номер провадження справи 34/141/23
24.07.2023 Справа № 908/1918/23
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.,
розглянувши матеріали справи №908/1918/23
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал», ідентифікаційний код юридичної особи 32469888 (вул. Героїв Сталінграду, 13, м. Запоріжжя, 69054)
про стягнення 36 868 грн 07 коп.
За участю уповноважених представників сторін:
позивач: Тувайкін Р.В., паспорт НОМЕР_1 від 18.04.2000; довіреність № 613/20-23 від 08.05.2023;
відповідач: Бобровник К.В., посвідчення адвоката ЗП001570 від 28.02.2018; ордер АР№1130615 від 13 07.2023;
вільний слухач: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_2 від 05.09.1996
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал» заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72225021 від 01.11.2021 за період з листопада 2021 по квітень 2023 в сумі 36 868 грн 07 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 справу 908/1918/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, господарський суд ухвалою від 13.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 908/1918/23, вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
19.06.2023 ухвала отримана відповідачем.
04.07.2023 суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання, в якому відповідач просить суд розгляд справи провести з викликом сторін, враховуючи суттєві обставини, які мають значення для повного та всебічного розгляду даної справи.
На підставі ст. 252 ГПК України, враховуючи клопотання відповідача та обставини, викладені у клопотанні та відзиві, суд задовольняє клопотання відповідача та призначає у справі судове засідання на 13.07.2023 о 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 13.07.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу «Акорд».
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1918/23, оголосив склад суду. Відводів складу суду, секретарю судового засідання не заявлено .
За наслідками судового засідання, у зв'язку з неявкою представника позивача, суд відклав розгляд справи на 24.07.2023 об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 24.07.2023 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.
Суд продовжив розгляд справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. У позові посилається на те, що згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначеної ч. 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно д ч. 5 ст. 13 цього Закону. Частиною 5 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. 02.10.2021 позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Тобто, з 01.11.2021 з відповідачем укладено типовий індивідуальний договір № 72225021 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 14. ТОВ «Аріал» на праві власності належить нежиле приміщення № 13 першого поверху 49,6 к.м. по пр. Металургів, 14 у місті Запоріжжі. Житловий будинок за адресою пр. Металургів, 14 у м. Запоріжжі оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії. У період з листопада 2021 по квітень 2023 позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на зазначене нежиле приміщення на загальну суму 36 868 грн 07 коп. Відповідно до пункту 11 типового індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315. Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на постачання теплової енергії за договором. Рахунки надавались на паперовому носії та в електронній формі, в т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. На момент звернення до суду з позовом у даній справі через порушення відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та положень чинного законодавства в частині оплати за надані послуги у ТОВ “Аріал” утворилася заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за спірний період в розмірі 36 868 грн 07 коп. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача на його користь грошової заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72225021 від 01.11.2021 за період з листопада 2021 по квітень 2023 в розмірі 36 868 грн 07 коп.
У відповіді на відзив позивач зауважував, що типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №72225021 між сторонами з 01 листопада 2021 року є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту його опублікування (02.10.2021). В свою чергу, договір №207079 від 01.01.2020 втратив чинність 01.11.2021. В рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначає, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини, які б регламентувались типовим індивідуальним договором № 72225021 від 01.11.2021. 01.01.2020 між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 207079 і укладення типового індивідуального договору не могло відбутись в силу приписів чинного законодавства. Відповідач не вчиняв і не мав наміру вчиняти будь-які дії, направлені на акцептування умов нових публічних договорів з позивачем. Листами від 20.12.2021 та 04.01.2022 відповідач заперечував щодо актів приймання-передачі послуг та наголошував на діючих договорах. Рішення виконкому ЗМР свідчать про початок та закінчення опалювального періоду 2021-2022, 2022-2023 у м. Запоріжжя, а не факт отримання послуги постачання теплової енергії відповідачем. Жодних пояснень, щодо того, яким чином позивач здійснював розрахунок об'єму спожитої теплової енергії ним не наведено. Натомість, умови договору, який регулював спірні правовідносини не змінювались протягом опалювальних сезонів 2020 - 2021, та 2021 - 2022, 2022-2023 років, параметри приміщення (його площа) також не змінювалось, середньомісячні температури в опалювальному сезоні 2021-2022, 2022-2023 років були стабільно вищими ніж у попередньому, а тому тепла для опалювання приміщення затрачалось менше, однак як випливає із рахунків позивача за вказані два опалювальні сезони, відповідач спожив теплової енергії у більш теплому опалювальному сезоні більше. Посилається на те, що до позову не додано жодного доказу в підтвердження встановлення методу розрахунку об'єму спожитої теплової енергії, вартість якої заявлена до стягнення.
