номер провадження справи 24/13/23
14.07.2023 Справа № 908/2843/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2843/22
за позовом: Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00186542)
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” (вул. Заводська, буд. 7, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 03345716)
про стягнення 1272374,48 грн.
за участю представників:
від позивача: Верба В.В., адвокат, довіреність № 18-41 від 28.12.2022
від відповідача (заявник): не прибув
04.07.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023 по справі № 908/2843/23 в частині стягнення 459834, 85 грн основного боргу, 8804,47 грн інфляції, 5789,24 грн трьох процентів річних, що разом становить 474428,56 грн, на строк дев'ять місяців, з щомісячною виплатою вказаної суми у рівних частинах 56646,98 грн на вісім місяців (червень-грудень 2023 року та січень 2024 року) та 21252,72 грн на 1 місяць (лютий 2024 року).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.07.2023, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 05.07.2023 вказану заяву прийнято до розгляду суддею Азізбекян Т.А., судове засідання з розгляду заяви призначено на 14.07.2023.
У судове засідання 14.07.2023 з'явився представники заявника (боржника).
Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового засідання 14.07.2023 здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву, яка мотивована таким. Згідно фінансової звітності за 1 квартал 2023 року на рахунку ПАТ «Запоріжгаз» обліковується збиток у розмірі 35098 тис. грн. Основним видом діяльності АТ «Запоріжгаз», визначеним Статутом товариства, є розподіл природного газу для бюджетних установ, підприємств і організацій, населення. При цьому, негайне та одномоментне виконання рішення ставить під загрозу подальшу діяльність АТ «Запоріжгаз» та створює ризик банкрутства, що в свою чергу може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на оператора газорозподільних систем, зокрема забезпечення розподілу природного газу споживачам, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи. АТ «Запоріжгаз» є Оператором газорозподільної системи (раніше-газорозподіяьним підприємством), який здійснює на території м. Запоріжжя та Запорізької області господарську діяльність з розподілу природного, нафтового газу (метану) вугільних родовищ на підставі ліцензії. Станом на 31.03.2023 дебіторська заборгованість за розподіл природного газу становить 47157 тис. грн., за розрахунками виданими авансом становить 3639 тис. грн. Кредиторська заборгованість підприємства станом на 31.03.2023 складає 11730987 тис. грн. Внаслідок негативних економічних процесів у державі, що призвело до кризи неплатежів та збитковості газопостачальних і газорозподільних підприємств, а також проведення реформування ринку природного газу, у зв'язку з чим АТ «Запоріжгаз» позбавлене права здійснювати постачання природного газу, значно скоротилася виручка підприємства, що призводить до неможливості вчасно та в повному обсязі виконувати грошові зобов'язання. Внаслідок цього, фінансовий стан підприємства, яке здійснює розподіл природного газу усім категоріям споживачів міста Запоріжжя, є вкрай тяжким, що ставить під загрозу його нормальне функціонування та надання послуг з безперебійного та безаварійного газопостачання. За таких умов, додаткове покладення на підприємство надмірних економічних санкцій призведе до ускладнення і без того тяжкого матеріального становища та фактичної неплатоспроможності підприємства і нездатності вести господарську діяльність. Додатковою обставиною, яка ускладню виконання рішення суду у цій справі є обставина щомісячної сплати АТ «Запоріжгаз» розстрочених зобов'язань. Так, АТ «Запоріжгаз» має розстрочені зобов'язання, які сумлінно виконує згідно укладених угод у таких справах: справа № 22/93/10-18/245/10-22/124/10 - розмір щомісячного платежу становить 139 828,73 грн.; Договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-101 від 28.05.2012 - розмір щомісячного платежу становить 211 443,50 грн.; Договір про реструктуризацію заборгованості № 14/12-100 від 28.05.2012 - розмір щомісячного платежу становить 182 906,14 грн. Важає, що особливості господарської діяльності АТ «Запоріжгаз», які не дозволяють йому впливати на цінову політику в сфері газопостачання та стан розрахунків споживачів за надані послуги, його суспільно-економічне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства, обумовлений, в першу чергу, економічно необґрунтованими тарифами, що не відповідають фактичним витратам, обумовлюють складність та неможливість виконання рішення суду в даній справі без його розстрочення на термін., достатній для виплати присудженої суми без тяжких економічних наслідків для підприємства. Разом з цим, розстрочення виплати присудженої суми дозволить запобігти її одноразовому примусовому списанню та стабілізувати вкрай тяжке фінансове становище АТ «Запоріжгаз» та дозволить одночасно поступово сплачувати заборгованість та виконувати функції Оператора ГРМ.
Представник стягувача в судовому засіданні не прибув, відзиву на заяву суду не надав.
Розглянувши матеріали заяви, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши подані докази, вислухавши представника боржника справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023 позовні вимоги Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” задоволені частково, а саме:
- закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 797940,92 грн;
- стягнуто з Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” на користь Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” 459834,85 грн основного боргу, 8804,47 грн інфляції, 5789,24 грн 3% річних та 19085,62 грн судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2023 у справі № 908/18/23, яке набрало законної сили 02.05.2023, судом видано наказ від 23.05.2023.
За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду у справі “Глоба проти України” від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чижов проти України”).
Разом з тим, відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною четвертою даної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2023 у справі № 908/2843/22 набрало законної сили 26.06.2023. Запропонований боржником графік розстрочення боргу не перевищує встановленого законодавством строку.
Проаналізувавши надані заявником докази та письмові пояснення в їх сукупності, беручи до уваги введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, який впливає на здійснення господарської діяльності як стягувача, так і боржника; недопущення понесення боржником додаткових витрат, пов'язаних з примусовим виконанням судового рішення органами виконавчої служби, суд дійшов до висновку про задоволення заяви та розстрочення виконання рішення суду у даній справі в частині стягнення з АТ «Запоріжгаз на користь АТ «ЗФЗ» суми 459834 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 85 коп. основного боргу, 8804 (вісім тисяч вісімсот чотири) грн. 47 коп. інфляції, 5789 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 24 коп. 3% річних, що разом становить 474428,56 грн. на строк 9 (дев'ять) місяців, з щомісячною виплатою вказаної суми у рівних частинах 56646 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок шість) грн 98 коп. на 8 (вісім) місяців (червень-грудень 2023 року та січень 2024 року) та 21252 (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн 72 коп. на 1 (один) місяць (лютий 2024 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Заяву Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2843/22 задовольнити.
Розстрочити Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” виконання судового рішення від 24.05.2023 у справі № 908/2843/22 в частині стягнення суми 459834 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 85 коп. основного боргу, 8804 (вісім тисяч вісімсот чотири) грн. 47 коп. інфляції, 5789 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 24 коп. 3% річних, що разом становить 474428 (чотириста сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн 56 коп. - на строк 9 (дев'ять) місяців, з щомісячною виплатою вказаної суми у рівних частинах 56646 (п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок шість) грн 98 коп. на 8 (вісім) місяців (червень-грудень 2023 року та січень 2024 року) та 21252 (двадцять одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн 72 коп. на 1 (один) місяць (лютий 2024 року).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 31.07.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян