61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
19.07.2023 Справа № 905/652/22
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.
при секретарі судового засідання Білик М.Л.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м. Дніпро, код 42086719,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод", м. Краматорськ Донецької області, код 37580274,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ
про стягнення 1 750 125,76 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Рожкової Л.О.,
відповідача - Піщенкова К.К.,
третьої особи - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період лютий-травень 2022 року за Договором про постачання електричної енергії споживачу №324822 від 10.07.2021 в розмірі 1 750 125,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.10.2022 призначено підготовче засідання на 08.11.2022 року о 11:00 год. Надано відповідачу строк до 05.11.2022 для подання відзиву на позовну заяву.
31.10.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній, зокрема, просить суд надати відповідачу додатковий строк для складання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.11.2022 клопотання ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 30.11.2022. Зобов'язано позивача протягом 3-х днів з дня отримання даної ухвали направити позовну заяву з доданими до неї документами на поштову адресу відповідача в МВПЗ 84302 та на електронну пошту відповідача - laptev@kmpz.org.ua, докази чого надати до суду.
04.11.2022 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатками на поштову та електронну адреси відповідача. Відповідні докази додані до клопотання.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2022 відкладено підготовче засідання по справі на 07.12.2022 року о 10:30 год.
30.11.2022 на електронну пошту суду та 05.12.2022 засобами поштового зв'язку, тобто у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд надати сторонам додатковий час для врегулювання даного спору мирним шляхом, у зв'язку з чим відкласти розгляд справи на максимально можливий термін або на розсуд суду. У відзиві відповідач зазначає, що в період з березня та по теперішній час ТОВ "КМПЗ" особисто не споживає електроенергію, тож відповідач частково не погоджується зі стягненням вказаної заборгованості. Відповідач не заперечує стосовно необхідності сплати суми за спожиту електроенергію в лютому 2022 року, проте, наголошує, що наразі триває переговорний процес щодо укладення мирової угоди в рамках даної справи, оскільки ТОВ "КМПЗ" не має змоги провадити свою діяльність у зв'язку з введенням в країні воєнного стану та іншими зазначеними у відзиві обставинами. Також зазначає, що 28.11.2022 відповідач звернувся до позивача з пропозицією щодо укладення мирової угоди в рамках даної справи про погодження розстрочення сплати заборгованості на 18 місяців рівними щомісячними платежами.
06.12.2022 на електронну пошту суду та 07.12.2022 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що вважає викладені у відзиві доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.12.2022 відкладено підготовче засідання по справі на 10.01.2023 року о 12:00 год. Запропоновано відповідачу до 12.12.2022 подати заперечення на відповідь на відзив.
12.12.2022 на електронну пошту суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд закрити провадження у справі щодо позовних вимог в частині суми 10 000,00 грн основного боргу, відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення плати за електроенергію за період з березня по травень 2022 року в розмірі 1 389 080,84 грн, розстрочити виконання рішення суду на 12 календарних місяців зі сплатою суми в розмірі 351 044,92 грн рівними щомісячними платежами, починаючи з дати ухвалення рішення.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.01.2023 відкладено підготовче засідання по справі на 07.02.2023 року о 14:00 год. Запропоновано позивачу до 26.01.2023 подати свою позицію стосовно заперечень відповідача на відповідь на відзив, в т.ч. щодо клопотання відповідача про розстрочення стягнення визнаної ним суми, з доказами направлення відповідачу.
26.01.2023 позивачем подано через систему "Електронний суд" (зареєстровано 27.01.2023) додаткові пояснення у справі стосовно заперечень відповідача на відповідь на відзив та щодо клопотання про розстрочення виконання рішення, в яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити відповідачу в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.03.2023 о 12:00год.
06.03.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів часткової оплати заборгованості.
Ухвалою суду від 07.03.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023 року о 12:00 год., судове засідання вирішено провести за участю сторін в режимі відеоконференції.
11.04.2023 на електронну пошту суду надійшла заява відповідача, в якій останній просить суд:
- поновити строк для надання додаткових доказів;
- залучити до матеріалів справи договір № 212/2022 від 26.12.2022;
- поновити строк на подання заяви про залучення до справи співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні співвідповідача;
- залучити до участі у справі в якості співвідповідача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ;
- залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні співвідповідача Військову частину НОМЕР_1 ;
- відкласти судове засідання на інші дату та час.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 поновлено відповідачу строк для подачі доказів та заяви про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Прийнято до розгляду подані відповідачем докази, а саме копію Договору №212/2022 від 26.12.2022 з додатком до нього - Актом приймання-передачі майна від 01.03.2022. Вирішено повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні. Запропоновано позивачу до 25.04.2023 надати обґрунтування своєї позиції стосовно заяви відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача та третьої особи. Призначено підготовче засідання по справі на 09.05.2023 року о 14:15 год.
В підготовчому засіданні 09.05.2023 оголошено перерву до 11.05.2023 о 14:30 год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.05.2023 відмовлено в заяві відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ. Відмовлено в заяві відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні співвідповідача Військової частини НОМЕР_1 . Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ. Зобов'язано сторони протягом двох днів направити на адресу третьої особи заяви по суті справи (позовну заяву, відзив на позов тощо), докази направлення надати суду. Встановлено третій особі строк 10 днів з дня отримання позовної заяви на подання до суду письмових пояснень щодо позову. Відкладено підготовче засідання по справі на 20.06.2023 року о 10:30 год.
12.05.2023 відповідачем надано до суду докази направлення третій особі відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив.
16.05.2023 позивачем надано до суду докази направлення третій особі позову з додатками.
20.06.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів часткової оплати боргу та закриття провадження в цій частині позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.07.2023 року о 10:00 год.
17.07.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить суд долучити докази часткової оплати заборгованості, закрити провадження у справі в частині оплаченої суми заборгованості, прийняти заяву ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" про визнання позову в частині позовних вимог в сумі 351 044,92грн, повернути позивачу половину суми судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви та розстрочити виконання рішення суду на 12 календарних місяців зі сплатою суми в розмірі 351 044,92грн рівними щомісячними платежами 29 253,74грн.
18.07.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій позивач інформує, що в рахунок погашення нарахувань за період лютий-травень 2022 року відповідачем здійснені платежі з чітким призначенням платежу, а саме 19.12.2022 на суму 10 000 грн - за лютий 2022, 29.05.2023 на суму 381 514,79 грн - за травень 2022; 19.06.2023 на суму 557 648,42 грн - за березень 2022; 10.07.2023 на суму 449 917,63 грн - за квітень 2022. За період 01.02.2022 - 31.05.2022 відповідачу нараховано 2 384 239,37 грн, а сплачено 2 033 194,45 грн. Залишилась несплаченою частина нарахувань за розрахунковий період лютий 2022 року у сумі 351 044,92 грн.
Відповідач у судовому засіданні повідомив про часткову оплату боргу в розмірі 1 399 080,84 грн, просив суд закрити провадження в цій частині позовних вимог. Зазначив про визнання позову в частині позовних вимог в розмірі 351 044,92 грн. Також просив суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.
Позивач в судовому засіданні підтвердив часткову оплату відповідачем боргу, не заперечував проти закриття провадження у справі в цій частині, просив суд вирішити питання щодо повернення судового збору. Заперечував проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 19.07.2023 через систему "Електронний суд" надійшла заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, в якій третя особа зазначає, що питання щодо задоволення позовних вимог залишає на розсуд суду. До заяви додає лист відповідача про відсутність претензій з його боку до КЕВ м. Луганськ в питанні відшкодування електроенергії в сумі 1 389 080,84 грн, що є предметом спору в справі № 905/652/22.
Частиною 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд зазначає, що визнання відповідачем позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, не звільняє господарський суд від обов'язку встановлення усіх обставин справи, дослідження та оцінку доказів, а також здійснення аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини.
На виконання зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України суд встановив, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою - директором ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" Шайоноком С.Е. Суд звертає увагу на те, що сплата частини заборгованості та визнання залишку неоплаченої частини заборгованості свідчать про визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення за результатами підготовчого засідання.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 10.07.2021 між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (постачальник) та ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 324822 (далі - договір), відповідно до умов якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього Договору.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.
Згідно з пунктом 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Відповідно до пункту 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що розрахунки споживача за договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
За умовами п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п. 13.1 Договору).
Відповідач приєднався до умов договору на підставі поданої заяви-приєднання (додаток №1 до договору) на умовах комерційної пропозиції "Вільна (строкова)", яка є додатком 2 до договору.
Відповідно до п. 4.1 Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється :
- 33% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж до 10 числа розрахункового періоду;
- 33% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж до 20 числа розрахункового періоду;
- 34% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж до 30 числа розрахункового періоду;
- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.
Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку постачальником або після отримання постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання споживача). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 4.1 Комерційної пропозиції (п. 5.3 Комерційної пропозиції).
Пунктом 5.4 комерційної пропозиції погоджено, що акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача.
Відповідно до п. 8.1 Комерційної пропозиції договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду січня 2022 року, але не раніше діти підписання цієї Комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв'язку з порушенням споживачем умов п. 4.1 цієї Комерційної пропозиції.
Додатком №4 до договору погоджено прогнозовані обсяги постачання електричної енергії споживачу.
На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період лютий - травень 2022 року на загальну суму 2 765 754,16 грн, на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії):
- за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1 376 673,32 грн у кількості 520221кВтгод,
- за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 557 648,42 грн у кількості 180979кВтгод,
- за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 449 917,63 грн у кількості 145444кВтгод,
- за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 381 514,79 грн у кількості 123821кВтгод,
Вказані акти підписані лише позивачем.
Також позивачем додано до матеріалів справи сформовані рахунки за спожиту електричну енергію: за лютий 2022 року від 05.03.2022 на суму 1 376 673,32 грн, за березень 2022 року від 09.04.2022 на суму 557 648,42 грн, за квітень 2022 року від 08.05.2022 на суму 449 917,63 грн, за травень 2022 року від 07.06.2022 на суму 381 514,79 грн.
Пунктом 9.6 Комерційної пропозиції сторони погодили, що постачальник інформує споживача про будь-яку зміну умов Договору, та/або надає іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін та/або може бути використаною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації одним із наступних способів: через особистий кабінет, на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану споживачем, смс-повідомленням, на номер наданий споживачем, за допомогою чат-програм, в місцях обслуговування клієнтів, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані Акти та рахунки були направлені споживачу на його юридичну адресу, відомості щодо якої внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується списком згрупованих відправлень, службовим чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відправлення 21.07.2022.
Відповідач в порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов'язань по оплаті фактично отриманої та спожитої за заявлений період електричної енергії виконав частково, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 324822 від 10.07.2021 склала 1 750 125,76 грн.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 750 125,76грн.
Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з вищевказаного договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Підпунктами 4.3, 4.12 п.4 Правил РРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.
Розділом 3 комерційної пропозиції до договору визначено, зокрема, що ТОВ "ДТЕК Високовольтні Мережі" є оператором системи розподілу (передачі) в межах Донецької області.
Листом від 15.08.2022 № 08-29/1122-вих ТОВ "ДТЕК Високовольтні Мережі " на запит позивача повідомило, що фактичний (звітний) обсяг споживання по точках комерційного обліку споживачів наведено у деталізації розрахунків обсягів, а саме по ТОВ "КМПЗ": за лютий 2022 року - 520221 кВт*год, березень 2022 року - 180979 кВт*год, квітень 2022 року - 145444 кВт*год, травень 2022 року - 123821 кВт*год. Лист з додатками підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій Шашацькою К.Г. Підпис перевірено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 05.12.2022.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачем електроенергії в лютому 2022 року в обсязі 520221 кВт*год, в березні 2022 року в обсязі 180979 кВт*год, в квітні 2022 року в обсязі 145444кВт*год, в травні 2022 року в обсязі 123821кВт*год підтверджено матеріалами справи.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 4.1 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.
У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 4.1 Комерційної пропозиції (п. 5.3 Комерційної пропозиції).
Виходячи з умов договору та комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію повинен був здійснений: за лютий 2022 року - не пізніше 07.03.2022, за березень 2022 року - не пізніше 07.04.2022, за квітень 2022 року - не пізніше 05.05.2022, за травень 2022 року - не пізніше 07.06.2022.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках позивача обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Факт отримання відповідачем актів приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунків за спожиту електроенергію також не заперечується відповідачем. Даних про інші обсяги спожитої електричної енергії відповідачем також не надано.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію у лютому-травні 2022 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1 750 125,76 грн є обґрунтованими.
В той же час, судом встановлено, що після подання позову до суду відповідач здійснив оплату заборгованості в розмірі 1 399 080,84 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих до матеріалів справи, а також підтверджується позивачем.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, спір в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 399 080,84 грн (за спожиту електроенергію в березні-травні 2022 року та частково в лютому 2022 року) в даній справі припинив своє існування під час розгляду справи у зв'язку з оплатою відповідачем боргу в відповідному розмірі.
Суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 399 080,84 грн, оскільки заборгованість в цій частині сплачена та спір в цій частині припинив існування після подачі позову, під час розгляду справи судом.
Таким чином несплаченою залишається заборгованість в розмірі 351 044,92 грн за спожиту відповідачем електроенергію в лютому 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості у розмірі 351 044,92 грн визнається відповідачем в заяві про визнання позовних вимог.
Нормами пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем, суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з заяви, в якій відповідачем визнано позов, таку заяву підписано від імені відповідача його керівником директором Шайоноком С.Е., а отже, дана особа має повноваження на підписання заяви про визнання позову від імені відповідача.
Враховуючи доведеність та обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" позовних вимог в розмірі 351 044,84 грн, а також визнання їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 329 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до положень ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Суд приймає до уваги той факт, що, незважаючи на досить тривале прострочення оплати, основна заборгованість була частково оплачена відповідачем. Відповідач продовжував здійснювати заходи, щоб погашати заборгованість під час розгляду справи, що свідчить про те, що відповідач не має наміру уникнути сплати заборгованості та вживає заходи на її погашення. Залишок неоплаченої заборгованості в порівнянні з первісною заявленою до стягнення сумою боргу є невеликим. Одночасно суд враховує, що відповідачем були вжиті певні заходи та відбулось погашення основної частини заборгованості за рахунок коштів третьої особи, а саме підприємство сплатило за рахунок власних коштів незначну частину заборгованості, при тому що спір знаходився на розгляді в суді з серпня 2022 року.
Додатково суд враховує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, Краматорська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області, де здійснює свою підприємницьку діяльність відповідач, включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, дата виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022.
Суд також зазначає, що з 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан. Військова агресія Російської Федерації на територію України та ведення воєнного стану вплинуло на всіх суб'єктів господарської діяльності, в тому числі й на підприємство відповідача. Так, відповідач був змушений зупинити виробничу діяльність, яка була основним джерелом доходу, що в свою чергу призвело до неможливості погасити заборгованість у погоджені строки.
Суд враховує, що початок виникнення боргу припав на березень 2022 року, отже, саме розпочаті бойові дії та введення воєнного стану вплинуло на подальші взаємовідносини сторін.
Суд вважає, що введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на територію України та введення воєнного стану не були передбачуваними та їх існування на даний час дійсно утруднює сплату відповідачем заборгованості та виконання рішення суду.
З урахуванням всіх викладених обставин у сукупності та дотримання прав позивача на отримання своїх коштів, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду частково, а саме розстрочити виконання рішення суду на шість місяців зі сплатою заборгованості рівними частками. Суд вважає, що надання розстрочки виконання рішення суду, надасть відповідачу можливість вжити заходи для погашення заборгованості, а позивачу - отримати свої кошти без вжиття додаткових заходів з примусового виконання рішення суду.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи викладене та клопотання сторін, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 20 986,21 грн, яка була оплачена в частині вимоги по сумі основного боргу 1 399 080,84 грн, щодо якого суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Згідно положень ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Одночасно, статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що відповідачем визнано позов у сумі основного боргу 351 044,92 грн до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути позивачу 50% судового збору, що був ним сплачений при подачі позову в цій частині, а саме в сумі 2 632,84 грн з Державного бюджету України, а решту 50% в сумі 2 632,84 грн стягнути з відповідача на користь позивача.
Суд зазначає, що для вручення сторонам рішення по справі будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача. Оскільки позивач та третя особа зареєстровані в системі "Електронний суд", вручення даного рішення таким учасникам справи також буде здійснене через систему "Електронний суд".
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 185, 191, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 905/652/22 в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 399 080,84 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський металопрокатний завод" (84303, Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Дмитра Мазура, будинок 10, код 37580274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок 7, код 42086719) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 324822 від 10.07.2021 за спожиту електроенергію за лютий 2022 року в сумі 351 044,92 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 632,84 грн.
Розстрочити стягнення заборгованості на шість місяців зі сплатою рівними частками, а саме :до 19.07.2023 - 58 507,49грн, до 19.08.2023 - 58 507,49грн, до 19.09.2023 - 58 507,49грн, до 19.10.2023 - 58 507,49грн, до 19.11.2023 - 58 507,49грн, до 19.12.2023 - 58 507,47грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок 7, код 42086719) 20 986,21 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 2612342 від 09.08.2022, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок 7, код 42086719) 2 632,84 грн судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 2612342 від 09.08.2022, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2023.
Суддя Т. О. Лобода