24.07.2023 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).
02.10.2021 на офіційному вебсайті Концерну «МТМ» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно п.п. 1, 2, 4 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі». Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно пункту 5, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 11 Типового договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика).
Згідно п. 17, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця
Споживач, відповідно до п. 30, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця (п. 32).
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії (п. 33)
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34).
За умовами пунктів 51, 52, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строку.
Згідно зі інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариству з обмеженою відповідальністю “Аріал” (відповідач) на праві приватної власності належить нежиле приміщення № 13 першого поверху 49,6 к.м. по пр. Металургів, 14 у місті Запоріжжі.
Позивачем виписано відповідачу рахунки за постачання теплової енергії № 72225021 за листопад 2021 по квітень 2023 на суму 36 868 грн 07 коп.
Вказані рахунки надіслано позивачем відповідачу рекомендованим листом 05.06.2023.
Житловий будинок за адресою пр. Металургів, 14 у м. Запоріжжі оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.
ТОВ «Аріал» направив на адресу Концерну «Міські теплові мережі» лист №20/12/2021 від 20.12.2021 яким заперечував щодо актів приймання-передачі послуг за листопад 2021 та наголошував на їх безпідставності, не прийняття типового публічного договору, звертав увагу на чинність укладених договорів, в тому числі і договору №207079 від 01 січня 2020.
Листом №04/01/2022 від 04.01.2022 ТОВ «Аріал» заперечив Концерну «Міські теплові мережі» щодо актів взаємних розрахунків за період 01.11.2021 по 01.12.2021, складених на підставі публічних договорів приєднання та звернув увагу на діючі договори купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал» на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72225021 від 01.11.2021 за період з листопада 2021 по квітень 2023 в сумі 36 868 грн 07 коп. було предметом судового розгляду у даній справі.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення про задоволення позову враховує таке.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України “Про житлово-комунальні послуги” договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Системний аналіз вище викладеного дає підстави для висновку, що типовий індивідуальний договір № 772222502 між Концерном “МТМ” та ТОВ «Аріал» є укладеним з 01.11.2021 через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги” індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання' (02.10.2021). В свою чергу договір № 207079 від 01.01.2020 втратив чинність з 01.11.2021.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
З урахуванням не надання доказів на спростування не доведення відсутності надання позивачем послуги з постачання теплової енергії у період з листопада 2021 по квітень 2022 включно, суд доходить висновку, з посиланням на стандарт доказування «вірогідність доказів» про те, що посилання відповідача на споживання теплової енергії, згідно виставлених позивачем рахунків, в обсязі більшому, ніж у попередньому опалювальному періоді, що, на думку відповідача, є неправомірним.
Аналогічні висновки містяться і в постанові Центрального апеляційного господарського суду Запорізької області від 11.04.2023 у справі № 908/1468/22 за участі цих же сторін у справі.
Житловий будинок за адресою пр. Металургів, 14 у м. Запоріжжі оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії.
Нежиле приміщення відповідача є невід'ємною частиною житлового будинку. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок вцілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку - і житлових, і нежитлових.
Відповідач вказаних обставин не заперечив та не спростував.
На виконання пункту 5 Договору позивач надавав послугу з постачання теплової енергії відповідачу у нежиле приміщення по пр. Металургів, 14 м. Запоріжжя.
Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на постачання теплової енергії за договором. Рахунки надавались на паперовому носії та в електронній формі, в т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
В рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі.
У період з листопада 2021 по квітень 2023 позивач надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на зазначене нежиле приміщення на загальну суму 36 868 грн 07 коп.
Відповідач не виконав своїх обов'язків згідно договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 36 868 грн 07 коп.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача у т.ч. підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку та актами ГОТЕ (група обліку теплової енергії).
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріали справи свідчать, що позивачем доведено належними доказами факт поставки відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на підставі типового індивідуального договору № 72225021 від 01.11.2021 за період: з листопада 2021 по квітень 2023 на загальну суму 36 868 грн 07 коп., відповідачем оплата за надані послуги з постачання теплової енергії за спірний період у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена, факт отримання вказаних послуг не спростовано.
На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріал», ідентифікаційний код юридичної особи 32469888 (вул. Героїв Сталінграду, 13, м. Запоріжжя, 69054) на користь Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091) 36 868 (тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн 07 коп. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72225021 від 01.11.2021 за період з листопада 2021 по квітень 2023 та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 31.07.2023.
Суддя А.О. Науменко