. інфляційних втрат за період з 13.08.2021 по 31.05.2023. Відповідач проти вказаних розрахунків позивача не заперечував.
Нормами статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 13 939 грн 75 коп. за період з 13.08.2021 по 31.05.2023, суд зазначає наступне.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.5 Договору сторони передбачили, що у разі затримки оплати товару, у строки, передбачені цим Договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості своєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Враховуючи, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 678 грн 50 коп. пені за заявлений період. У стягненні пені в розмірі 2 261 грн 25 коп. суд відмовляє, як у безпідставно заявлених до стягнення.
При цьому, суд враховує, що позивачем правомірно нараховано відповідачеві пеню, враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби» від 30.03.2020 року № 540-ІХ внесено зміни до законодавчих актів, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину», а п. 12 «Прикінцевих та Перехідних положень» Цивільного кодексу передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, строки визначені ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України були продовжені на строк дії карантину.
На підставі викладеного, судом частково задовольняється позовні вимоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути 20 000 грн 00 коп. основного боргу, 11 678 грн 50 коп. пені, 1102 грн 99 коп. 3% річних та 6961 грн 00 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 38983006 (вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІВЕС», ідентифікаційний код юридичної особи 37502259 (вул. Гната Хоткевича, буд. 8, оф. 199, м. Київ, 02094) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 11 678 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 50 коп. пені, 1102 (одна тисяча сто дві) грн 99 коп. 3% річних, 6961 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн 00 коп. інфляційних втрат та 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн 09 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 31.07.2023.
Суддя А.О. Науменко