61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
23 квітня 2010 р. Справа № 2-а-2184/09/2014
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2009р. по справі № 2-а-2184/09/2014
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",
Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2009р. по справі № 2-а-2184/09/2014 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області . Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та провести виплату відповідних коштів у визначеній твердій грошовій сумі. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач з даною постановою не погодився, та звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття постанови з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що на законодавчому рівні не вирішено питання механізку реалізації положень ст. 6 Закону України "про соціальний захист дітей війни" та щодо визначення величини мінімального розміру пенсії за віком, яка повинна застосовуватися для обчислення підвищення пенсій згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, також суд першої інстанції не врахував положення норм бюджетного законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус “дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого міститься в матеріалах справи. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року № 2195-IV позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до приписів ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, якими визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України”.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність, а тому не підлягала застосуванню.
Однак колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у визначеній твердій грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування доплати до пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів зазначає наступне.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність механізму та коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність механізму та коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Таким чином, колегія суддів, враховуючи допущені судом порушення норм матеріального права, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у визначеній твердій грошовій сумі, з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області задовольнити частково.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2009р. по справі № 2-а-2184/09/2014 скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2007 рік з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та провести виплату відповідних коштів у визначеній твердій грошовій сумі.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за 2007 рік за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині постанову Зміївського районного суду Харківської області від 19.11.2009р. по справі № 2-а-2184/09/2014 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
< Список > < Текст >